Рішення № 86780951, 16.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6545/19

(2/199/3087/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2019

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Купецька Г.О,,

за участі представника відповідача - адвоката Коротя А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро у спрощеному позовному провадженні (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український промисловий банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 115 133,81 грн., та про вирішення питання про розподіл судових витрат. Позов обґрунтований тим, що 05.06.2014 р. на підставі кредитного договору №GP -6435771 видано кредит у сумі 35324,44 грн.

19.07.2016 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»; публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал», що підтверджується випискою та Статутом, та в силу ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. На баланс Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість за кредитним договором, за яким відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином: заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.07.2019 р. складає 115 133,81 грн., з яких: 19 503,65 грн. - заборгованість за кредитом; 3 455,36 грн. - заборгованість процентами; 12 366,26 грн. - заборгованість за комісією; 79 808,54 грн. - штрафні санкції.

У відзиві відповідач позов не визнала та, заперечуючи, звертала увагу на те, що позивач не подав до суду документів на підтвердження виникнення кредитних відносин, надання відповідачу кредитних грошових коштів, чи надання картки, на яку перераховував на певний рахунок чи на цю картку грошові кошти. В обґрунтування вимог позивач подав пропозицію укласти договір (оферту) від 05.06.2014 р., довідку про стан та історію заборгованості за кредитним договором від 06.06.2014 р. загальні умови договорів кредитування, які датовані 01.10.2013 р., виписку з рахунку (без зазначення рахунку та періоду за який сформована виписка) і зазначив, що начебто відповідач отримала кредит у розмірі 35 324, 44 грн. Що стосується пропозиції укласти (оферта), яку банк надав до суду, як підтвердження укладення кредитного договору, то вказаний документ не підтверджує падання кредиту, відкриття рахунку і зарахування кредиту на цей рахунок, а є лише пропозицією на укладення договору.

В пропозиції укласти договори (оферта) від 05 червня 2014 р. зазначені різні суми кредиту, який пропонується надати, зокрема: в п. 2.2 сума кредиту - 20 817, 65 грн., а в підпункті 2.9.1.3. зазначена вже зовсім інша сума -18994, 21 грн., в той же час як в самій позовній заяві позивач стверджує про видачу кредиту v сумі 35 324, 44 грн.

Окрім цього, пропозиція містить різні номери кредитних договорів GP-6435771 та GP- 5168.812, проте, жодного обґрунтованого пояснення стосовно посилання одного договору на інший, та яке вони мають відношення до ОСОБА_1 позивачем в позові не було зазначено.

Також з пропозиції укласти договори (оферта) вбачається, що оферта пропонувалася AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» 05 червня 2014 року, в той же час, як в пункті 2.9.1 зазначено, що кредитором є AT «ПУМБ».

Як вбачається з копії Статуту, який був наданий позивачем, в розділі Загальні положення, зазначено, що ПАТ «ПУМБ» є правонаступником AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» в результаті реорганізації, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку № 68 та рішення № 2, лише з 14 березня 2015 року, а в самому позові позивач зазначає, що є правонаступником з 19.07.2016 року.

На переконання відповідача, не є зрозумілим яким чином ПАТ «ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» міг бути зазначений, як кредитор за договором, в той час коли жодного відношення до AT «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» станом на 05 червня 2014 року він не мав.

Пропозиція містить підписи абсолютно різних людей, важко зрозуміти, чи належать ці підписи працівникам банку, чи мали вони право та відповідні повноваження на підписання цієї оферти, на одному з підписів є відтиск печатки, який важко розібрати та незрозуміло якій установі він належить.

Що стосується Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків на які у своєму позові посилається позивач, то, на переконання відповідача, вони не можуть розповсюджуватися на відповідача, оскільки вони не містять жодної інформації відносно відповідача, підтверджень отримання кредиту та мають ознайомчий характер, окрім того містять суперечливі моменти. Зокрема, позивач зазначає, що кредит відповідач нібито отримала 05.06.2014 р., пропозиція укласти договори (оферта) містить дату 05.06.2014 року, а самі Загальні умови датовані 01.10.2013 р., що взагалі ставить під сумнів реальність підпису таких Загальних умов.

Окрім цього в документах, що були надані разом з позовом, наявна виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашену заборгованість за кредитним договором № GP- 6435771 без будь-яких дат. Даний документ не відповідає дійсності і є одностороннім арифметичним відображенням певних сум позивачем, не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій. З наданої виписки неможливо встановити ні номер рахунку, на який кредит мав надаватися та на який кредит мав повертатися, ні дати та періоду виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, в ній неможливо відслідкувати внесення платежів, їх зарахування в рахунок погашення заборгованості.

Виписка, яка надана позивачем, не є документом бухгалтерського обліку, відсутня печатка підприємства, що видало довідку, крім того, відсутні дані про наявність у особи, що підписала дану довідку, повноважень на видання вказаного документу, і тим більше повноважень на видання документу, що стосується бухгалтерського обліку.

Слід звернути увагу і на довідку про стан та історію заборгованості за кредитним договором, взагалі незрозуміло що це за документ та що він підтверджує, як і виписка вказана довідка є одностороннім арифметичним відображенням певних сум позивачем і не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій, крім того в ній зазначено, що вона стосується Договору № GP-6435771 від 06.06.2014 року, в той же час як сам позивач зауважує, що Договір кредиту № GP-6435771 укладений 05.06.2014 р. В цій довідці позивача не зазначено ні номер рахунку, на який відповідачеві нібито надавалися кошти, не зазначеного реквізити самого договору на який посилається позивач, а також не зазначено хто її підписав та чи мала ця особа права на його підписання, відсутня печатка банку.

Порядок видачі коштів в готівковій та безготівковій формі регламентовано спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року №174 «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками України».

Відповідно до п. 2 розділу 1 вказаної постанови Предметом регулювання цієї Інструкції є такі касові операції:

1. Приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення);

2. Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку:

Відповідно до п. 4 розділу 1 касовий документ - документ, який оформляється для здійснення касової операції.

Відповідно до розділу 4, гл. 1, п. 1.1 постанови до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9). заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11). видатковий касовий ордер (додаток 12). грошовий чек (додаток 13) ( za790-ll ), рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій Формі, установлені відповідною платіжною системою.

Відповідно до розділу 4, гл. 1, п. 1.3 постанови касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції. призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов`язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Таким чином, на переконання відповідача, позивач не довів обставину надання кредиту та його неповернення.

Представник позивача не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в окремо поданій заяві просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав повністю про просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, надавши пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі наступні: ухвалою суду від 06.11.2019 за клопотанням представника відповідача від позивача Акціонерного товариства «ПУМБ» витребувано:

-докази відкриття рахунку, на який надавалися кредитні кошти ОСОБА_1 ;

-докази видачі кредиту (первинні облікові документи), заява про видачу кредиту, розписки;

-виписка з особового рахунку про рух коштів на підтвердження існування боргу та його розміру;

-оригінал кредитного договору: пропозиція укласти договір (оферта) від 05.04.2014 р. та Загальні умови кредитування, датовані 01.10.2013.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 - 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивач надав суду Пропозицію укласти Договір Карткового рахунку та договір страхування (оферта) (а.с.5), загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків (а.с.7-8), довідку про стан та історії заборгованості за кредитним договором №GP-6435771 від 06.06.2014 (а.с.11-12), виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором GP-6435771 (а.с.13), згідно якого станом на 23.07.2019 року відповідач має заборгованість - 115133,81 грн., що складається із заборгованості за сумою кредиту - 19503,65 грн., заборгованості по процентам - 3455,36 грн., заборгованості за комісією - 12366,26 грн., неустойки - 79808,54 грн., яка на даний час не погашена.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язнань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» (а.с.23-25).

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з договірних правовідносин (кредитного договору).

Дослідивши докази, надані у порядку ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Однією з підстав цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 207,1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі і вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, де відображена воля сторін. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Так, ухвалою суду від 06.11.2019 судом за клопотанням представника відповідача від позивача було витребувано докази відкриття рахунку, на який надавалися кредитні кошти ОСОБА_1 ; докази видачі кредиту (первинні облікові документи), заява про видачу кредиту, розписки; виписка з особового рахунку про рух коштів на підтвердження існування боргу та його розміру; оригінал кредитного договору: пропозиція укласти договір (оферта) від 05.04.2014 р. та Загальні умови кредитування, датовані 01.10.2013 (а.с.68); копія ухвали була направлена 07.11.2019 на всі електронні адреси позивача, зазначені ним у позові (а.с.70-73); повторно копія вказаної ухвали направлялася позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомлення 23.11.2019 та була отримана ним 25.11.2019 (а.с. 80,81,87).

Разом з тим, 16.12.2019 на електронну адресу суду надішли копії: пропозиції укласти Договір Карткового рахунку та договір страхування (оферта); загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків; довідка про стан та історії заборгованості за кредитним договором №GP-6435771 від 06.06.2014 (без дати, підпису посадової (відповідальної особи, печатки тощо)); меморіальний ордер №4016741, де призначення платежу: видача кредиту зг. Договору GP-6435771 від 05.06.2014, тоді як довідка про стан заборгованості по кредиту №GP-6435771 від 06.06.2014, крім того у вказаному ордері і платником, і отримувачем зазначено ОСОБА_1 , а також вказаний ордер не містить підпису посадової особи та відповідної печатки; виписки по особовим рахункам з 06.06.2014 по 14.11.2014, яка не має належного оформлення та в якому і Банк платник, і Банк Отримувач зазначено ПАТ «ПУМБ», тоді як останні став правонаступником ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» лише 19.07.2016.

З урахуванням того, що на вимогу суду банк (позивач) не надав оригіналу кредитного договору від 05.06.2014 чи то від 06.06.2014, належно оформленої виписки з особового рахунку відповідача; заперечень представника відповідача, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.

Крім того, при зверненні до суду із вказаним позовом позивачем не дотримані вимоги закону в частині обов`язку учасника справи подати докази в оригіналі або засвідченій копії (ч.ч. 2, 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Позивачем не доведено перед судом порушення його прав зі сторони відповідача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український промисловий банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 23.12.2019.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї