Рішення № 86779184, 08.01.2020, Новоодеський районний суд Миколаївської області

08.01.2020

Справа № 482/1823/19

Номер провадження 2-а/482/1/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Демінської О.І., за участю секретаря судового засідання Мозгової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій поліцейського протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ДП18 №307266 від 06.09.2019 року та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції в якому просить визнати дії поліцейського протиправними, скасувати постанову серії ДП18 №307266 від 06.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06.09.2019 року він рухався по вул. Центральній в м. Нова Одеса Миколаївської області, під час приближення до перехрестя по Центральної та вул. Соборної в м. Нова Одеса горів зелений сигнал світлофора. Після того як він виїхав на перехрестя, включивши поворот, почав мигати жовтий сигнал та загорівся червоний сигнал світлофору, після чого він, керуючись правилами дорожнього руху, завершив рух у наміченому напрямку. Після проїзду перехрестя був зупинений працівниками поліції, які склали постанову про адміністративне правопорушення. Під час винесення постанови, були порушенні вимоги ст. 283 КУпАП, у постанові не зазначено частину та статтю КУпАП та другий екземпляр постанови є майже не читаємим. За такого позивач вважає постанову про адміністративне правопорушення необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

У чергове судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом у встановленому законом порядку.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. До суду надано відзив на позов, згідно з яким проти задоволення позову заперечено з підстав його безпідставності.

Відповідно до положень ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції ( ч.3 ст.268 КАС).

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові обставини, суд приходить до наступного висновку.

Ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

П. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст. 124-1-126 КУпАП тощо). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1-3 ст.122 КУпАП працівники органів і підрозділів Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні працівники органів і підрозділів Національної поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями ч.1-3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Крім того, від відповідачів до суду подано письмові клопотання про заміну відповідача з посиланням на те, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів.

В задоволенні вказаних клопотань судом в ході розгляду справи відмовлено з урахуванням того, що право звернутися до суду з клопотанням про заміну відповідача належить виключно позивачу.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою серії ДП18 №307266 від 06.09.2019 року, 06.09.2019 року о 14:35 год. ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що , керуючи транспортним засобом ЗАЗ «DAEWOO», н/з НОМЕР_1 здійснив рух на забороняючий червоний сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3е ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно до п.8.7.3 «е» ПДР України, червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних мигтливих сигнали забороняють рух.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести, що він діяв законно, правомірно, в межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений законом, з дотриманням процедури і з забезпеченням прав особи, якої стосуються вчинювані дії чи прийняті рішення, обґрунтовано, об`єктивно. Також саме відповідач в даній справі повинен надати суду докази на підтвердження наявності події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» вказано «Матеріали справи», які так і не були надані відповідачем на доказ правомірності своїх дій під час складання і винесення оскаржуваної постанови.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, до суду не надано.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надав.

З досліджених судом документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що будь-яких доказів, порушення позивачем п. 8.7.3.е. ПДР України відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення тощо.

Визнання дій протиправними за результатами розгляду справи вказаною нормою не передбачено. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними суперечать вимогам вищевказаного закону, у зв`язку із чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 244-246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій поліцейського протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ДП18 №307266 від 06.09.2019 року та закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальний акт - постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №307266 від 06.09.2019 року відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.І. Демінська