Рішення № 8678266, 19.01.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2-25/2010р.

( справа №2-5050/2009р.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області

у складі головуючого cудді ТКАЧЕНКО Л.Я.

при секретарі РАНКОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Хотей» м.Макіївка «про стягнення заборгованості по заробітній платі»,-

ВСТАНОВИВ :

23 липня 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - ЧП «Хотей» про стягнення заборгованості по зарплаті. Просить суд стягнути з відповідача на його користь : суму 5800 грн. заборгованість по зарплаті за квітень, травень, червень 2009року, 146грн.16коп.- cуму індексу інфляції (компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушення строків її виплати), 2320 грн.- компенсацію за невикористану відпустку, 3866 грн.67 коп.- середня заробітна плата за час вимушеного прогулу.

Крім того, позивач доповнив свої позовні вимоги, та просить зобов»язати керівництво ПП «Хотей» внести виправлення в його трудову книжку , з відміткою про звільнення за власним бажанням з 08.07.2009року згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України та стягнути з відповідача на його користь : суму 5800 грн. заборгованість по зарплаті за квітень, травень, червень 2009року, 235грн.60коп.- суму індексу інфляції (компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушення строків її виплати), 2320 грн.- компенсацію за невикористану відпустку,5800грн.- суму вихідної допомоги, 9666грн. 67 коп.- суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 5000грн. суму заподіяної моральної шкоди, всього стягнути 28822 грн. 27коп.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги не заперечував, що трудова книжка йому на даний час повернута, та суду пояснив, що він працював на підприємстві відповідача з 14 липня 2008року водієм самоскиду. До квітня 2009року відповідач почав йому нерегулярно виплачувати заробітну плату, а з квітня 2009року взагалі припинив її виплачувати. Він та інші водії просили майстра, щоби їм регулярно виплачували заробітну плату. Проте Грицай сказав, що гроші вони не отримають, а Носов В.Г. сказав, що вони звільнені з 01 березня 2009року та сказав, щоби вони забирали свої трудові книжки. Вказує, що він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали у відповідача до липня 2009року.Так під час роботи , в кінці квітня 2009року його та ОСОБА_3 з автотранспортом затримували працівники ДАІ м. Кіровськ Луганської області, реєстрували у відповідних журналах, а вони давали пояснення. Наполягає на тому , що в червні 2009року він працював на підприємстві відповідача і підприємство має перед ним заборгованість по зарплаті в сумі 5800грн. за квітень, травень, червень 2009року в сумі 2050грн., 1820грн., 2000грн., це по його розрахункам. По 200грн. нараховували йому за зміну. Графік роботи був незрозуміло який, коли була робота, тоді і працювали . Їздили у відрядження у Луганську область, ОСОБА_4. Письмових доказів на підтвердження зазначених в позові сум зарплати та про його роботу в квітні, травні, червні 2009року на підприємстві відповідача у нього немає. Заяву на звільнення з 01 березня 2009року за ст. 38 КЗпП України він не писав, а направляв відповідачу поштою заяву про звільнення його з роботи з 09 липня 2009оку за ст. 38 ч.3 КЗпП України. Вважає, що відповідач до цього часу не виплатив йому заборгованість по зарплаті та всі належні виплати при звільненні, які вказані в позовній заяві. Розрахунок цих виплат робив юрист , тому пояснити він їх не може. Крім того, невиплатою заробітної плати , йому відповідачем заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він не міг утримувати свою сім»ю і з цього приводу переносив моральні страждання порушився звичайний образ його життєдіяльності. Моральну шкоду він оцінює в 5000грн.

Представник відповідача Носов В.Г. позов не визнав. Суду пояснив, що він є засновником та директором приватного підприємства «Хотей», представляє інтереси підприємства без довіреності на підставі Статуту підприємства. Також суду пояснив, що дійсно позивач працював на підприємстві з 14 липня 2008року водієм самоскиду та йому був встановлений оклад згідно штатного розпису. Наприкінці 2008року початку 2009року внаслідок важкого фінансового стану на підприємстві була затримка у виплаті заробітної плати працівникам. Були проведені збори, на яких було роз»яснено працівникам, що фінансовий стан на підприємстві важкий, зарплата виплачується із затримкою. Багато працівників після вказаних зборів подали заяви на звільнення. Також подав заяву на звільнення з 01.03.2009року за ст.38 КЗпП України і позивач ОСОБА_1 З вказаної дати позивач був звільнений з підприємства і з ним був проведений повний розрахунок 27.03.2009р. Позивач не працював на підприємстві у квітні-червні 2009року, це підтверджуються табелями обліку робочого часу та розрахунковими відомостями. Заяви позивача (оригінали) про прийом його на роботу, про звільнення з роботи, інші документи підприємства були втрачені , про що було заявлено в Будьонівський райвідділ внутрішніх справ м. Донецька, що підтверджується відповідною довідкою. Вважає позов безпідставним, просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши доводи сторін, покази свідків, вивчивши письмові докази, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно копії наказу №53 від 14 .07.2008року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ПП «Хотей» з 14.07.2008року водієм самоскиду (а.с.33), що також підтверджується журналом реєстрації наказів (а.с.34)..

Згідно копії наказу №24 від 27.02.2009року ОСОБА_1 звільнений з посади водія самоскиду з 01.03.2009року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.35),що також підтверджується журналом реєстрації наказів (а.с.36).

В довідці, наданої суду представником відповідача зазначено, що позивач дійсно працював на підприємстві водієм самоскиду з 14.07.2008року по 01.03.2009року. Його середньомісячна заробітна плата становила 554грн. 31коп., середньоденна 41грн. 06коп. Оклад згідно штатного розпису становив 850 грн. За невикористану відпустку при звільнені нарахована компенсація за 15 днів в сумі 341грн.16коп., яка виплачена 27 березня 2009року. Станом на 01.10.2009року заборгованості по заробітні платі немає (а.с. 37-38).

Згідно копії табеля обліку робочого часу за січень 2009року, за лютий 2009року позивач має виходи на роботу (а.с.40,42).

За відпрацьовані дні у січня та лютому 2009року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується копіями розрахункових відомостей за січень та лютий 2009року (а.с. 41,43).

Згідно табеля обліку робочого часу за березень 2009року у ОСОБА_1 відсутні робочі виходи (а.с. 44).

Згідно копії розрахункової відомості за березень 2009року ОСОБА_1 нарахована та виплачена компенсація за невикористану відпустку (а.с.45), яка отримана позивачем, що підтверджується копією платіжної відомості за березень 2009року (а.с. 47-48).

В табелях обліку робочого часу за квітень-липень 2009року та у розрахункових відомостях за квітень- липень 2009року прізвище ОСОБА_1 відсутнє (а.с.50-57).

Згідно Статуту, зареєстрованого 20 березня 2007року ПП «Хотей» є юридичною особою, діє відповідно до статуту підприємства. Засновником підприємства є Носов В.Г. Управління підприємством здійснюється Власником. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства (а.с.59-66).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з 14.07.2008року по 01.03.2009року водієм самоскиду, був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.84).

В листі начальника Гірницького відділення Макіївської ОДПІ № 12038/10/5-17-013 від 24.11.2009року зазначено, що згідно відомостей звіту 1ДФ ПП «Хотей» код 31534531 за перший квартал 2009року ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сума нарахованого доходу 1449грн. 86коп., сума виплаченого доходу 1449грн.86коп., сума нарахованого податку 210грн.75коп., сума перерахованого податку 210грн.75коп., звільнено 01.03.2009р.

За другий квартал 2009року даних по ОСОБА_1 у звіті немає (а.с.91).

Згідно листа начальника відділення ДАЇ з обслуговування м. Кіровськ при УДАЇ ГУМВСУ в Луганській області від 21.12.2009року співробітниками ДАЇ з обслуговування м. Кіровськ при УДАЇ ГУМВСУ в Луганській області автомобілі з державними номерами АН6249, АА 2556ТС, АН6250СО та АА2560ТС під керування водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не затримувались (а.с.101).

Згідно довідки начальника Будьонівського РВ ДГУ МУМВС України в Донецькій області , виданої ОСОБА_5 , зазначено, що вона зверталася в Будьонівський РВ по факту втрати фінансових документів ПП «Хотей» . Всі документи за період з 2004року по 1 квартал 2009року. Вказаний факт зареєстрований в ЖРЗСП №1719 від 07.04.2009року Будьонівського РВ (а.с.114).

Свідок ОСОБА_5 дала суду свідчення аналогічні свідченням представника відповідача Носова В.Г.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає дану справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Згідно ст.1 Закону України від 19.10.2000року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», Положення про порядок проведення компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати від 20.12.97року компенсація громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів , нарахованих громадянам за період , починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника сум у строки , зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, в судовому засіданні встановлений той факт, що позивач працював на підприємстві відповідача водієм самоскида з 14 липня 2008року і був звільнений з підприємства з 01.03.2009року відповідно до поданої ним заяви про звільнення за власним бажання за ст. 38 КЗпП України, при звільнені з підприємства позивачу були виплачені суми, що належали йому від підприємства, зроблена відповідна запис про звільнення з роботи у трудову книжку, заборгованість по заробітній платі відсутня, компенсація за невикористану відпустку виплачена, що підтверджується показами представника відповідача, свідка ОСОБА_5, які підтверджуються та узгоджуються з вищенаведеними письмовими доказами.

Крім того, доводи позивача про те, що він працював на підприємстві відповідача у квітні-червні 2009року, їздив у відрядження, виконував роботу по перевезенню вантажу, що його затримували у м. Кіровськ Луганської області, що відповідач має перед позивачем заборгованість по заробітній платі в сумі 5800грн. за квітень, травень, червень 2009року, 235грн.60коп.- суму індексу інфляції (компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушення строків її виплати) за квітень-жовтень 2009року, 2320 грн. компенсацію за невикористану відпустку, що відповідач винен у невиплаті позивачу належних звільненому позивачу сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються показами представника відповідача, свідка ОСОБА_5, які підтверджуються та узгоджуються з вищенаведеними письмовими доказами.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача: суму 5800 грн. заборгованість по зарплаті за квітень, травень, червень 2009року, 235грн.60коп.- суму індексу інфляції (компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушення строків її виплати), 2320 грн.- компенсацію за невикористану відпустку, 9666грн. 67 коп.- суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід відмовити у зв»язку із необґрунтованістю.

Також у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов»язання керівництва ПП «Хотей» внести виправлення в трудову книжку позивача, з відміткою про звільнення за власним бажанням з 08.07.2009року згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України, оскільки позивач звільнений згідно поданої ним заяви з 01.03.2009року за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України. Вказаний запис у трудовій книжці зроблений у відповідності до чинного законодавства, позивачем у суді не оскаржувався .Крім того, в судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що позивач працював на підприємстві відповідача у квітні-травні-червні 2009року водієм самоскиду та виконував роботу по перевезенню вантажу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що задоволенні позовних вимог в частині зобов»язання керівництва ПП «Хотей» внести виправлення в трудову книжку позивача, з відміткою про звільнення за власним бажанням з 08.07.2009року згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України, слід відмовити у зв»язку із необґрунтованістю.

Відповідно до ст.. 44 КЗпП України вихідна допомога виплачується працівникові внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю , колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) у розмірі , передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Проте в судовому засіданні встановлено, що позивач звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, порушення власником або уповноваженим ним органом, тобто відповідачем, законодавства про працю , колективного чи трудового договору позивач суду не довів, доказів цього суду не надав, а тому в задоволенні позовних вимог про стягнення 5800грн.- суми вихідної допомоги, слід відмовити у зв»язку із необґрунтованістю.

У зв»язку із тим, що позивач не довів суду порушення його законних прав відповідачем, що призвели до моральних страждань, відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України, суд вважає , що в задоволенні позовних вимог про стягнення 5000грн. суми заподіяної моральної шкоди, слід також відмовити у зв»язку із необґрунтованістю.

Покази свідків: ОСОБА_3 про те що він працював разом із позивачем у липні 2009року, що позивач менш ніж 3000 грн. на місяць не отримував, що у квітні 2009року їх з машинами затримали у м. Кіровськ Луганської області; ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 знає по роботі, працювали разом у відрядженні у місті Одесі, заробітна плата становила 200 грн. за зміну, що ОСОБА_1 працював до 01.07.2009року , що у квітні 2009року їх з машинами затримали у м. Кіровськ Луганської області, суд оціню критично та не приймає за основу при ухваленні даного рішення, оскільки вони протягом певного періоду часу працювали разом із ОСОБА_1, у даний час їх аналогічні позови є впроваджені Харцизького суду, тобто вони є зацікавленими особами у вирішенні справи на користь ОСОБА_1, їх покази суперечать показам представника відповідача Носова В.Г. та свідка ОСОБА_5, письмовим доказам, наведеним вище, які знаходяться в матеріалах справи та підтверджують покази Носова В.Г, та ОСОБА_5, узгоджуються з ними.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з позивача слід стягнути судові витрати в сумі 238 грн. 22коп. та в сумы 8 грн. 50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.44, 116-117,237-1 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000року, Положення про порядок проведення компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати від 20.12.97року , ст..ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Хотей» м.Макіївка про зобов»язання керівництва ПП «Хотей» внести виправлення в трудову книжку позивача , з відміткою про звільнення за власним бажанням з 08.07.2009року згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України та стягнення з відповідача на користь позивача: 5800 грн. суму заборгованості по зарплаті за квітень, травень, червень 2009року, 235грн.60коп.- суму індексу інфляції (компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушення строків її виплати), 2320 грн.- компенсацію за невикористану відпустку,5800грн.- суму вихідної допомоги, 9666грн. 67 коп.- суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 5000грн. суму заподіяної моральної шкоди,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 238грн.22коп. та в сумі 8 грн. 50коп., на (р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, отримувач місцевий бюджет м. Харцизька), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 120 грн. на (р/р 31216259700004, отримувач: Державний бюджет Ворошиловського р-ну м. Донецька, ЄДРПОУ: 34686537, МФО 834016, Банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу: ІТЗ до Харцизького міського суду (код суду № 0550) Донецької області

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: