Рішення № 86775352, 06.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2020 року справа № 320/3537/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про стягнення пені та узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Овостар" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області (відповідач-4), в якому просить (з урахуванням заяви від 11.11.2019):

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині не внесення в 2017 році до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2016 року в розмірі 1 698 124 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області протиправною в частині не подання протягом 2016 року висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за квітень 2016 року в розмірі 1 698 124 грн.;

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Овостар" узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року в розмірі 1 698 124 грн., на поточний рахунок у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р UA 483510050000026004527283800;

- стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Овостар" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 1181655,98 грн., на поточний рахунок у АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р UA 483510050000026004527283800.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 залишено позовну заяву без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви в термін визначений ухвалою суду.

Київським окружним адміністративним судом 31.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дні вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ухвалою від 12.11.2019 Київський окружний адміністративний суд замінив відповідачів у даній справі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника Офіс великих платників податків Державної податкової служби, а Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області. Також суд закрив підготовче провадження у справі № 320/3537/19 та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.11.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, з урахуванням вимог ст.ст. 48 49 ПК України засобами електронного зв`язку в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством України, ним 20.05.2016 направлено до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ за квітень 2016 року з відповідними додатками, яка прийнята контролюючим органом без буд-яких зауважень та зареєстрована за номером 9082171056, що підтверджується квитанцією № 2 про її прийняття.

Подана позивачем податкова декларація з ПДВ за квітень 2016 року з відповідними додатками має наступні задекларовані показники:

- усього податкових зобов`язань (ряд.9) 6 483 064 грн.;

- усього податкового кредиту (ряд.17) 16 002 277 грн.;

- від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.19) 9 519 213 грн.;

- сума, обчислена відповідно до п.2001.3 ст.2001 ПК України на момент подання декларації 12 505 448 грн.;

- сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) 9 519 213грн.

Крім цього, позивачем зазначено, що з врахуванням п. 50.1 ст. 50 ПК України 15.06.2016 до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку ним подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками, який прийнято контролюючим органом без зауважень та зареєстрований за номером 9098808324, що підтверджується квитанцією № 2 про його прийняття.

При цьому, відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року позивачем задекларована сума бюджетного відшкодування, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 201.3 ст. 201 ПК України, яка підлягає поверненню на поточний рахунок платника, у розмірі 9 519 213 грн., що відображено у Додатку 3 (Д3) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та Додатку 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» у відповідності до приписів ст. 200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі Порядок № 21).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України (у редакції, що діяла на момент декларування суми бюджетного відшкодування) та пп. 2 п. 5 розділу V Порядку № 21 від`ємне значення ПДВ визначається як від`ємна різниця між сумою податкового зобов`язання (ряд. 9 декларації) звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту (ряд.17) такого звітного (податкового) періоду, та відображається у ряд.19 декларації.

Згідно пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті (як різниця між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту), така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Як стверджує позивач, 31.08.2016 йому було частково відшкодовано заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок у розмірі 7 821 089 грн.

Залишок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2016 року в сумі 1 698 124 грн. не відшкодовано станом на час звернення до суду з позовом.

На підставі цього, позивач, керуючись нормами податкового кодексу України, просить стягнути з Державного бюджету України узгоджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 698 124 грн. та пеню у розмірі 1 181 655,98 грн., нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період за період з 06.07.2016 по 31.08.2018 включно (за несвоєчасне бюджетне відшкодування частини суми ПДВ в розмірі 7 821 089 грн.), та за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 (за невідшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 698 124 грн.) включно.

Відповідач-1 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з аналізу п. 200.23 ст. 200 ПК України слідує, що обов`язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок. Однак, оскільки на теперішній час сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, тому вимоги про стягнення пені контролюючий орган вважає передчасними.

Також, відповідач-1 вказує, що Офіс ВПП ДПС не є належним відповідачем по даній справі і просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач-2) подало до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому пояснило, що інформація від контролюючого органу про узгоджені суми бюджетного відшкодування щодо позивача не надходила, тому підстави для перерахування таких сум відсутні. Також стверджує, що Управлінням жодним чином не порушено право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування.

ПК України чітко встановлено механізм бюджетного відшкодування, де роль Казначейства зводиться лише до автоматичного перерахування коштів з Державного бюджету України на рахунок платника податків за наявності відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі викладеного, вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (відповідач-3) подало до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому пояснило, що ПК України чітко встановлено механізм бюджетного відшкодування, де роль Казначейства зводиться лише до автоматичного перерахування коштів з Державного бюджету України на рахунок платника податків за наявності відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі викладеного, вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач-4 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 698 124 не набула статусу узгодженої, а відповідно до цього не була відображена в реєстрі заяв на бюджетне відшкодування.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овостар» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32086437, місцезнаходження: 08635, Київська обл., Васильківський р-н., с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 11, з 15.08.2002 перебуває на обліку як платник податків, має статус платника податку на додану вартість з 25.08.2002, індивідуальний податковий номер 320864310070.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 № 1036 (зі змінами та доповненнями) позивача визнано великим платником податків, як наслідок, з 01.01.2017 останній перебував на обліку в Офісі великих платників Державної фіскальної служби.

На підставі наказу ДФС України від 26.09.2017 № 632 (зі змінами та доповненнями), позивача не включено до переліку великих платників податків, як наслідок позивач з 01.01.2018 по 31.12.2018 перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Київській області.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 29.12.2018 № 878 (зі змінами та доповненнями від 25.01.2019 № 53) ТОВ «Овостар» визнано великим платником податків, як наслідок, позивач з 01.01.2019 перебуває на обліку в Офісі великих платників Державної фіскальної служби.

ТОВ «Овостар» 20.05.2016 подано до відповідача-4 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року, в якій сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПК України, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2, 20.2.1) становить 9 519 213 грн.

Крім цього, з врахуванням п. 50.1 ст. 50 ПК України позивачем 15.06.2016 до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками, який прийнято контролюючим органом без зауважень та зареєстрований за номером 9098808324, що підтверджується квитанцією № 2 про його прийняття.

Судом встановлено, що 09.06.2016 відповідачем-4 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Овостар» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року, щодо суми бюджетного відшкодування в розмірі 9 519 213 грн., за результатами якої складено довідку у формі висновку від 09.06.2016 № 432/10-07-15-01/32086437 (т. 1, а.с. 179 184).

Зі змісту Довідки слідує, що її складено в одному примірнику, а відповідачем-4 не надано суду доказів ознайомлення позивача з результатами камеральної перевірки.

Згідно з висновками перевірки, податковим органом підтверджена сума заявлена до відшкодування на розрахунковий рахунок платника в розмірі 7 261 042 грн. та вказано, що оскільки заявлена до відшкодування на розрахунковий рахунок платника сума податку у розмірі 1 698 124 грн. сформована за операціями за період до 1 липня 2015 року відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України потребується проведення документальної перевірки у цій частині.

Щодо строків на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу (протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Цим же пунктом кодексу передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.

Отже, період проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року становить з 21.05.2016 по 19.06.2016. Так, 21.05.2016 дата наступна за останнім днем граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, а 19.06.2016 дата завершення камеральної перевірки відповідно до норм ПК України.

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем подано 15.06.2016 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками.

Таким чином, граничний термін камеральної перевірки уточненого розрахунку відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України становить з 16.06.2016 по 15.07.2016. Так, 16.06.2016 дата наступна за днем подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року, а 15.07.2016 дата завершення строку камеральної перевірки відповідно до норм ПК України.

Контролюючими органами підчас судового розгляду справи не надано суду доказів проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виявленням самостійно виявлених помилок за квітень місяць 2016 року, поданого позивачем 15.06.2016.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Оскільки строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації показників становить 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання звітності, з урахуванням подання поданням позивачем уточненої декларації такий строк сплинув 15.07.2016.

У свою чергу, контролюючий орган, зобов`язаний протягом 5 робочих днів після закінчення перевірки подати до казначейського органу, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 ПК України), тобто до 22.07.2016 (16 та 17 липня 2016 року вихідні дні).

Казначейський орган перераховує суму бюджетного відшкодування, на підставі висновку податкового органу, протягом 5 операційних днів після отримання висновку (п. 200.12 ст. 200 ПК України), тобто по 29.07.2016 включно (23 та 24 липня 2016 року вихідні дні).

Таким чином, починаючи з 30.07.2016 у платника податку виникло право на нарахування пені на суму заборгованості.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням строків визначених ст. 102 ПК України, граничний термін подання позовної заяви (з урахуванням уточнюючого розрахунку) становить 30.07.2019.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем дана позовна заява подана засобами поштового зв`язку 05.07.2019, тобто з дотриманням визначеного п. 102.5 ст. 102 ПК України строку.

Щодо доводів контролюючого органу про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Овостар» працівниками ГУ ДПС у Київській області, суд зазначає наступне.

Відповідачем-4 надано до суду копію листа Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.09.2016 № 302/10-13-07-12-00-15 до начальника управління податкового аудиту Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (вх. 16.09.2016, т. 1, а.с. 185).

Даним листом повідомляється, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації ТОВ «Овостар» за квітень 2016 року встановлено, що сума від`ємного значення у розмірі 1 698 124 грн. сформована за операціями до 01.07.2015.

У зв`язку з цим, передається відповідний пакет документів управлінню податкового аудиту Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області для проведення необхідних контрольно-перевірочних заходів передбачених пп. 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпункт 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (в редакції 2016 року) передбачає підставою для проведення документальної позапланової перевірки податковим органом подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн.

Також, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому пункті проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Дія пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 призупинена з 1 липня 2015 року згідно пункту 37 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, яким визначено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

Згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України (в редакції 2016 року) контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками.

З викладеного слідує, що у даному випадку у контролюючого органу було право на проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Овостар», оскільки сума від`ємного значення у розмірі 1 698 124 грн. у декларації за квітень 2016 року сформована за операціями до 01.07.2015 та перевищує 100 тис. грн.

У той же час, в ході розгляду справи відповідачем-4 не надано суду доказів проведення такої перевірки позивача.

Так, з матеріалів справи слідує, що у період з 25.05.2016 по 28.07.2016 на підставі направлень ГУ ДФС у Київській області від 25.05.2016 №№ 395, 396, 397, 398, 399, пп. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1, ст. 82 ПК України, інших законодавчих актів та наказу ГУ ДФС у Київській області від 13.05.2016 №300, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Овостар» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 та валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складений Акт від 04.08.2016 № 92/10-36-14-04/32086437 (далі акт № 92/10-36-14-04/32086437 від 04.08.2016, т. 1, а.с. 201 т. 2, а.с. 92).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Овостар», зокрема, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результати чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 217 146,00 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2014 року в сумі 217 146,00 грн. та встановлено завищення суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 1 643 433,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесені податкові повідомлення-рішення від 23.08.2016:

- № 0002461409, яким ТОВ «Овостар» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 325 719,00 грн., з яких сума за податковими зобов`язаннями 217 146,00 грн., сума за штрафними санкціями 108 573,00 грн. (т. 2, а.с. 96);

- № 0002481409, яким ТОВ «Овостар» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 2 465 149,50 грн., з яких завищена сума податку 1 643 433,00 грн., сума за штрафними санкціями 821 716,50 грн. (т. 2, а.с. 95)

Проте, не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями, ТОВ «Овостар» оскаржено їх у судовому порядку.

Постановою Київського окружного суду від 17.11.2016 у справі № 810/3290/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 року та ухвалою Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 30.07.2018, скасовано податкові повідомлення рішення від 23.08.2016 № 0002461409 та № 0002481409 (т. 2, а.с. 99 152).

Проаналізувавши акт перевірки, письмові пояснення сторін та їх доводи, суд прийшов до висновку, що зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 1 643 433 грн. на яке посилається відповідач-4 за результатами Акту перевірки від 04.08.2016 № 92/10-36-14-04/32086437 не має відношення до заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2016 року.

Крім того, контролюючий орган в Акті перевірки від 04.08.2016 № 92/10-36-14-04/32086437 підтверджує заявлену позивачем в податкових деклараціях суму від`ємного значення станом на 31.12.2015 в розмірі 2 327 962 грн. (т. 2 а.с. 53).

Також, відповідачем-4 не надано до суду доказів проведення документальної позапланової перевірки заявленого бюджетного відшкодування за квітень місяць 2016 року, за результатами якої були б винесені відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи відповідача-4 про проведення позапланової перевірки позивача, щодо заявленого бюджетного відшкодування за квітень місяць 2016 року спростовуються дослідженими доказами.

Судом встановлено, що, не зважаючи на узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.

Як вбачається зі змісту позовних вимог у даній справі, ТОВ «Овостар» просить суд стягнути з Державного бюджету України узгоджену суму бюджетного відшкодування за квітень 2016 року у сумі 1 698 124 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування у розмірі 1 181 655,98 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 06.07.2016 по 31.08.2016 та з 06.07.2016 по 01.07.2019 включно.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.2 та 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).

У силу положень п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дні після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним законом був змінений порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дні їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок № 26), який, згідно з п. 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Порядком № 26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до п. 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п. 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Однак, судом встановлено та не заперечується сторонами, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року сума бюджетного відшкодування в частині 1 698 124 грн. не була відображена контролюючим органом в жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками № 68 та № 26; єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету), що підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника ТОВ «Овостар», яка надана відповідачем-1 за 2016, 2017 роки, та станом на 01.11.2019.

Отже, до 01.04.2017 контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 698 124 грн.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 (далі Порядок № 326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку №326).

Згідно п.п. 1 3 Розділу ІІ Порядку № 326 ДФС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, за попередній робочий день.

ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14.04.2017 № 263 (далі - Регламент).

Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов`язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".

Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

Згідно з пунктами 4, 5 Розділу VІІ Регламенту, формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку №26.

Крім того, Розділом VІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

Так, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС "Податковий блок" підсистемі "Податковий аудит" та АІС "СУДИ" вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).

Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 віднесено до повноважень структурних підрозділів ДФС України відповідно до Регламенту.

Таким чином, з огляду на викладене, саме Офіс ВПП ДПС, який є структурним підрозділом ДФС України, відповідно до Регламенту, і є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів ГУ ДПС у Київській області, яка полягає у нескладанні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017), та Офісу ВПП ДПС у невнесенні до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017).

Щодо дати виникнення у позивача права на нарахування пені, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року становить 20.05.2016.

Крім того, позивачем 15.06.2016 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виявленням самостійно виявлених помилок за квітень місяць 2016 року.

Дослідженими доказами, судом встановлено, що позивачем в уточнюючому розрахунку не внесено змін до податкової декларації, в тому числі заявленої суми бюджетного відшкодування, а лише виправлено індивідуальний податковий номер постачальника в розділі ІІ додатку 5.

Відповідачем-4 під час судового розгляду справи не надано суду доказів проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виявленням самостійно виявлених помилок за квітень місяць 2016 року, поданого позивачем 15.06.2016.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Оскільки строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації показників становить 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання звітності, а документальної позапланової перевірки позивача, як зазначено вище, контролюючий орган не провів, з урахуванням подання позивачем уточненої декларації такий строк сплинув 15.07.2016.

У свою чергу, контролюючий орган, зобов`язаний протягом 5 робочих днів після закінчення перевірки подати до казначейського органу, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 ПК України), тобто до 22.07.2016 (16 та 17 липня 2016 року вихідні дні).

Казначейський орган перераховує суму бюджетного відшкодування, на підставі висновку податкового органу, протягом 5 операційних днів після отримання висновку (п. 200.12 ст. 200 ПК України), тобто по 29.07.2016 включно (23 та 24 липня 2016 року вихідні дні).

Таким чином, починаючи з 30.07.2016 у платника податку виникло право на нарахування пені на суму заборгованості.

Суд зазначає, що контролюючими органами не надано до суду доказів та пояснень на спростування доводів позивача, щодо дати виникнення права на нарахування пені, а також направлення до казначейської служби висновків, які підтверджують часткове відшкодування податку на додану вартість за квітень місяць 2016 року в сумі 7 821 089 грн.

Так, відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту викладеного слідує, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Відповідно до абз. 3 п. 200.12 ст. 200 ПК України (в редакції 2019 року) сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна).

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень п. 200.23 ст. 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного ст. 200 ПК України.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 810/1227/17.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені п. 200.13 ст. 200 ПК України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 ПК України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 820/260/13-а (К/9901/877/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 1 698 124 грн., а суму в розмірі 7 821 089 грн. отримано з затримкою в 57 днів.

У позовній заяві ТОВ Овостар» зазначило, що стягнення пені за періоди 06.07.2016 31.08.2016, 06.07.2016 01.07.2019 є предметом розгляду даної справи.

У зв`язку з цим в рамках цієї справи позивач просить стягнути пеню за період з 06.07.2016 31.08.2016 включно 57 днів за затримку частини бюджетного відшкодування за квітень 2016 року в розмірі 7 821 089 грн. та 06.07.2016 01.07.2019 включно 1 092 дні, за затримку бюджетного відшкодування за квітень 2016 року в розмірі 1 698 124 грн.

При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що зі змісту п. 200.23 ст. 200 ПК України слідує, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Враховуючи поданий позивачем уточнюючий розрахунок 15.06.2016 та, відповідно, строки для проведення камеральної перевірки, а також відповідні процедури, які повинні були здійснити відповідач-1 та відповідач -4, суд встановив, що дата з якої повинно здійснюватися нарахування пені припадає саме на 30.07.2016.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікові ставки Національного банку України, які введені Рішеннями, а саме:

- за період з 30.07.2016 по 15.09.2016 облікова ставка на рівні 15,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 28.07.2016 №172-рш;

- за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 облікова ставка на рівні 15,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 15.09.2016 №277-рш;

- за період з 28.10.2016 по 13.04.2017 облікова ставка на рівні 14,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 27.10.2016 №372-рш;

- за період з 14.04.2017 по 25.05.2017 облікова ставка на рівні 13,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 13.04.2017 №232-рш;

- за період з 26.05.2017 по 26.10.2017 облікова ставка на рівні 12,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 25.05.2017 №318-рш;

- за період з 27.10.2017 по 14.12.2017 облікова ставка на рівні 13,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 26.10.2017 №688-рш;

- за період з 15.12.2017 по 25.01.2018 облікова ставка на рівні 14,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 14.12.2017 №793-рш;

- за період з 26.01.2018 по 01.03.2018 облікова ставка на рівні 16,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 25.01.2018 №43-рш;

- за період з 02.03.2018 по 12.07.2018 облікова ставка на рівні 17,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 01.03.2018 №133-рш;

- за період з 13.07.2018 по 06.09.2018 облікова ставка на рівні 17,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 12.07.2018 №443-рш;

- за період з 07.09.2018 по 25.04.2019 облікова ставка на рівні 18,0% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 06.09.2018 №593-рш;

- за період з 26.04.2019 по 01.07.2019 облікова ставка на рівні 17,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 25.04.2019 №311-рш.

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає:

За несвоєчасне бюджетне відшкодування частини суми за квітень 2016 року в розмірі 7 821 089 грн.

За період з 30.07.2016 по 31.08.2016 131 522,82 грн. (7 821 089,00 грн. х 15,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 33 дні (кількість днів прострочення).

За несвоєчасне бюджетне відшкодування частини суми за квітень 2016 року в розмірі 1 698 124 грн.

За період з 30.07.2016 по 15.09.2016 41 536,58 грн. (1 698 124,00 грн. х 15,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 48 дні (кількість днів прострочення).

За період з 16.09.2016 по 27.10.2016 35 172,10 грн. (1 698 124,00 грн. х 15,0% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 42 дні (кількість днів прострочення).

За період з 28.10.2016 по 13.04.2017 131 309,18 грн. (1 698 124,00 грн. х 14,0% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 168 днів (кількість днів прострочення).

За період з 14.04.2017 по 25.05.2017 30 482,49 грн. (1 698 124,00 грн. х 13% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 42 дні (кількість днів прострочення).

За період з 26.05.2017 по 26.10.2017 107 470,31 грн. (1 698 124,00 грн. х 12,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 154 дні (кількість днів прострочення).

За період з 27.10.2017 по 14.12.2017 36 930,71 грн. (1 698 124,00 грн. х 13,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 49 дні (кількість днів прострочення).

За період з 15.12.2017 по 25.01.2018 33 999,70 грн. (1 698 124,00 грн. х 14,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 42 дні (кількість днів прострочення).

За період з 26.01.2018 по 01.03.2018 30 370,83 грн. (1 698 124,00 грн. х 16,0% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 34 дні (кількість днів прострочення).

За період з 02.03.2018 по 12.07.2018 125 279,68 грн. (1 698 124,00 грн. х 17,0% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 132 дні (кількість днів прострочення).

За період з 13.07.2018 по 06.09.2018 54 712,16 грн. (1 698 124,00 грн. х 17,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 56 днів (кількість днів прострочення).

За період з 07.09.2018 по 25.04.2019 232 135,88 грн. (1 698 124,00 грн. х 18,0% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 231 день (кількість днів прострочення).

За період з 26.04.2019 по 01.07.2019 65 459,19 грн. (1 698 124,00 грн. х 17,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 67 днів (кількість днів прострочення).

Таким чином, загальна сума нарахованої пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за квітень місяць 2016 року складає 1 056 381,67 грн.

Натомість, звертаючись до суду, позивач просив стягнути на його користь пеню у розмірі 1 181 655,98 грн., тобто на 125 274,31 грн. більше, ніж розмір пені, розрахований судом.

Суд звертає увагу, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів не надано.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою відновлення порушеного права позивача на стягнення бюджетного відшкодування частини суми в розмірі 1 698 124 грн. та пені за час затримки відшкодування ПДВ за квітень 2016 року у порядок та спосіб, передбачений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Овостар» пені у сумі 1 056 381,67 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року та стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2016 року у розмірі 1 698 124 грн.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2016 року у розмірі 1 698 124 грн. та пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2016 відповідачі не надали.

Твердження контролюючих органів про те, що обов`язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за п. 200.13 ст. 200 ПК України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає хибними, заснованими на невірному тлумаченні зазначеної норми, та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі № 820/260/13-а (К/9901/877/18).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

При цьому, задовольняючи частково адміністративний позов суд враховує, що саме бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області протягом 2016 року та Офісу ВПП ДПС протягом 2017 року, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є стягнення бюджетного відшкодування та нарахування пені.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов`язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.

Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 23 052,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві немайнові вимоги та дві вимоги майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI ) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII, станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу у максимально визначеному законом розміру у сумі 19 210,00 грн., та за дві немайнові вимоги у сумі 3 842 грн., загалом 23 052,00 грн.

Оскільки права позивача порушено саме контролюючими органами, сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на його користь з Офісу великих платників податків Державної податкової служби та Головного управління Державної податкової служби у Київській області, а саме в частині 17 096,90 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області в частині неподання протягом 2016 року висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Овостар" з бюджету за квітень місяць 2016 року у розмірі 1 698 124 грн.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби в частині не внесення у 2017 році до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Овостар" з бюджету за квітень місяць 2016 року у розмірі 1 698 124 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 1056 381 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 67 коп., на поточний рахунок у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р UA 483510050000026004527283800.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень місяць 2016 року у розмірі 1 698 124 (один мільйон шістсот дев`яносто вісім тисяч сто двадцять чотири) грн. 00 коп., на поточний рахунок у АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, р/р UA 483510050000026004527283800.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Овостар» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області судові витрати у сумі 8 548 (вісі тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 45 коп.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Овостар» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби судові витрати у сумі 8 548 (вісі тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 45 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.