Рішення № 86812203, 09.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3561/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії позивача з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.01.2018 та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу з 01.01.2018 і в подальшому у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, що визначені у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 09.03.2018 № ХА16605.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена у розмірі 83 процентів від суми грошового забезпечення. У листопаді 2019 року позивач дізнався, що відповідачем з 01.01.2018 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 83% до 80% грошового забезпечення, про що позивача не було повідомлено.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83 процентів відповідної суми грошового забезпечення. Проте ГУ ПФУ у Волинській області листом від 29.11.2019 № 1286/Л-01 повідомило про те, що перерахунок пенсії позивача, з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII.

Позивач вважає, що відповідач порушив ряд нормативно-правових актів, наведених у тексті позовної заяви, і такими діями, щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, порушив права та законні інтереси позивача, в результаті чого останній одержує пенсію у меншому розмірі. При цьому, позивач вказує, що процедури призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення, для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону № 2262-XII, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії, а розмір призначеної пенсії в процентному відношенні відповідних сум грошового забезпечення не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства, з огляду на конституційні норми щодо незворотності дії нормативно-правових актів в часі.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 23.12.2019 № 29433/06-39 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, такий максимальний розмір пенсії застосовується як при призначенні нових, так і при перерахунку раніше призначених пенсій. Вказує на те, що ця спірна норма законодавства не скасована та не визнана неконституційною, а тому є обов`язковою для застосування органами Пенсійного фонду України.

Крім того, звертає увагу на те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, а тому представник відповідача вказав, що необхідно зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача щодо необхідності зупинення провадження у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Отже, зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України є правом, а не обов`язком суду, при цьому, зупинення провадження можливе лише у разі перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в іншій справі у подібних правовідносинах.

На думку суду, правовідносини у даній справі (щодо виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») не є подібними до правовідносин у справі № 510/1286/16-а, у зв`язку із чим передбачені пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.11.2004 звільнений в запас з посади військового комісара Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, а наказом військового комісара Маневицько-Любешівського об`єднаного районного військового комісаріату від 25.11.2004 позивача виключено зі списків особового складу частини.

02.12.2004 позивачу призначена пенсія в розмірі 83% грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-XII з 26.11.2004. На момент призначення пенсі вислуга років позивача склала 31 роки.

Волинським обласним військовим комісаріатом відповідно до Постанови №103 видано позивачу довідку від 09.03.2018 № ХА16605 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з якої вбачається, що розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.03.2018, за прирівняною посадою становить: посадовий оклад - 4930,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3170,00 грн; всього - 9510,00 грн.

На виконання Постанови № 103 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 09.03.2018 № ХА16605, розмір перерахованої пенсії з 01.04.2018 складає 4792,20 грн., що підтверджується перерахунком пенсії.

20.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 83% передбаченого грошового забезпечення.

На звернення ОСОБА_1 щодо правильності визначення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку відповідно до Постанови №103 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 29.11.2019 за № 1286/Л-01 повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії здійснювався, як цього вимагає чинна редакція статті 13 Закону №2262-XII з нового грошового забезпечення в розмірі 70% (максимальний).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент прийняття даного Закону) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як вбачається із розрахунку пенсії за вислугу років, на день звільнення вислуга позивача у пільговому обчисленні становила 31 рік, тому пенсія за вислугу років була обчислена у розмірі 83 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 3 Постанови № 103 передбачено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Судом встановлено, що позивачу здійснено з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату, при цьому, при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, враховуючи, що позивач оскаржує дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії під час її перерахунку, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.01.2018 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 у розмірі 83 процентів відповідних сум грошового забезпечення, і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії, що визначені у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 09.03.2018 № ХА16605.

Керуючись статтями 243-246, 250, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), починаючи з 01.01.2018 у розмірі 83 процентів відповідних сум грошового забезпечення, і до настання обставин, з якими Закон пов`язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії, що визначені у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 09.03.2018 № ХА16605.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер