Ухвала суду № 86810478, 28.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62668/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Волкова С.Я. при секретарі Талдоновій М.Є., за участю прокурорів Середи М.М., Саєнка Д.В., захисників - адвокатів Галі Є.С., Строканя О.В., Фесика К.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого третього слідчого вiддiлу (вiддiл з розслiдування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслiдувань, розташованого у мiстi Киевi, Алексенка Д.Г. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

За правилами передбаченими ч. 2 ст. 376 КПК України складається та оголошується резолютивна частина ухвали. Слідчий суддя

28.11.2019 р.у слідчий Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Алексенко Д.Г., звернувся до суду із клопотанням про застосування до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що Третім слідчим відділом (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києвіпроводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62019100000000457, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування від 23.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 426, ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 , будучи засновником та заступником директора товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕМП-3000» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 45; ідентифікаційний код 31778043) (далі - ТОВ «НВП «ТЕМП-3000») за попередньо змовою групою осіб, а саме: ОСОБА_3 , який займав посаду начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України та ОСОБА_4 , яка займала посаду заступника начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, в період квітень-червень 2019 р. заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах.

31.01.2019 р. департаментом Державних закупівель Міністерства оборони України за номером (ідентифікатором): (UA-31-01-2019-003755-b) оголошено тендер про закупівлю індивідуального обмундирування за кодом 35810000-5 Бронежилет "Корсар МЗс-1-4" у маскувальному малюнку ММ-14 з комплектом підсумків (далі - Бронежилет) за переговорною процедурою для потреб оборони, в кількості 20 000 комплектів, з очікуваною вартістю 176,240 млн. грн.04.03.2019р. укладено договір про поставку для державних поіреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір) з ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» (Постачальник) та Міністерством оборони України (Замовник). За умовами Договору Постачальник прийняв на себе зобов`язанняя у 2019 р. поставити до 01.07.2019 р. індивідуальне обмундирування (35810000-5), а саме: Бронежилет «Корсар МЗс-1-4» у маскувальному малюнку ММ-14 з комплектом підсумків у кількості 20 000 комплектів, загальною вартістю 176 220 000 грн., а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару. Договір набрав чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

У клопотанні зазначено, що поряд з цим діяли технічні умови ТУ У18.2-31778043.046-2003 на бронежилети «Корсар М», «Корсар М3», «Корсар МЗс» зміни №1-11 (далі - Технічні умови). Такі Технічні умови розроблені та затверджені самим виробником ТОВ «НВП «ТЕМП-3000», останні зміни 07.05.2018 р. погоджені начальником Тилу Збройних Сил України, у яких ОСОБА_1 послідовно змінювались сировина, матеріали, комплектуючі та технології виробництва, які зводились до фактичної можливості зниження собівартості продукції на шкоду її якості.

Органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» в особі ОСОБА_5 упродовж останніх 5 років, будучи практично єдиним постачальником бронежилетів для потреб Міністерства оборони України, створив уяву про його продукцію як якісну та таку, що може забезпечити виконання завдань із захисту життя бійця в умовах ведення сучасних бойових дій. При цьому, ОСОБА_1 , використовуючи, таким чином, створив свій та товариства авторитет та імідж нібито надійного виробника, тим самим, зловживаючи довірою до нього як особи розробника та технолога бронежилетів, вирішив протиправно заволодіти грошовими коштами замовників шляхом постачання дешевої та неякісної продукції, поставивши корисливий мотив над життям людини, яка розраховує на якість наданого їй захисту.

У подальшому ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Міністерства оборони України шляхом обману та зловживаючи довірою, тобто шляхом поставки замовнику згідно укладеного Договору, неякісних бронежилетів, в березні 2019 р. дав вказівку невстановленим досудовим розслідуванням особам із числа співробітників ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» виготовити бронежилети з матеріалів та технологією, що не відповідають вимогам технічних умов, а відтак їх собівартість суттєво нижчою, що дало змогу ОСОБА_1 у подальшому заволодіти грошовими коштами, що виділені замовником на закупівлю бронежилетів.

Поряд з цим, згідно пункту 2.5 Договору Постачальник зобов`язаний до початку поставки товару, разом з оголошенням, письмово повідомити представника про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю; після отримання листа, разом з оголошенням, представник Замовника протягом трьох робочих днів розпочинає приймальний контроль товару за якістю у приміщенні, вказаному у листі; Постачальник забезпечує доступ представника Замовника до приміщень, у яких виготовляється та зберігається товар для здійснення контролю за якістю .

Також, слідчий вказує на те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що пройти процедуру контролю якості бронежилетів, яку забезпечувати представники Замовника, у законний спосіб йому не вдасться, за невстановлених досудовим слідством обставин, залучив до вчинення запланованого злочину представників Замовника, а саме: начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_3 та його співмешканку - заступника начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України ОСОБА_6 з якими вступив у злочинну змову.

01.04.2019 р. при прибутті на ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» для проведення приймального контролю якості чотирьох партій №007, №008, №009, №010 в кількості 4000 шт. та під час проведення відбору зразків бронежилетів співробітниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виявлено їх невідповідність пунктам 1.5.6 та 1.5.7. Технічних умов, а саме: в бокових пластинах виявлено відсутність антирикошетного покриття з пластику чи полімерної композиції пластини, виявлено необроблені, тобто гострі кути (кромки) бокового броне елемента з нерівномірним його покриттям, а при розкритті його чохла виявлено металеву пластину, загорнуту в неткане полотно, тобто захисні пакети не зшиті. Крім цього зафіксовано, що зразок на балістичне випробування відповідно до протоколу № 29/2019/2 від 20.03.2019 р. надано на випробування на день раніше, а саме: 19.03.2019 р., ніж його відібрали представники Замовника згідно акту №3/98/56 від 20.03.2019 р., а також зафіксовано факт, що відповідно до п.ункту 4.6. Технічних умов у бронежилет встановлюються гнучкі захисні пакети 1.1А класу захисту, а методи вхідного контролю передбачають лише перевірку параамідної тканини.

Із клопотання вбачається, що про виявлені недоліки, а також невідповідність ТУ відповідними співробітниками письмово повідомлено рапортами від 02 та 03.04.2019 р. ОСОБА_9 , який в свою чергу усно доповів Марченку Д.О., однак останній, будучи обізнаним у злочинному намірі ОСОБА_1 , з метою приховування виявлених недоліків організував проведення відбору бронежилетів у яких відсутні недоліки та надав вказівку здійснити їх перевірку. Про даний факт в той же день повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які перебували у злочинній змові з ОСОБА_1 та, усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, будучи зобов`язаними організувати повернення вказаної партії неякісних бронежилетів виробнику ТОВ «НВП «ТЕМП-3000», надати відповідну вказівку не підписувати акти приймального контролю товару, достовірно розуміючи всю протиправність своїх дій, дають неправомірну вказівку підлеглим працівникам та, користуючись своїми повноваженнями, вживають заходів до максимально швидко прийняття та підписання актів приймального контролю товару відповідно поставленої продукції, а саме: чотирьох партій бронежилетів в загальній кількості 4000 шт., що в подальшому стало підставою для проведення часткового розрахунку за Договором та перерахування коштів ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» за поставлений неякісний товар на суму 35 244 000 грн., а відтак надали ОСОБА_1 можливість заволодіти чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які перебували у злочинній змові з ОСОБА_1 , усвідомлюючи неправомірний характер своїх дій, будучи зобов`язані повернути попередньо прийняті партії бронежилетів Виробнику -та не приймати наступні, будучи зобов`язаними не підписувати акти приймального контролю товару, достовірно розуміючи всю протиправність своїх дій, 25.04.2019 р. дають вказівку підлеглим працівникам надалі продовжувати приймати наступні парти бонежилетів, а саме: семи партій загальною кількістю 7000 ш., що в подальшому стало підставою для проведення часткового розрахунку за Договором та перерахування ТОВ «НВП «ТЕМП-3000» за поставлений неякісний товар на суму 61 677 000 грн., а відтак надали ОСОБА_1 можливість заволодіти чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах за попередньою змовою тупою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , ОСОБА_6 упродовж квітня-червня 2019 р., діючи шляхом обману та зловживання довірою заволоділи коштами Міністерства оборони України на загальну суму 96 921 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років,запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема:

-ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, тому, розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, у підозрюваного наявні підстави ухилитись від органів досудового розслідування всіма можливими засобами та способами;

-ризик передбачений пунктом 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , здійснюючи постачання своєї продукції протягом п яти років, маєвідповідні зв`язки та авторитет серед посадових осіб Міністерства оборони України,який він може використати для того, щоб будь-яким чином схилити працівниківструктурних підрозділів означеного міністерства та власного підприємства, що неє свідками у провадженнї, однак мають доступ до документів, що мають суттєвезначення, або вплинути на інших осіб, що за своїмипосадовими обов`язками мають доступ до документів, які доводять вину підозоюваного, на їх знищення, зміну, спотворення або переховування будь-якої із речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик, передбачений пунктом3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, яоскільки ОСОБА_1 , зловживаючи своїми зв`язками з іншими правоохоронними органами, у які його товариство також здійснює постачання засобів індивідуальногозахисту, дружніми відносинами та авторитетом має можливість впливати на свідків, зокрема, на посадових та службових осіб Міністерства оборони України і працівників ТОВ «НВП «ТЕМП-3000», а також, використовуючи наявні можливості, може впливати на осіб, які представляють інтереси Міністерства оборони України. Також ОСОБА_1 , маючи довірливе ставлення до нього з боку службових осіб ТОВ «НВП «ТЕМП-3000», може використовувати свій особистий вплив на осіб, які були свідками вчинення та продовження вчинення злочину, шляхом їх залякування підкупу чи повідомлення компрометаційних матеріалів, з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів. Отже тримання ОСОБА_1 під вартою є єдиним гарантованим способом протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019100000000457, його спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них з метою перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від кримінальної відповідальності.

Слідчий такожпросить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 51 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та просить покласти на ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені пунктами. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із начальником Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_3 , заступником начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України ОСОБА_6 , першим заступником начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_10 , начальником відділу розробки речового майна управління розвитку речового майна Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_11 та начальником управління контролю якості Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України ОСОБА_9 , працівниками ТОВ «НВП «ТЕМП-3000»,

- здати на зберігання слідчому свій громадянина України та здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України до УДМС України із наданням відповідного підтверджуючого документу про передачу їх слідчому;

- носити електронний засіб контролю.

Необхідність покладення обов`язків, визначених пунктами1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що дає обґрунтовані підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому, є необхідність у обмеженні його пересування.

Прокурори у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Захисники, підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що ризики, зазначені органом досудового розслідування, є необґрунтованими, а тому просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обгрунтовується, заслухавши пояснення учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

26.11.2019 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згдно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»).

Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення.

Аналіз представлених доказів зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 р.,у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.). Отже на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, враховує і положення, що передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, відповідно дояких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Так, у рішенні Європейського суду з прав людиниу справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, осккільки за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» від 11.07.2006 р. тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У справі «Мамедова проти Росії» ( рішення від 01.06.2006 р.) Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що, на їх думку, підтверджує ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, втім відомостей, що підтверджували означене, слідчому судді не надано.

Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати ризик ймовірного впливу на свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування, та інших осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, втім вказане можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні. При цьому ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, на що вказує Суду рішенні у справі «Яжинський проти Польщі». Отже клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційними меті, яка ставиться до їх застосування.

Долучені до клопотання докази, містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу. Отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного,не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, має постійне місце проживання, виховує чотирьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, мкє постійне місце роботи, міцні соціальні зв`язки, до кримінальної відповідальності не притягувався.Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, у межах строку досудового розслідування.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити слідчому третього слідчого вiддiлу (вiддiл з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у мiстi Києві, Алексенку Д.Г. у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді заступника директора ТОВ «Науково виробниче підприємство «Темп-3000», засновник ТОВ «Науково виробниче підприємство «Темп- 3000», запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 05 січня 2020 р., включно, заборонивши останньому в період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та можливістю в разі необхідності відвідання лікарняних закладів.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема,

прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого;

не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками а також іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 62019100000000457 від 23.04.2019 р.;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто 05 січня 2020 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 05 січня 2020 р., включно.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції України за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 15 год. 05 хв. 03 грудня 2019 р.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С.Я. Волкова