Рішення № 86775351, 06.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2020 року справа № 320/5980/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 в зв`язку з підвищенням п осадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення основної пенсії, на підставі довідки від 04.06.2019 №1-24.2.2/3022/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправно відмовлено у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 04.06.2019 №1-24.2.2/3022/19.

Київський окружний адміністративний суд згідно з ухвалою від 05.11.2019 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем надано суду письмовий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що наказ Украероруху від 11.01.2019 № 19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовця, відрядженим до Украероруху» є внутрішнім нормативно-правовим актом, а тому проведення перерахунку пенсії на його підставі є протиправним.

У судовому засіданні 03.12.2019 Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є полковником у відставці, під час проходження військової служби в Збройних Силах України на виконання наказу Міністра оборони України був відряджений із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

На підставі наказу Міністра оборони України від 02.08.2013 № 261, наказом генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29.08.2013 № 452/о позивач звільнений з військової служби у запас з посади провідного інженера з управління використання повітряного простору РСП «Київцентраеро» відповідно до п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) (а.с. 13, 14).

Календарна вислуга років позивача у Збройних Силах України становить 28 років 11 місяців, пільгова - 29 років 09 місяців.

Позивач з 03.09.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач 19.09.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.06.2019 № 1-24.2/3022/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (а.с. 16).

Листом від 10.10.2019 № 1179/Л-01 відповідач повідомив, що підстави для перерахунку пенсії згідно вказаної довідки відсутні, оскільки відповідно до постанови КМ України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено лише один орган - Кабінет Міністрів України, рішення якого про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, є належною підставою для перерахунку пенсій. Рішення інших органів (у тому числі і накази Украероруху) не можуть братися як підстава для перерахунку пенсії (а.с. 17 - 18).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».

Пунктом 1 Постанови КМ України № 104 від 07.02.2001 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.

Перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлено Указом Президента України від 03.05.2017 № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».

Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено Постановою КМ України від 07.02.2001 № 105 «Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами».

Отже, позивач, будучи відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов`язків з залишенням на військовій службі, отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно ч. 4 ст. 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Так, Закон передбачає, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 № 7408/0/14-10/039, керівник Державного підприємства Украерорух, згідно зі статтями 14 та 15 Закону України «Про оплату праці» та Положення про Об`єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України затвердженого Постановою КМ України від 19.07.1999 № 1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.

26 лютого 2018 року набула чинності Постанова КМ України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб», яка в свою чергу ввела в дію з 1 березня 2018 року Постанову КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.

Пунктом 5 Постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 визначено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової-військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.

З викладеного слідує, що КМ України делегував керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.

Отже, накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 № 19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовця, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.019 № 383 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» на підставі яких позивачу складено довідку від про розмір грошового забезпечення, є підставою для перерахунку пенсії, оскільки з 01.01.2019 збільшують розмір грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 у справі №461/6479/16-а, від 24.04.2018 у справі №461/939/17, від 03.05.2018 у справі №638/13960/17, від 17.10.2018 у справі № 461/1151/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що абзацами 9, 11 пункту 3 Постанови КМ України № 45 від 13.02.2008 Про затвердження Порядку «Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі наказів Украероруху від 11.01.2019 № 19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 11.01.2019 № 21 «Про затвердження штатних розписів підрозділів Украероруху» на виконання Порядку № 45 проведено перерахунок грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2019 та видано довідку від 04.06.2019 №1-24.2.2/3022/19, яка була надана відповідачу з метою перерахунку ОСОБА_2 пенсійних виплат (а.с. 16).

Водночас, як вже зазначалось судом, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з посиланням на те, що наказ Украероруху про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху є внутрішнім документом, відповідно не є нормативно-правовим актом, тому даний документ не може бути застосований органами пенсійного фонду України і не може бути правовою підставою для перерахування пенсії.

Суд наголошує, що оскільки Державному підприємству обслуговування повітряного руху України делеговано право видавати довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, вказана є підставою для перерахунку пенсії позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії на підставі вказаної довідки є протиправними.

Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №848-VIII від 24 грудня 2015 року.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, у резолютивній частині якого зазначено: «Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.»

У своєму рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач має здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії позивачу.

В преамбулі Закону Україні «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року, опублікований в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Статтею 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку раніше призначеної, пенсії позивачу у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія, оформленої листом від 10.10.2019 № 1179/Л-01, та зобов`язання відповідача з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення основної пенсії, на підставі довідки від 04.06.2019 № 1-24.2.2/3022/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 259 - 263, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому була призначена пенсія, оформлену листом від 10.10.2019 № 1179/Л-01.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення для обчислення основної на підставі Довідки від 04.06.2019 №1-24.2.2/3022/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.