Ухвала суду № 86783612, 20.12.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6817/17

Провадження №8/369/13/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву публічного акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Київоблгаз» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року до суду надійшла заява публічного акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Київоблгаз» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Вказав, що по справі 369/6817/17 рішенням районного суду було визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» по відношенню до ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 6000 куб.м на рік за наявності газових лічильників; зобов`язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» здійснити по відношенню до перерахунок розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб.м на рік за наявності газових лічильників; зобов`язано публічне акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» відновити газопостачання домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання рішення суду ним був проведений перерахунок, але позивач по справі з ним не погодився та подав заяву про роз`яснення рішення суду, у задоволенні якої було відмовлено. Згодом позивач подала новий позов - справа 369/10445/18, а суд його задоволив на підставі встановлених обставин по першому рішенню суду. Дане рішення має бути переглянуте за новиявленими обставинами як прийняте помилкове через не дослідження доказів на підставі встановлених в рішенні по справі №369/10445/18. Ці обставини не могли бути відомі їм на час розгляду справи та прийняття судом оскаржуваного рішення. Вважають, що позивач використав газу більше 2500 куб.м.

Просили суд скасувати заочне рішення від 26 жовтня 2017 року по справі 369/6817/17 у зв`язку з ново виявленими обставинами та увалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У судове засіданняпредставники не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2017 року визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» по відношенню до ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 6000 куб.м на рік за наявності газових лічильників; зобов`язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» здійснити по відношенню до перерахунок розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб.м на рік за наявності газових лічильників; зобов`язано публічне акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» відновити газопостачання домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (справа 369/6817/17).

Також рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2019 року визнано незаконними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» по відношенню до ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу від 2 500 м3 та не перевищує 6 000 куб.м. на рік за наявності газових лічильників; зобов`язано Публічне акціонерне товариств по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» здійснити по відношенню до ОСОБА_1 перерахунок розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб.м. на рік за наявності газових лічильників (справа 369/10445/18).

При розгляді вищевказаної справи судом було встановлено, що «Проте із матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок розміру платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ по відношенню до ОСОБА_1 , за яким позивачем в 2014 році було спожито 5 562 м3 газу і здійснив нарахування боргу із розрахунку тарифів, встановлених для ІІ цінової категорії за умови, що обсяг споживання природного газу від 2500куб.м. на рік, але не перевищує 6000 куб. м. на рік (1,0980 грн за період з 01.01.2014 року по квітень 2014 року та 1,7880 грн за період з 01.05.2014 року до грудня 2014 року). Таким чином, відповідач здійснив перерахунок по ІІ ціновій категорії замість І цінової категорії, нарахувавши ОСОБА_1 нові боргові зобов`язання у розмірі 15 529, 02 грн. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач з порушенням норм здійснив перерахунок платежів за спожитий природний газ за 2014-2015 роки із застосуванням роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, за умови, що обсяг споживання природного газу від 2500 куб.м. на рік, але не перевищує 6000 куб.м. на рік, перерахування вказаного боргу в розмірі 15 529,02 грн. Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.»

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З урахуванням приписів частини першої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних, коли саме відповідачу достеменно стало відомо про вказані ними обставини, що не спростовано іншими учасниками справи, тому суд приходить до висновку про подання заяви у строки та можливість розгляду її по суті, що сприятиме дотримання прав особи на подання такої особи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Разом з тим, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для пред`явлення нової вимоги, а також якщо обставини виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення.

Як на нововиявлену обставину посилається на те, що матеріали справи не містять підтвердження матеріали справи щодо обсягу використання природного газу споживачем.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення норми ЦПК свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» (Khristovv. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009, де в п. 33 зазначено, що «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Також з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, викладались відповідачем при поданні скарги, по суті заявник не погоджується з рішенням суду, що може бути предметом дослідження при перегляді рішення районного суду.

Суд вважає, що дані обставини, які вказав відповідач, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК, оскільки процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, на думку заявника, неповне встановлення фактичних обставин справи, подання сторонами доказів на підтвердження вимог та заперечень) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

У зв`язку суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви публічного акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Київоблгаз» про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду від 26 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 423-429 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Київоблгаз» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 20 грудня 2019 року.

Суддя Н.С. Пінкевич