Рішення № 86820685, 26.11.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 760/1588/19

Провадження № 2/369/2939/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника третьої особи Голікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" про виконання Договору №358о від 16.05.2013 р. та сплати часткової компенсації процентів за кредитом, стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року позивач звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 16 травня 2013 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ОСОБА_3 укладено кредитний договір на придбання квартири в с. Софіївська Борщагівка. Дана квартира була передана в іпотеку банку. За умовами договору ОСОБА_3 мав у погоджені строки сплачувати відсотки та тіло кредиту. Також 16 травня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ АБ Укргазбанк, Іпотечним центром в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"укладено договір №358о про надання часткової компенсації процентів. Розмір часткової компенсації процентів користування кредитом 16% річних на день укладення договору мінус 3% річних, нарахування здійснюється з дня надання кредитних коштів. Договором також встановлений строк та порядок нарахування сплати компенсації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Тому 12 квітня 2018 року між нею та ПАТ АБ Укргазбанк укладена додаткова угода, за якої її було замінено позичальника. Також був змінений позичальник по договору №358о. Вона всі умови договорів, як новий позичальник виконує. Натомість відповідач не виконав умови договору щодо сплати часткової компенсації. На вимогу відповідача вона надала довідку від нотаріуса щодо прийняття спадщини за померлим чоловіком та направляла листи щодо сплати часткової компенсації. Але відповідач безпідставно їй відмовляв. Тому вважає своє право порушеним та підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії: відшкодувати частину процентів позичальника в розмірі 13% за користування кредитом згідно кредитного договору №25-Ф/04-13 за період з 19 лютого 2017 року по 11 квітня 2018 року, перерахувавши 52 438,70 грн. на спеціальний поточний рахунок позичальника.

Вказала, що умовами договору №358о відповідач також зобов`язаний не лише компенсувати відсотки, але й сплатити встановлений розмір пені в розмірі з 13 квітня 2018 року по 31 грудня 2019 року в розмірі613,92 грн. Через невиконання відповідачем своїх обов`язків до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають три відсотки річних в розмірі 1573,16 грн., та інфляційні втрати в розмірі 3158,81 грн. (з квітня 2018 року по грудень 2018 року.

Просила суд зобов`язати Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" виконати зобов`язання за договором №358о від 16 травня 2013 року шляхом відшкодування частини процентів позичальника ОСОБА_1 в розмірі 13% за користування кредитом згідно кредитного договору №25-Ф/04-13 за період з 19 лютого 2017 року по 11 квітня 2018 року, перерахувавши 52 438,70 грн. (на спеціальний поточний рахунок позичальника - ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк»; стягнути з Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" стягнути на користь ОСОБА_1 11 345,89 грн., з яких пеня в розмірі 6613,92 грн., три відсотки річних - 1573,16 грн., інфляційні втрати - 3158,81 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

26 липня 2019 року до суду надійшов відзив Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву". Вказали, що проценти, нараховані банком померлому первісному позичальнику (спадкодавцю) вже після дати його смерті, не входять до складу спадщини згідно ст.1218 ЦК України та фактично не пов`язані з особою позичальника, який помер, оскільки нараховані після його смерті. Умовами додаткової угоди сторони погодили всі умови на власний розсуд, та вони не передбачають обов`язку для них компенсувати проценти за кредитом за період після смерті первісного позичальника та до дня укладення з новим позивальником угоди. Вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Просили відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили позов задоволити.

У судовому засіданні представник третьої особи просили суд вирішити спір відповідно до вимог закону.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 16 травня 2013 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №25-Ф/04-13.

П.1.2. договору передбачено, що ОСОБА_3 було надано кредит на придбання житлової нерухомості: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 16 травня 2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Петренком Я.В. та зареєстрованого в реєстрі №718, вказана квартира була придбана ОСОБА_3 у ОСОБА_4 та перебуває в іпотеці в Банку згідно Договору іпотеки від 16.05.2013 р., реєстраційний номер №720.

Відповідно до п.1.4. Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. За користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16 % річних.

Згідно п.3.2. Кредитного договору, щомісячно один раз на місяць, не пізніше 28-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п.1.3. цього Договору, а також у день закінчення строку на який надано кредит, у відповідності до п.1.3. цього Договору, а також у день дострокового повного погашення заборгованості по кредиту. Позичальник зобов`язаний сплачувати на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк» МФО 320478 проценти за користування кредитними коштами, виходячи з процентної ставки зазначеної в п. 1.4. цього Договору.

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником згідно умов цього договору та з урахуванням умов Договору про надання часткової компенсації процентів №358о від 16.05.2013 р., зокрема за рахунок власних коштів у розмірі 3 % річних та за рахунок коштів часткової компенсації процентів, внесених Одержувачем бюджетних коштів згідно умов Договору про надання часткової компенсації процентів у розмірі 13 % річних.

Також 16 травня 2013 р. ОСОБА_3 був укладений з ПАТ АБ «Укргазбанк», Іпотечним центром в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі-Одержувач, Відповідач) Договір про надання часткової компенсації процентів №358о.

Відповідно до п.п. 2.2. 2.З., 2.5. Договору, розмір часткової компенсації процентів користування кредитом 16 % річних на день укладення кредитного договору мінус 3 % річних. Часткова компенсація процентів надається позичальнику згідно цього Договору, який укладається з укладенням кредитного договору. Нарахування часткової компенсації здійснюється Одержувачем з дня надання кредитних коштів позичальнику.

Згідно п.2.5. Договору, компенсації підлягають належні до сплати позичальником банку проценти за користування кредитом. Сума часткової компенсації процентів щомісячно не пізніше 25 числа місяця в якому позичальником має бути здійснено черговий платіж за кредитним договором вноситься Одержувачем на спеціальний поточний рахунок позичальника в банку, на який Позичальником вноситься черговий платіж за Кредитним договором.

Відповідно до п.3.1.2. Договору, Одержувач зобов`язується своєчасно здійснювати внесення коштів часткової компенсації процентів за відповідний період на спеціальний поточний рахунок позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження НОМЕР_3 .

22 серпня 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 ( спадкова справа №299/2017).Інших спадкоємців судом не встановлено. Тому спадкоємицею всього його майна померлого ОСОБА_3 стала його дружина ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95257640 від 22.08.2017 р., ОСОБА_5 є власником цієї квартири.

Згідно ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу Прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі прана та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК У країни).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 та до неї перейшли усі права та обов`язки позичальника за Кредитним договором та Договором №358о.

За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Банку щодо заміни її як позичальника по кредитному договору, у зв`язку із смертю її чоловіка ОСОБА_6 а також щодо невиконання Відповідачем умов Договору №358о та можливості призупинення нарахування процентів, що також підтверджено листами від 03.03.2017 р., 30.10.2017 р.. 05.02.2018 р.

Додатковою угодою №1 від 12.04.2018 р. до Кредитного договору, було змінено попереднього позичальника на нового позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором.

У відповідності до п.2 цієї угоди ОСОБА_1 зобов`язана протягом 60 місяців з дати укладення угоди рівними платежами сплачувати донараховані проценти за період з 19.02.2017 р.-11.04.2018 р. , загальна сума яких становить 54 060,51 грн.

Додатковою угодою №2 від 12.04.2018 р. до Договору №358о було також замінено в цьому договорі позичальника на нового ОСОБА_1 .

У відповідності до п.1. цієї угоди позивач приймає на себе всі права, обов`язки та відповідальність за цим Договором як позичальник з моменту підписання цієї угоди.

У подальшому, між сторонами виник спір щодо виконання відповідачем умови Договору №358о щодо сплати часткової компенсації процентів за кредитним договором.

Так, Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" листом від 11.05.2018 р. №309 повідомив, що ОСОБА_1 набуде усіх прав та обов`язків позичальника за цим договором, лише після надання свідоцтва про спадщину про набуття усіх прав ОСОБА_3 .

Державним нотаріусом було надано довідку від 13.09.2018 р. №2530/02-14 щодо прийняття спадщини Позивачем усього майна та прав, обов`язків померлого чоловіка - ОСОБА_3 .

На час розгляду справи проценти не компенсовані. Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку обґрунтованість позовних вимог про необхідність компенсації відсотків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як вказав, позивач відповідно до п.4.4. Договору №358о. у разі затримання більш як на 1 місяць перерахування Одержувачем без поважних причин коштів часткової компенсації процентів на спеціальний поточний рахунок позичальника за умови фактичної наявності бюджетних коштів на рахунках Одержувача в органах Казначейства, Одержувач за кожний день прострочення зобов`язання зі сплати часткової компенсації процентів сплачує Позичальнику на його вимогу пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми прострочених зобов`язань, що діяла в період прострочення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача фактично були в наявності бюджетні кошти на рахунках для виконання зобов`язань. При вирішенні питання про стягнення пені, трьох відсотків річних суд враховує також, що між сторонами наявний спір про необхідність такої компенсації, тому у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат суд здійснює на підстав ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., відповідно до задоволеної частини.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов`язати Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" виконати зобов`язання за договором №358о від 16 травня 2013 року шляхом відшкодування частини процентів позичальника ОСОБА_1 в розмірі 13% за користування кредитом згідно кредитного договору №25-Ф/04-13 за період з 19 лютого 2017 року по 11 квітня 2018 року, перерахувавши 52 438,70 грн. (п`ятдесят дві тисячі чотириста тридцять вісім грн. 70 коп.) на спеціальний поточний рахунок позичальника - ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк».

Стягнути з Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 03 грудня 2019 року.

Суддя