Ухвала суду № 86799295, 03.01.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.01.2020 Єдиний унікальний номер 203/1309/19

Єдиний унікальний номер судової справи 203/1309/19

Номер провадження 2/205/3623/19

УХВАЛА

іменем України

03 січня 2020 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Розпорядженням Голови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року цивільну справу передано до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року визначено підсудність цивільної справи Ленінському районному суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

20 травня 2019 року до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2019 року цивільну справу № 203/1309/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди передано до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г.; зупинено провадження у цивільній справі № 203/1309/19 до вирішення питання про відвід судді.

21 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 отримав копію ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2019 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2019 року відмовлено у задоволенні відводу судді Остапенко Наталії Георгіївни по цивільній справі № 203/1309/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2019 року позовну заяву повернено позивачу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

27 серпня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.

27 серпня 2019 року до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2019 року цивільну справу № 203/1309/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди передано до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення судді Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г.; зупинено провадження у цивільній справі № 203/1309/19 до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні відводу судді Остапенко Наталії Георгіївни по цивільній справі № 203/1309/19 за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Канцелярією суду позовну заяву передано судді Остапенко Н.Г. 23 грудня 2019 року.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 просить відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України грошових коштів у розмірі, визначеному судом на свій розсуд відповідно до норми ч. 3 ст. 23 ЦКУ, заподіяну неправомірними діями та бездіяльністю службовими особами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська моральну шкоду.

Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені(пункт 78-80 постанови від 8 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц; пункти 61-65 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Конституцією встановлено, що судді та суд при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст.ст. 126, 129). Згідно із зазначеними положеннями Конституції судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов`язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом. Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції і законодавством про судочинство. Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава. Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц звертає увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України; пункт 1 частини першої статті 170 КАС України).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного, суддя приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження у цивільній справі, оскільки зазначений спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Суддя Н.Г. Остапенко