Ухвала суду № 86813780, 08.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/45/20

УХВАЛА

08 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160, ст.161 КАС України.

Так, ОСОБА_1 подано до суду ксерокопію адміністративного позову нечитабельної якості, текст якого написано власноруч.

Суддя зазначає, що з поданої до суду ксерокопії позову неможливо в повній та достатній мірі прочитати текст позовної заяви позивача та встановити повний зміст доводів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та зміст позовних вимог.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач у позовній заяві не зазначає власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків та адреси електронної пошти. Номер засобу зв`язку (номер телефону), вказаний позивачем у позовній заяві нерозбірливим почерком.

Також позивач у позовній заяві не зазначає ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засоби зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Суддя не приймає до уваги посилання позивача, що інші засоби зв`язку з відповідачем їй невідомі, оскільки на офіційному веб-сайті відповідача https://dsa.court.gov.ua/dsa/ у вільному доступі у розділі «Про ДСА України» у підрозділі «Контакти» наявна вказана інформація.

Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, позивачем разом із ксерокопією позовної заяви, написаною власноруч, не надано її копію для відповідача.

Водночас, суддя зазначає, що копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом належного копіювання оригіналу, підписаного позивачем, а також, замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв до кількості відповідачів, особисто підписаних позивачем (або його уповноваженим представником). При цьому усі примірники позовної заяви повинні бути ідентичними між собою.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал позовної заяви, викладеної розбірливим почерком та її копію для відповідача.

При цьому, суддя наголошує, що усі скорочення слів мають бути загальноприйнятими і зрозумілими, зафіксованими у державних стандартах і словниках з дотриманням загальноприйнятих норм.

Згідно п.5 та п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Однак, позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів на обґрунтування доводів, викладених у позовній заяві та не зазначено причин, які унеможливлюють їх надання.

При цьому суддя зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривень.

Отже, за подачу адміністративного позову фізичною особою, який містить вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 840,80 грн.

В той же час, якщо позовна заява містить декілька вимог немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 840,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на те, що з поданої до суду ксерокопії позову неможливо в повній та достатній мірі прочитати зміст позовних вимог, суддя зазначає, що за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 повинна надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак, ОСОБА_1 не надано до суду доказів сплати судового збору.

При цьому у прохальній частині адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору.

Суддя зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування наявності підстав звільнення її від сплати судового збору та не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які слугували б підставою для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.8, ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано клопотання про звільнення її від сплати судового збору, у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить суд стягнути моральну шкоду, проте в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України обґрунтованого розрахунку вказаної суми не надає.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання документів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, доказів сплати судового збору та шляхом належного оформлення позову із наданням позову у необхідній кількості примірників для відповідача, які мають бути ідентичними між собою.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Корой