Ухвала суду № 86778553, 05.12.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/3148/18

Провадження №2/140/180/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Немирівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", представник позивача Нижник Дмитро Петрович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В рамках заявленого позову позивач подав заяву про забезпечення позову

яка вмотивована тим, що розмір позовних вимог майнового характеру становить 33713,39 доларів США. Даний розмір боргу є великим, а тому позивач припускає, що у відповідачів відсутні кошти на погашення боргу. На думку позивача існує реальна загроза невиконання прийнятого судом рішення та відчужити належне їм нерухоме або рухоме майно. Окрім того, як зазначає позивач даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та не буде перешкоджати життєдіяльності відповідачів оскільки носить тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши зібрані докази, приходжу до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини позики, а саме кредиту, за договором якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа і про вжиття заходів за безпечення позову суд постановляє ухвалу.

При цьому згідно до п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом заборони вчиняти певні дії.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 151, 153 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обовязковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням, причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, і чому саме.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Із аналізу ст.152 ЦПК України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо повязаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Ставлячи в заяві про забезпечення позову вимогу про накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачам, позивач не навів обґрунтованих підстав, які вказують на те, що незабезпечення позову в такий спосіб утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про задоволення позову, при цьому посилається лише на припущення про можливість відчуження майна.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, суд враховує, що в силу приписів ст. 204 ЦК України діє презумпція дійсності правочину.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; зважаючи , що судом не встановлено обставин, які б свідчили, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду, з врахуванням вимог ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року суд вважає , що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.151- 153 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Суддя:(підпис)

Копія вірна:

Суддя: О.П. Царапора