Рішення № 86772086, 24.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001786

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Ворошилової Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 12.04.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області з вимогою скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42434-17 від 08.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є пенсіонером, а також учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС в 1986 році. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець, 03.04.2019 зареєстровано припинення його підприємницької діяльності, якою він фактично не займався. Вказує, що він як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (категорія 2) звільнений від сплати єдиного внеску; єдиний соціальний внесок за 2018 рік сплачено за основним місцем роботи.

Ухвалою від 30.07.2019 суд у зв`язку із реформуванням територіальних органів ДФС на підставі статті 52 КАС України замінив відповідача на його процесуального правонаступника - Головне управління ДФС у Львівській області (а.с.75-76).

Відповідач, ГУ ДФС у Львівській області, позов не визнає з підстав, викладений у відзиві на позовну заяву (а.с. 44-46). Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Вказує, що згідно інформаційної бази даних АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 з 25.04.2004 по 03.04.2019 (коли припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності) перебував на податковому обліку в Червоноградській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області як фізична особа - підприємець. З набранням чинності з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 №1774-VII позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок незалежно від того чи отримувала дохід у звітному періоді від підприємницької діяльності. Представник відповідача з посиланням на пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI зазначає, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у 1986 році, проте фізичні особи - підприємці з такою категорією пільг не звільняються від сплати єдиного внеску. За наведених обставин відповідач вважає оскаржену вимогу про сплату недоїмки законною та обґрунтованою.

ОСОБА_1 подав відповідь на відзив (а.с. 70-71). Вказав, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.02.2009 він є інвалідом третьої групи, тому на підставі пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI звільняється від сплати єдиного соціального внеску.

З огляду на те, що до матеріалів справи позивач надав фотокопію означеного посвідчення неналежної якості, ухвалою від 23.09.2019 суд витребував в ОСОБА_1 оригінал посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.02.2009, а також належні документи (довідка МСЕК тощо) на підтвердження того, що в період з 2017 по 2018 роки позивач був особою з інвалідністю. Позивач надав для огляду оригінал посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.02.2009, відповідно до наявного в нього запису строк дії цього посвідчення до 01.02.2012 (а.с. 73).

Ухвалою від 23.09.2019 суд витребував в ГУ ПФУ у Львівській області належну копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) є пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області. З 31.12.2003 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квітня 1992 року» №2262-XII (а.с. 93). ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорія 2, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 (а.с. 16).

ОСОБА_1 25.02.2004 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа за видом діяльності - надання послуг по розпиленні деревини, торговельна діяльність промисловими та господарськими товарам, торгівля вугіллям, будівельними матеріалами, переробка та реалізація втор сировини, про що в журналі обліку реєстраційних справ виконавчого комітету Червоноградської міської ради 25.02.2004 здійснено запис за №2992 (а.с. 10, 11). На свідоцтві державним реєстратором виконавчого комітету Червоноградської міської ради здійснено запис про те, що бланк свідоцтва замінено на свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В00 №433960 (а.с. 10, 9). ОСОБА_1 перебував на обліку в ДПІ у м. Червонограді як платник єдиного податку, про що позивачу видано свідоцтво платника єдиного податку серія НОМЕР_4 від 01.07.2009 (а.с. 11). 03.04.2019 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , про що в ЄДР внесено запис №24190060003000345 (а.с. 9, 20-21).

08.02.2019 ГУ ДФС у Львівській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42434-17, відповідно до якої станом на 31.01.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 18276,72 грн. (а.с. 36). Як правову підставу винесення цієї вимоги відповідач вказав статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та дані інформаційної системи органів доходів і зборів. Недоїмку контролюючий орган визначив самостійно відповідно до даних облікової картки платника податків за період 2017, 2018 роки (а.с. 47-49).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2464-VI:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2);

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6);

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10).

Відповідно до пункту 4) частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до приписів статті 9 Закону №2464-VI:

- єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (частина перша);

- обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга);

- платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма).

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, відповідно до якого внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зокрема, у частину першу статті 7, а саме:

- у пункті 2 перше речення абзацу другого пункту слова «має право самостійно» замінено словом «зобов`язаний»;

- пункт 3 доповнено абзацом другим такого змісту: «Для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого єдиного внеску».

Отже, з 01.01.2017 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI (в редакції від 01.01.2017) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI (в редакції від 01.01.2018) особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При оцінці доводів сторін та прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Відповідно до пункту 4) частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. З набранням чинності з 01.01.2017 Законом №1774-VIII для фізичних осіб - підприємців запроваджено обов`язок сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від отримання від цієї діяльності доходу, а сума єдиного внеску підприємця не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

ОСОБА_1 з 25.02.2004 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 03.04.2019. Контролюючий орган нарахував позивачу заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 та 2018 роки на загальну суму 18276,72 грн.

Спірним у цій справі є та обставина, чи позивач підпадає під перелік осіб, які відповідно до норм частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI звільнені від сплати єдиного соціального внеску. Доводи позивача зводяться до того, що він є пенсіонером, а також учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС в 1986 році, тому звільнений від сплати єдиного внеску на підставі згаданої норми.

Оцінюючи ці аргументи позивача суд враховує таке:

Норми частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI в редакції від 01.01.2017 визначають, що звільняються від сплати за себе єдиного соціального внеску особи:

- якщо вони є пенсіонерами за віком;

- якщо вони є інвалідами

та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З 01.01.2018 норми цієї статті зазнали змін, розширено перелік підприємців, які з 01.01.2018 звільняються від сплати єдиного соціального внеску, а саме це особи:

- якщо вони отримують пенсію за віком, що передбачена Законом №1058-IV;

- якщо вони є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

- якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, а саме досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу тривалістю зазначеної у частинах першій - п`ятій статті 26 Закону №1058-IV.

ОСОБА_1 :

- з 31.12.2003 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XI, а не пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV;

- в 2017-2018 роках не був особою з інвалідністю, інвалідність мав до 01.02.2012 (а.с.73), позивач досягне пенсійного віку (60 років) 23.12.2022;

- статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС в 1986 році відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII надає особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, право на пенсію за віком (на підставі Закону 1058) із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу. Так, частиною третьою цієї статті визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV і цього Закону. Оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XI, відсутні правові підстави звільнення підприємця від сплати єдиного соціального внеску з огляду на його статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЄС.

З огляду на всі перелічені обставини суд дійшов висновку, що норми частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI до спірних правовідносин не застосовуються.

Тому суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом №2464-VІ, тому нарахування заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 18276,72 грн. є правомірним.

Підсумовуючи свої висновки суд дійшов переконання, що вимога Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42434-17 від 08.02.2019 відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений Законом №2464-VІ. Тому суд вважає, що підстав для скасування цієї вимоги немає.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-20, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ідентифікаційний код 39462700) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42434-17 від 08.02.2019 відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.01.2020.

Суддя Москаль Р.М.