Ухвала суду № 86812641, 09.01.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3393/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Аптекар-Груп" (25006, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 75, код ЄДРПОУ 36904818)

відповідач: Подільський відділ Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 34977816)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптекар-Груп" у грудні 2019 року звернулося до суду з позовом до Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 05.06.2019 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 2567,36 грн., винесену у виконавчому провадженні ВП №59268867.

Ухвалою судді від 30.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку та поданням відповідних доказів.

На виконання ухвали позивачем 08.01.2020 року подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, мотивовану тим, що ТОВ "Аптекар-Груп" офіційно не отримувало копію спірної постанови державного виконавця від 05.06.2019 року, а її ксерокопія неофіційно була надана відповідачем представнику позивача наприкінці жовтня 2019 року. У зв`язку з цим представник позивача звернувся до Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про видачу належної копії оскаржуваної постанови. Невчасне звернення до суду з цим позовом позивач пояснює тим, що він очікував відповідь на вказану заяву, але її не отримав. Про порушення своїх прав позивач дізнався лише 27.12.2019 року, отримавши постанову державного виконавця Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 16.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60886220 з примусового виконання спірної постанови від 05.06.2019 року. З цих підстав позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.

Розглядаючи вказану заяву, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Звернувшись до суду 27.12.2019 року, позивач пропустив десятиденний строк для звернення до суду з позовом про оскарження постанови державного виконавця від 05.06.2019 року.

Оцінюючи доводи, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з того, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі 826/19196/16, від 31.07.2019 року у праві№0240/3698/18-а.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що у провадженні Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебувало виконавче провадження ВП №59268867 з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області №912/474/19, виданого 29.05.2019 року, про стягнення з ТОВ "Аптекар-Груп" на користь Кіровоградської центральної районної лікарні коштів у сумі 25 673, 62 грн.

У цьому виконавчому провадженні державним виконавцем винесено постанову від 05.06.2019 року про стягнення з ТОВ "Аптекар-Груп" виконавчого збору в розмірі 2567,36 грн., а також постанову від 19.06.2019 року про арешт коштів боржника, якою на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ "Аптекар-Груп", накладено арешт у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 28460, 98 грн.

Позивач стверджує, що він як боржник отримав лише постанову державного виконавця від 19.06.2019 року про арешт коштів боржника, натомість оскаржувану постанову від 05.06.2019 року про стягнення виконавчого збору не отримував, а про її наявність дізнався лише 27.12.2019 року, коли одержав постанову державного виконавця від 16.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60886220 з її примусового виконання. Позивач вказує, що до цього часу у нього були лише здогадки щодо реальної наявності у відповідача спірної постанови.

Суд не погоджується з такими доводами, адже до позовної заяви позивачем долучено копію оскаржуваної постанови та супровідний лист №21701/1320-28/5 від 05.06.2019 року, адресований позивачу, як боржнику у виконавчому провадженні ВП №59268867. Як зазначає сам позивач, копію спірної постанови вручено його представнику наприкінці жовтня 2019 року. Отже, вже тоді позивачу було достеменно відомо про неї та про її наслідки. Судовий збір за подання цього позову до адміністративного суду позивач сплатив 06.12.2019 року, перерахувавши його платіжним дорученням №5871 від 06.12.2019 року. Але з направленням позовної заяви до суду зволікав до 27.12.2019 року.

Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом скороченого строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову аж до 27.12.2019 року. Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, тому позовну заяву ТОВ "Аптекар-Груп" слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі повернення заяви або скарги.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекар-Груп" повернути.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Копію позовної заяви залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш