Рішення № 86791236, 12.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Справа № 160/10735/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить зобов`язати призначити та виплачувати в подальшому ОСОБА_1 пенсію за віком з 17.08.2018 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до грудня 2002 року позивач проживала у місті Нікополі Дніпропетровської області, а в подальшому виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. 17.08.2018 року представник позивача за нотаріально посвідченою довіреністю звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням від 06.08.2018 року № 1057/03-18 відповідач відмовив у призначенні пенсії. Не погодившись із зазначеним рішенням представник позивача оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року у справі № 160/1438/19 було визнано протиправним та скасоване рішення № 1057/03-18 від 06.08.2018 року та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву від 17.08.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повторно розглянуто заяву та прийняте протиправне на погляд позивача рішення від 14.06.2019 року № 1355/03-18 про відмову у призначенні пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем 12.11.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

05.12.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що разом із заявою від 17.08.2018 року представником позивача було подано не засвідчену копію трудової книжки та диплому позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає у Ізраїлі, де перебуває на консульському обліку посольства України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .

17.06.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.

24.07.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поштою надійшла заява представника позивача, який діяв на підставі довіреності, про призначення пенсії позивачу, яка підписана представником та до якої долучено: довіреність, копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копія ІНН, копія трудової книжки, копія диплома, нотаріально засвідчена та апостильована особиста заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, оригінал заяви з реквізитами для перерахування пенсії.

06.08.2018 року відповідач своїм листом № 1057/03-18 розглянув звернення ОСОБА_1 з питання призначення пенсії та повідомив, що в призначенні пенсії відмовлено, мотивуючи це тим, що оскільки ОСОБА_1 проживає за межами України, то призначення та виплату пенсії необхідно провадити на основі договору (угоди) з державою Ізраїль. Угода в сфері пенсійного забезпечення громадян між Україною та Ізраїлем не укладена, а тому без законодавчо врегульованого питання призначення пенсії таким громадянам на Україні немає законних підстав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням представник позивача оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року у справі № 160/1438/19, яке набрало законної сили 16.05.2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасоване рішення № 1057/03-18 від 06.08.2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 17.08.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року у справі № 160/1438/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву позивача від 17.08.2018 року та прийняте рішення від 14.06.2019 року № 1156/03-18 про відмову у призначенні пенсії.

Рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте у зв`язку із тим, що документи про стаж, вік та заробітну плату повинні подаватись в оригіналах, а позивачем та його представником до заяви від 17.08.2018 року було додано копію паспорта та не засвідченні належним чином копію трудової книжки та диплому.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначенні пенсії. Це, зокрема:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637,

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); у разі якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року (додаток 1).

- документи про місце проживання (реєстрації) особи, та інші.

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування (пункт 2.22 Порядку №22-1). Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. (пункт 2.23 Порядку №22-1).

Згідно з пунктом 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи позивача, представником при зверненні із заявами про призначення пенсії подавались копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копія ІНН, копія трудової книжки, копія диплома, нотаріально засвідчена та апостильована особиста заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, оригінал заяви з реквізитами для перерахування пенсії.

Оригінали паспорта позивача, диплома, трудової книжки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для звіряння не надавались.

Позивач як громадянин України жодним чином не обмежена у праві на пенсійне забезпечення в України.

Отже позивач може звернутись до пенсійного органу через представника, проте такий повинен, при зверненні до органів, що призначають та виплачують пенсію, наряду з іншими громадянами України дотримуватися приписів діючого законодавства щодо подання необхідних документів для призначення пенсії.

Оскільки позивачем не дотримано норм Порядку № 22-1 щодо подання необхідних документів для призначення пенсії, відповідачем обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії за віком.

При цьому суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише перевіряє відповідність чинному законодавству рішення суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується в судовому порядку.

Позивач не позбавлена права повторно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська