
"08" січня 2019 р. Справа № 363/2557/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2020 року м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. при секретарі Рибка І.Є., за участю прокурора Гуменюк Н.М., захисника Божок Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12019110150000500 від 19.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
03 січня 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12019110150000500 від 19.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала та просила продовжити запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи та незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Підозрюваний та його захисник - адвокат Божок Д.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що станом на дату звернення до суду з клопотанням досудове розслідування по кримінальному провадженню завершено та надано доступ до матеріалів, у зв`язку з чим вважають, що під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не може бути продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому не підлягає задоволенню.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 08 січня 2020 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Під час розгляду клопотання сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи. Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177, 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими сторонами кримінального провадження.
Враховуючи, що в обґрунтування клопотання прокурором не наведено конкретних фактів, які б свідчили про те, що ризики, які стали б підставою для обрання та продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшились. Фактично прокурор послався лише на тяжкість обвинувачення, впливу на потерпілого та свідків, відсутність міцних соціальних зв`язків та ухилення від органів досудового розслідування.
Суд також вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти визначеним ризикам.
Отже, керуючись ст. ст. 3, 5, 6, 7 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, 1950 року, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , який має сім`ю, постійне місце проживання та реєстрацію, офіційно працевлаштований, перебуваючи під домашнім арештом належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, а також відсутність конкретних об`єктивних даних про намагання підозрюваного впливати на потерпілого та свідків, суд приходить до висновку про те, що на даний час запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для їх забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язків передбачених ст. 194 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в межах Віти Поштової сільської ради житловий масив «Сонячний маєток» вулиця Патріотична будинок 6, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні про обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Встановити строк дії ухвали до 08 березня 2020 року.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого та прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя М.Б. Баличева
Судове рішення № 86782973, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 08.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 363/2557/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: