Рішення № 86826115, 08.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Справа № 280/5369/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №0106734907 від 29.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою суду від 11.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику/повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що прийняте в супереч приписів чинного законодавства України. Зазначає, що вона має статус самозайнятої особи - адвоката та перебуває на обліку, як платник єдиного внеску. Позивач вказує, що нею не порушувались граничні строки сплати єдиного внеску за спірний період, у зв`язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття спірного рішення, оскільки недоїмка зі сплати єдиного внеску не виникала, а відповідно були відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій. Просить задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача у встановлений судом 15-ти денний строк відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , є самозайнятою особою - адвокатом та перебуває на обліку, як платник єдиного внеску, в Олександрівському управлінні у м.Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області.

29.08.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Запорізькій області, прийнято рішення №0106734907 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача, за період з 20.04.2018 до 18.07.2019, застосовано штрафні санкції в розмірі 3008,04 грн. та нараховано пеню в розмірі 1118,90 грн.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон №2464).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 (в редакції до 01.01.2018) було визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 (в редакції з 01.01.2018) передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, відповідно до пункту 11 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених в цій Інструкції, припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Отже, чинним законодавством України передбачено обов`язок самозайнятої особи сплатити єдиний внесок до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, при цьому, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до п.2 ч.10 ст.9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Так, судом з матеріалів адміністративною справи встановлено, що позивачем єдиний внесок сплачувався наступним чином:

за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн., відповідно до квитанції №0.0.1025156320 від 30.04.2018;

за І квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн., відповідно до квитанції №0.0.1013193809 від 17.04.2019;

за ІІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн., відповідно до квитанції №0.0.1085803467 від 17.07.2018;

за ІІІ квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн., відповідно до квитанції №0.0.1162651238.1 від 18.10.2018;

за IV квартал 2018 року в розмірі 2457,18 грн., відповідно до квитанції №0.0.1244192853.1 від 19.01.2019;

за І квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн., відповідно до квитанції №12723543 від 20.04.2019;

за ІІ квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн., відповідно до квитанції №18620538 від 18.07.2019.

Отже, позивачем своєчасно до 20 числа місяця включно (та до 1 травня за 2017 рік), що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, здійснювалась сплата єдиного внеску готівковими коштами через установи банків, що підтверджується наявними квитанціями.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що календарна дата закінчення поєднана з прийменником «до» в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Виходячи з вказаного останнім днем сплати єдиного внеску самозайнятою особою, за відповідний календарний квартал, є 20 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 9 Закону №2464 була викладена в постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 29.01.2019 у справі №817/1889/17 (адміністративне провадження №К/9901/54324/18), яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, те що позивач сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з І кварталу 2018 року по ІІ квартал 2019 не пізніше 20 числа (включно) місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, суд приходить до висновку, що позивачем не було порушено строку сплати єдиного внеску, який визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо прийняття контролюючим органом нового рішення від 27.09.2019 №0113384907/830, суд зазначає, що таке не впливає на спірні правовідносини, оскільки відповідачем на ухвалу суду від 18.12.2019 про витребування доказів не надано доказів прийняття керівником контролюючого органу рішення про скасування попереднього рішення №0106734907 від 29.08.2019, а відтак таке є діючим та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0106734907 від 29.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова