Ухвала суду № 86825961, 08.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 січня 2020 р. Справа №200/14416/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 4314147, 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (ЄДРПОУ 03361075, 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Півенна, 1) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про стягення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 вказану позовну заяву залишено без руху і позивачеві надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви у кількості учасників справи із зазначенням повного найменування відповідача, адреси електронної пошти та контактного номеру телефону відповідача;

- належного доказу сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 1921,00 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів УК/м. Слов`янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, для зарахування до державного бюджету судового збору з використанням відомчої ознаки “ 84”, рахунок отримувача 34318206084034; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: “Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)” або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- належним чином засвідчених всіх копій документів, які додано до позовної заяви, із зазначенням дати такого засвідчення;

- письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

На виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 позивачем надано клопотання про усунення недоліків позову та відстрочення сплати судового збору в якому позивач просив:

1.Відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову про стягнення заборгованості у розмірі 47917,50 грн., з відкритих рахунків у банках ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до розгляду справи по суті.

2.У разі відмови у задоволенні клопотання Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору – продовжити процесуальний строк для усунення недоліків у справі №200/14416/19-а.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В даному випадку передбачені ч. 1 ст. 133 КАС України та ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Обставини, пов`язані з бюджетним фінансуванням органу державної влади – суб`єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, тощо не звільняють такого позивача від обов`язку своєчасно сплатити судовий збір.

Крім того, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених вище, може розцінюватися як порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед судом та як надання органам державної влади процесуальних переваг у доступі до суду у порівнянні з іншими суб`єктами – фізичними та юридичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Крім того, згідно зі статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частинами 2, 3, 6 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків у справі №200/14416/19-а, визначений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 щодо сплати судового збору, не вказавши який саме строк потрібно для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання про продовження Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби процесуального строку для усунення недоліків у справі №200/14416/19-а.

Також позивачем не виконана ухвала Суду в частині надання письмової інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 та ч .6 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, ст. ст. 2, 8, 132, 133, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про усунення недоліків позову та відстрочення сплати судового збору та продовження Харківському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби процесуального строку для усунення недоліків у справі №200/14416/19-а – відмовити.

Позовну заяву Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя С.В. Ушенко