Рішення № 86814107, 09.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2020 року м. Рівне №460/3259/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.04.2019 позивач придбав у фірми UAB "DUSETAI" у м. Каунас, Литва, сільськогосподарську техніку на суму 7310,00 євро та фрези до неї за 900,00 євро. Дана сума коштів була оплачена Покупцем на рахунок Продавця згідно касового ордера серії DUS №1035 від 15.04.2019 року. 09.07.2019 для митного оформлення зазначених товарів до Рівненської митниці ДФС була подана митна декларація типу ІМ40 №UA204010/2019/223529 із комплектом товаросупровідних документів за заявленою митною вартістю за ціною договору в розмірі 8210,00 Євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані, зокрема, наступні документи: Рахунок-фактура №20190415 від 15.04.2019, корекційна фактура №1 від 15.04.2019 року, CMR (товаротранспортну накладну) від 15.04.2019 року, касовий ордер серії DUS №1035 від 15.04.2019 року, договір на перевезення вантажу №8 від 10.04.2019 року, рахунок-фактура на здійснення перевезення вантажу №9 від 15.04.2019 року, лист продавця від 03.07.2019 року б\н тощо. До митного оформлення надано інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190415 на мінітрактори (товари №1-№9) на загальну вартість 7310 EUR та інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190416 на грунтофрези (товар №10) виставлений на загальну суму 900 EUR. Поряд з тим, відповідно до протоколу про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19 вилучено фактуру від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість товарів 37440 EUR, яку до митного оформлення не подано. Крім цього до митного оформлення подано корегуючу фактуру від 03.07.2019 №1, у якій добавлено окремий товар акумулятор JAP, при цьому загальна вартість фактури не змінилася (7310 EUR). Згідно з листом від 03.07.2019 зазначено, що ківш TF21 не є окремим товаром, а ним комплектується міні-трактор марки ISEKI, модель TF-21F, однак згідно протоколу ківш вилучено, як окремий товар згідно інвойсу від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172. Вага товарів заявлена до митного оформлення не відповідає вазі товарів, що були вилучені за протоколом про порушення митних правил від 16.04.2019 № 0175/20400/19, при цьому до митного оформлення не подано документ CMR б/н від 15.04.2019 на вагу товарів, що вилучалися. Згідно з Постановою Рівненського міського суду від 10.05.2019 (справа №569/8370/19) зазначено, що імпортер громадянин ОСОБА_2 придбав у Литві сільськогосподарську техніку за вартістю 37440 EUR для її реалізації на території України». Листом №01 від 10.07.2019, декларант повідомив, що фактура від 15.04.2019 № SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість 37440 євро у ОСОБА_1 відсутня, а джерело інформації про вагу товару, зазначену у протоколі про порушення митних правил №0175/20400/19 від 16.04.2019, декларанту не відоме. Повідомлено митний орган про відсутність у імпортера документів інших, окрім наданих. Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 10.07.2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000673/2 і Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00685. Позивач не погоджується з даними рішеннями, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить їх скасувати.

Ухвалою суду від 13.11.2019 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що до митного оформлення заявлено товари №1-№9 мінітрактори б/в - 9 шт., товар №10 грунтофрези б/в - 9 шт., товар №11 акумулятор свинцевий б/в - 1 шт., товар №12 ківш для мінітрактора б/в - 1 шт. (далі - товари) згідно МД №UA204010/2019/223529 (далі - МД). Аналіз поданих декларантом до митного оформлення документів за митною декларацією від 09.07.2019 №UA204010/2019/223529, на думку митниці свідчить про наступне. До митного оформлення надано інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190415 на мінітрактори (товари №1-№9) на загальну вартість 7310 EUR та інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190416 на грунтофрези (товар №10) виставлений на загальну суму 900 EUR. Поряд з тим, відповідно до протоколу про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19 вилучено фактуру від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість товарів 37440 EUR, яку митний орган вважає оригінальною та яку до митного оформлення не подано. Крім цього митниця вбачає розбіжності у найменуваннях товарів та їх вазі. Зокрема - до митного оформлення подано корегуючу фактуру від 03.07.2019 №1, у якій добавлено окремий товар акумулятор JAP, при цьому загальна вартість фактури не змінилася (7310 EUR). Згідно листа від 03.07.2019 зазначено, що ківш TF21 не є окремим товаром, а ним комплектується міні-трактор марки ISEKI, модель TF-21F, однак згідно протоколу ківш вилучено, як окремий товар згідно інвойсу від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172. Вага товарів заявлена до митного оформлення не відповідає вазі товарів, що були вилучені за протоколом про порушення митних правил від 16.04.2019 № 0175/20400/19, при цьому до митного оформлення не подано документ CMR б/н від 15.04.2019 на вагу товарів, що вилучалися. Також митним органом взято до уваги постанову Рівненського міського суду від 10.05.2019 (справа №569/8370/19), у якій зазначено, що імпортер громадянин ОСОБА_2 придбав у Литві сільськогосподарську техніку за вартістю 37440 EUR для її реалізації на території України. Зазначені обставини стали підставою для коригування митної вартості відповідачем. Вартість імпортованих товарів скориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та Рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі документи та з`ясовано наступне.

15.04.2019 року громадянин ОСОБА_1 придбав у фірми UAB "DUSETAI" у м. Каунас, Литва, сільськогосподарську техніку на суму 7310,00 євро та фрези до неї за 900,00 євро. Дана сума коштів була оплачена Покупцем на рахунок Продавця згідно касового ордера серії DUS №1035 від 15.04.2019 року.

09.07.2019 року для митного оформлення зазначених товарів декларантом ОСОБА_3 до Рівненської митниці ДФС була подана митна декларація типу ІМ40 №UA204010/2019/223529 із комплектом товаросупровідних документів за заявленою митною вартістю за ціною договору в розмірі 8210,00 Євро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані, зокрема, наступні документи: Рахунок-фактура №20190415 від 15.04.2019, корекційна фактура №1 від 15.04.2019 року, CMR (товаротранспортну накладну) від 15.04.2019 року, касовий ордер серії DUS №1035 від 15.04.2019 року, договір на перевезення вантажу №8 від 10.04.2019 року, рахунок-фактура на здійснення перевезення вантажу №9 від 15.04.2019 року, лист продавця від 03.07.2019 року б\н тощо.

Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 10.07.2019 року прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000673/2 і Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00685. Підставою для прийняття Рішення, відповідно до його змісту, стали обставини, зазначені у вимозі про надання додаткових документів.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано вартість, що містилась у фактурі від 15.04.2019 року № SRRIJA SLA NR.:25424172 із додаванням транспортних витрат в розмірі 650 євро, за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів.

Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 55 МК України, за митною декларацією №UA204010/2019/224206 товар випущено у вільний обіг із застосуванням статті 55 МК України.

При цьому, підставою для вимоги додаткових документів та прийняття Рішення (згідно їх змісту) стало те, що до митного оформлення заявлено товари №1-№9 мінітрактори б/в - 9 шт., товар №10 грунтофрези б/в - 9 шт., товар №11 акумулятор свинцевий б/в - 1 шт., товар №12 ківш для мінітрактора б/в - 1 шт. (далі - товари) згідно МД №UA204010/2019/223529. До митного оформлення надано інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190415 на мінітрактори (товари №1-№9) на загальну вартість 7310 EUR та інвойс від 15.04.2019 № DUS NR.:20190416 на грунтофрези (товар №10) виставлений на загальну суму 900 EUR. Поряд з тим, відповідно до протоколу про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19 вилучено фактуру від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість товарів 37440 EUR, яку до митного оформлення не подано. Крім цього до митного оформлення подано корегуючу фактуру від 03.07.2019 №1, у якій добавлено окремий товар акумулятор JAP, при цьому загальна вартість фактури не змінилася (7310 EUR). Згідно листа від 03.07.2019 зазначено, що ківш TF21 не є окремим товаром, а ним комплектується міні-трактор марки ISEKI, модель TF-21F, однак згідно протоколу ківш вилучено, як окремий товар згідно інвойсу від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172. Вага товарів заявлена до митного оформлення не відповідає вазі товарів, що були вилучені за протоколом про порушення митних правил від 16.04.2019 № 0175/20400/19, при цьому до митного оформлення не подано документ CMR б/н від 15.04.2019 на вагу товарів, що вилучалися. Згідно Постанови Рівненського міського суду від 10.05.2019 (справа №569/8370/19) зазначено, що імпортер громадянин ОСОБА_2 придбав у Литві сільськогосподарську техніку за вартістю 37440 EUR для її реалізації на території України». Відповідач вважає, що документи попередньої господарської операції відображають вартість та характер операції Позивача, відповідно вважає осіб пов`язаними.

Суд, вирішуючи даний правовий спір, враховує, що згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів може письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.

Суд погоджується із твердженням Позивача, підтвердженим матеріалами справи, про те, що декларантом не були надані додаткові документи через їх фактичну відсутність, про що митний орган було проінформовано листом №01 від 10.07.2019 року, яким декларант повідомив, що зазначена у вимозі фактура від 15.04.2019 року № SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість 37440 євро у ОСОБА_1 відсутня, а джерело інформації про вагу товару, зазначену у протоколі про порушення митних правил №0175/20400/19 від 16.04.2019 року, декларанту не відоме.

Аналогічно, суд враховує, що як при постановленні вимоги про надання додаткових документів, так і при винесенні рішення про коригування митної вартості, митний орган використав документи та інформацію, які не мають відношення до Позивача, ним не сформовані та до митного оформлення не подавались.

Так, митним органом зроблене покликання на протокол про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19, відповідно до якого вилучено фактуру від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172 на загальну вартість товарів 37440 EUR, яку до митного оформлення не подано. Така фактура у Позивача відсутня, відповідно не могла бути подана ним до митного оформлення. Зазначена фактура виписана особу іншу, аніж Позивач, відповідно до змісту постанови Рівненського міського суду від 10.05.2019 (справа №569/8370/19), на яку покликається Відповідач, стосується попереднього власника вантажу - громадянина ОСОБА_2. При цьому, самі твердження вирвані з контексту постанови суду, без врахування її змісту стосовно позивача.

Крім цього, митним органом зазначено, що «до митного оформлення подано корегуючу фактуру від 03.07.2019 №1, у якій добавлено окремий товар акумулятор JAP, при цьому загальна вартість фактури не змінилася (7310 EUR). Згідно листа від 03.07.2019 зазначено, що ківш TF21 не є окремим товаром, а ним комплектується мінітрактор марки ISEKI, модель TF-21F, однак згідно протоколу ківш вилучено, як окремий товар згідно інвойсу від 15.04.2019 №SRRIJA SLA NR.:25424172».

При цьому, суд погоджується, що протокол про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19, складений посадовою особою митного органу. На якій підставі посадовою особою проводилось вилучення комплектуючої частини, як окремої одиниці, відповідачем не обґрунтовано. Дане твердження є оціночним та належить посадовій особі, а не експортеру або імпортеру даних товарів, водночас самим експортером вказано, що ківш TF21 не є окремим товаром, а ним комплектується мінітрактор марки ISEKI, модель TF-21F.

Аналогічно, у вимозі та рішенні про коригування митної вартості посадовою особою зазначено що «Вага товарів заявлена до митного оформлення не відповідає вазі товарів, що були вилучені за протоколом про порушення митних правил від 16.04.2019 №0175/20400/19» - при цьому, джерело походження інформації про вагу товарів, зазначену у протоколі про ПМП №0175/20400/19 не відоме, у протоколі про ПМП відсутні відомості про те, що посадовою особою при вилученні товарів проводилось їх зважування на сертифікованих вагах у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідачем не доведено пов`язаності осіб громадянина ОСОБА_2 та Позивача, відповідно некоректним є покликання відповідача на постанову Рівненського міського суду від 10.05.2019 (справа №569/8370/19), у якій зазначено, що імпортер громадянин ОСОБА_2 придбав у Литві сільськогосподарську техніку за вартістю 37440 EUR для її реалізації на території України. Відповідно до досліджених судом матеріалів справи, імпортером даного товару є громадянин України ОСОБА_1 , товаросупровідні документи та документи, що підтверджують вартість придбання техніки та транспортних витрат, подані ним до митного оформлення у повному обсязі, неточностей або розбіжностей подані документи не містять. Попередні господарські операції із товаром не мають відношення до імпортера, перебувають поза межами його відповідальності або впливу.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України (далі МК України), митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналогічної правової позиції дотримується і суд касаційної інстанції, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Судом при розгляді даної адміністративної справи встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 09.07.2019 №UA204010/2019/223529 - посадовою особою митниці ДФС визначених статтею 53 МКУ підстав для витребування додаткових документів, лише здійснено покликання на протокол про порушення митних правил та постанову Рівненського міського суду у справі №569/8370/19, з якої вирвано із контексту частина тверджень, які не стосуються позивача та не мають відношення до здійсненої ним господарської операції та оплаченої вартості товарів.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано згідно вимог Митного кодексу України алгоритм формування кінцевої визначеної митної вартості сільськогосподарської техніки, жодних розрахунків посадовою особою не наведено, вартості взяті із рахунку-фактури, яка не стосується Позивача .

Застосування шостого, резервного методу визначення митної вартості відповідно до вимог статті 64 МК України імперативно передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У даному випадку, покликання на такі, раніше визнані вартості, у рішенні відсутні, коригування здійснене за джерелом, використання якого Митним кодексом не передбачене, що суд вважає недотриманням норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Отже, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною Позивача та Відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 встановлено, що орган доходів і зборів у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2019 №UA204000/2019/000673/2 даним вимогам не відповідає, обґрунтувань, джерел або докладної інформації про визначення митної вартості, крім фактури, за попередньою господарською операцію, відношення якої до позивача не доведено, не містить.

Верховним Судом підтримується правова позиція відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на суб`єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Отже враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд прийшов до висновку щодо відповідності вимог Позивача чинному законодавству України.

Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці ДФС при винесенні оскаржуваних Рішення про коригування митної вартості та Картки відмови, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірності своїх доводів та вимог. Відповідно, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40грн., сплачені відповідно до квитанції №23635286 від 07.11.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської митниці ДФС (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 104; код ЄДРПОУ 39420640) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000673/2 від 10.07.2019 та Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00685.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09 січня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.