Рішення № 86785760, 24.12.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2019 рокуСправа №451/1831/18 Провадження № 2/451/541/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Загайської І.В.,

з участю: представника позивача,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1831/18 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер її батько ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 18 липня 1997 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області померла її мати ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно 31 жовтня 2017 року. Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 виданого повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області від 31.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_4 видане повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області від 31.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища « ОСОБА_7 ». Після смерті Спадкодавця, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області. Маючи намір оформити спадщину після смерті батька та мами, позивач звернулася до Державної нотаріальної контори нотаріуса Луців І.П., однак нотаріусом було в усній формі відмовлено у оформленні спадщини, у зв`язку з пропущеним терміном прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Крім позивача, інших осіб, які б претендували на майно ні за законом ні за заповітом немає. Позивач після смерті Спадкодавця, вступила у володіння спадщиною та фактично прийняла її, надалі продовжує користуватись та розпоряджається майном, а саме будинком, городом, садом, земельною ділянкою загальною площею 2,0079 гектарів, які відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ІІІ- ЛВ №011202 та земельною ділянкою загальною площею 2,0050 гектарів, які відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ІІІ-ЛВ №011203 належать Спадкодавцю. Проте, на даний час з метою отримання свідоцтва про право на спадщину в установленому законом порядку позивач звернулася до нотаріуса, який в свою чергу повідомив що, у зв`язку з пропущеним терміном прийняття спадщини та відсутністю оригіналів Державних актів на право приватної власності на землю, прийняття спадщини є неможливим. Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своєю мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 011202 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11870 від 24.01.2001 року, а саме земельна ділянка загальною площею 1,7873 га (рілля), земельна ділянка загальною площею 0,2206 га (кормові угіддя). Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 011203 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11871 від 24.01.2001 року, а саме земельна ділянка загальною площею 1,7845 га (рілля), земельна ділянка загальною площею 0,2205 га (кормові угіддя).

Представник позивач в підготовчому судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі .

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.34).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помер батько позивача - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 18 липня 1997 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно 31 жовтня 2017 року (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 виданого повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 31.10.2017 року, вбачається, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_11 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_4 видане повторно Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 31.10.2017 року, вбачається, що ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища « ОСОБА_7 » (а.с.13).

Відповідно до довідки №306 від 29.03.2017 року виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті проживав і був зареєстрований в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області. Разом з ним на день його смерті в житловому будинку проживала без реєстрації його дочка - ОСОБА_1 (а.с.16).

Відповідно до довідки № 307 від 29.03.2017 року виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, вбачається, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті проживала і була зареєстрована в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області. Разом з нею на день її смерті в житловому будинку проживала без реєстрації її дочка - ОСОБА_1 (а.с.17).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011202, виданого 24.01.2001 року головою Радехівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23.06.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №11870, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,0079 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_2 (а.с.18-зворот).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011203, виданого 24.01.2001 року головою Радехівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23.06.2000 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №11871, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,0050 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.19-зворот).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР, Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно з ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем - батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому засіданні підтвердив ОСОБА_13 , недовіряти показам якого у суду немає підстав.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача слід стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,206, 258-259,263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із Спадкодавцем - своєю мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії III-ЛВ № 011202 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11870 від 24.01.2001 року, а саме земельна ділянка загальною площею 1,7873 га (рілля), земельна ділянка загальною площею 0,2206 га (кормові угіддя).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до зареєстрованого Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 011203 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 11871 від 24.01.2001 року, а саме земельна ділянка загальною площею 1,7845 га (рілля), земельна ділянка загальною площею 0,2205 га (кормові угіддя).

Стягнути з Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 81 (вісімдесят одна) копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 2 січня 2020 року.