Ухвала суду № 86801417, 03.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14877/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя та поділ його в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя та поділ його в натурі.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п.п.4,5,8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна зава має містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

У позовній заяві ОСОБА_1 , стверджує, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.09.2007 року нею і відповідачем, як подружжям, було придбано квартиру адресою: АДРЕСА_1 , яка було оформлена на позивача. Та те, що відповідач постійно проживає у зазначеній квартирі, користуються усіма її кімнатами. Разом з тим, належної участі в утриманні майна не приймає.

При цьому, до позовної заяви на підтвердження вказаному додано лише копію договору куппівлі-продажу, та копію свідоцтва про розірвання шлюбу.

Відповідно до Закону України № 1952-IV, в редакції від 29.01.2006 (чинній на момент укладання договору купівлі-продажу), «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту отримання прав на нерухомість, його зміни або припинення. Відповідно, права власності на куплену квартиру виникають з дня такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Позивачу слід надати до суду належним чином завірену копію свідоцтва що підтверджує її право власності на спірну квартиру.

Позивачем не долучено до справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості встановити кому саме належить спірне майно на день звернення до суду. Відсутність вищевказаних даних може призвести до того, що будуть порушення права та інтересів інших осіб, які не залучені до справи як учасники по справі.

Крім того, на підтвердження того, що спірне нерухоме майно було придбане під час шлюбу між відповідачем та позивачем жодних доказів не надано (свідоцтво про укладення шлюбу).

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При дослідженні документів, що додані позивачем до позовної заяви, вбачається що при зверненні до суду із даним позовом ОСОБА_3 , сплачено судовий збір в розмірі 328,25 грн. Так, в позовній заві вказано, що оскільки ціна позову становить 328 250,00 грн. то судовий збір відповідно становить 328,25 грн., а саме 1% від ціни позову.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Та визначено ставки судового збору, зокрема: за подання до суду: позовної зави про поділ майна при розірванні шлюбу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А тому оскільки відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн., то позивачу слід було за майнову вимогу, а саме «розподілити в натурі між позивачем і відповідачем спірне майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за кожним із сторін право власності на Ѕ її частку із урахуванням варіантів можливого розподілу»,сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Таким чином з огляду на вказане вище, враховуючи, що ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом уже сплачено 328,25 грн., позивачу слід доплатити суму судового збору в розмірі 440,15 грн. (768,40 грн. -328,25 грн.=440,15 грн.).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610 ; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA328999980313121206000007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Проте, ні в позовній заяві, ні в додатках доданих до неї, відсутні документи (докази) про те, що відповідачі відмовилися у добровільному порядку відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільному майні подружжя та поділ його в натурі - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош