Ухвала суду № 86769172, 27.12.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/8110/2019

Справа № 428/14455/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Солошенка П.В., прокурора Нестеренка О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Таранухи В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Мартинова В.П., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000993, про продовження тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, не працюючого, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Мартинова В.П., погоджене заступником військового прокурора Луганського гарнізону Нестеренком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що громадянин ОСОБА_1 маючи злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, збут бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою з військовослужбовцями військової частини А 3488, яка входить до складу військової частини А0536 (53 ОМБР), старшими солдата ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 у невстановлений час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту незаконно придбали дві реактивні протитанкові гранати (РПГ- 22), які незаконно зберігали у гаражі, розташованому біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_1 .

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно раніше розподілених між собою ролей, 14 червня 2019 року, в період часу з 16 години 41 хвилини до 17 години 53 хвилини, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збули ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину у форму оперативної закупки, дві реактивні протитанкові гранати РПГ- 22, на загальну суму 10000 гривень. Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/167-е від 12.07.2019 надані на експертизу предмети є бойовими припасами - двома реактивними протитанковими гранатами РПГ - 22. Надані на експертизу дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22 придатні до пострілу та наступного вибуху при зіткненні з ціллю (перешкодою). Калібр головної частини гранати реактивних протитанкових гранатометів становить 72,5 мм.

Він же, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, збут бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у невстановлений час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту, незаконно придбали підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцять одна штука, корпуси ручної гранати «РГД-5» у кількості двадцяти восьми штук, корпуси ручної гранати «Ф-1» у кількості двох штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 880 штук, а також реактивні протитанкові гранатомети (РПГ-22) у кількості 19 штук та реактивний протитанковий гранатомет (РПГ-26) у кількості однієї штуки, які незаконно зберігали на території базового табору військової частини, який розташований за адресою: с. Борівське м. Сєвєодонецька, Луганської області.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 згідно раніше розподілених між собою ролей, 06 серпня 2019 року, в період часу з 14 години 05 хвилини до 16 години 40 хвилини, знаходячись у с. Борівське м. Сєвєодонецька, Луганської області, неподалік адміністративної будівлі магазину, який знаходиться за адресою: вул. Центральна, 151, с. Борівське, м. Сєверодонецька Луганська обл. , незаконно збули ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину у форму оперативної закупки, засоби військового ураження, а саме підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцять одна штука, корпуси ручної гранати «РГД-5» у кількості двадцяти восьми штук, корпуси ручної гранати «Ф-1» у кількості двох штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 880 штук, а також реактивні протитанкові гранатомети (РПГ-22) у кількості 19 штук та реактивний протитанковий гранатомет (РПГ-26) у кількості однієї штуки. Указані вище військові засоби ураження є бойовими припасами та придатні до застосування.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 199 КПК України та п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також неможливість закінчення досудового розслідування протягом строку визначеного запобіжного заходу ОСОБА_1 . У зв`язку з чим слідчий у клопотання просить продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, за для можливості закінчити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні - 07.01.2020.

У судовому засіданні прокурор Нестеренко О.М. підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також підстав, які унеможливлюють закінчення досудового розслідування в межах попереднього строку тримання ОСОБА_1 під вартою.

Крім того, прокурор, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_1 , а саме згідно з ст. 12 КК України, вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, та покарання за його вчинення передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, крім того на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою іноземною державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Отже, на думку прокурора, підозрюваний ОСОБА_1 під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину зможе виїхати до тимчасово окупованої території України, де зможе переховуватись на протязі значного часу.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить вчинення ОСОБА_1 спільно з військовослужбовцями ЗСУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час проходження останніми військової служби, кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, пов`язаного з незаконним поводженням з бойовими припасами та вибуховими речовинами, тому за умов перебування ОСОБА_1 , на волі у останнього буде реальна можливість впливати на свідків, а саме товаришів по службі військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проходять військову службу в військової частини А3488, з метою зміни ними показів задля уникнення кримінальної відповідальності. Окрім того, у даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено військовослужбовцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які вчинили протиправні дії за попередньою змовою з ОСОБА_1 тому за таких обставин останній перебуваючи на волі матиме реальну можливість здійснити вплив на підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з метою примушування останніх надавати неправдиві покази з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_1 переслідуючи аналогічну мету може здійснити незаконний вплив на заявника у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , здійснити вплив на нього з метою помсти за надання викриваючих його показів, а також здійснити вплив на інших свідків, зокрема осіб які залучались у якості понятих.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, або обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або зменшити розмір застави, який був раніше визначений при обранні запобіжного заходу.

Захисник Тарануха В.Г. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на відсутність, на його думку ризиків, зазначених прокурором в обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу, або застосувати до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, чи зменшення розміру застави.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Луганській області перебуває кримінальне провадження, внесене 11.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000993, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

07.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в рамках зазначеного кримінального провадження.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 11.06.2019, протоколом огляду речей та вручення грошових коштів від 14.06.2019, протоколом огляду місця події та вилучення бойових припасів від 14.06.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 18.06.2019, висновком вибухотехнічної експертизи від 12.07.2019 № 19/113/11/167е, протоколом огляду предмету та вручення грошових коштів від 04.07.2019, протоколом огляду місця події та вилучення бойових припасів від 04.07.2019, висновком балістичної експертизи від 18.07.2019 № 19/113/7-5/266е, висновком вибухотехнічної експертизи від 25.07.2019 № 19/113/11/177е-19/113/8-1/75е, протоколом огляду предмету та вручення грошових коштів від 06.08.2019, протоколом обшуку від 06.08.2019 військового автомобіля марки «ЗІЛ», моделі 131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , протоколом обшуку від 06.08.2019 автомобіля марки «Ford», моделі Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2 , протоколами затримання від 06.08.2019 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , протоколами освідування від 06.08.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , протоколами допитів свідків ОСОБА_5 від 06.08.2019 та 04.10.2019, ОСОБА_9 від 03.10.2019, ОСОБА_10 від 04.10.2019, ОСОБА_11 від 07.10.2019, ОСОБА_7 від 09.10.2019, ОСОБА_12 від 11.10.2019, ОСОБА_13 від 14.10.2019, ОСОБА_14 від 15.10.2019, ОСОБА_15 від 18.10.2019, ОСОБА_16 від 18.10.2019, ОСОБА_17 від 19.10.2019, ОСОБА_18 від 22.10.2019, висновком експертизи спеціальних хімічних речовин № 19/113/8/1-100е від 30.10.2019, висновком балістичної експертизи № 19/113/7/5-436е від 23.10.2019, висновком балістичної експертизи № 19/113/7/5-439е від 25.10.2019, висновком вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/245е від 17.12.2019, актом службового розслідування № 770 від 07.08.2019 проведеного командуючим складом військової частини А 3488 відносно військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , повідомлень Міністерства оборони України від 02.12.2019, а також повідомлення військової частини А 0105 від 30.10.2019, щодо належності бойових припасів маркування яких ідентичне маркуванню незаконно збутих військовослужбовцями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та цивільної особою ОСОБА_1 бойових припасів, розсекреченими постановами до дорученнями прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області про проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , розсекреченими клопотаннями до доручень слідчих СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП про проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_1 міг вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, при зазначених у клопотанні та оголошеній підозрі обставинах.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як свідчить пояснення прокурора у судовому засіданні, підставою застосування до ОСОБА_1 як і продовження строку тримання під вартою, є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку суду, зазначені прокурором у судовому засіданні відомості щодо особистості підозрюваного, надані матеріали справи та встановлені у судому засіданні обставини подій, які описані у підозрі, свідчать про те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведені в його обґрунтування обставини, які надані на їх підтвердження відомості та докази, в цілому, є обґрунтованими.

Однак суд не погоджується з наявністю ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховування від органу досудового розслідування чи суду, оскільки прокурор в обґрунтування даного ризику посилається лише на тяжкість покарання та той факт, що на даний час частина Луганської області знаходиться під окупацією, де, ніби, ОСОБА_1 може переховуватись. Ці доводи прокурора є безпідставними, оскільки тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, а місцем проживання та реєстрації є м. Сєвєродонецьк, який розташований на підконтрольній державній владі території. Суд також зауважує, що в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, слідчий суддя вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховував і інші відомості щодо особи підозрюваного, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність відомостей про міцні соціальні зв`язки, а саме, що ОСОБА_1 розлучений, має на утриманні малолітніх дітей та має постійне місце проживання. Але суд також враховує, що не було надано відомостей про стан здоров`я підозрюваного, що свідчить про неможливість врахування таким відомостей при обрання запобіжного заходу.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 06.08.2019 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 08.08.2019 слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який у подальшому було продовжено. Отже, на час розгляду клопотання слідчого строк дії попереднього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще не закінчився. При цьому, строк досудового розслідування було продовжено до 07.02.2020.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному 11.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000993.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Встановлені у судовому засіданні ризики та оцінені особистісні відомості свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризикам, а також належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, суд приходить до висновку, що встановлені у судовому засіданні ризики повністю обґрунтовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, про продовження застосування якого просить слідчий у клопотанні, а тому слідчий суддя вважає, що цілком обґрунтованим, та відповідним особі підозрюваного, а також меті запобіжного заходу є доцільність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд зауважує, що ним перевірено у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо, внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження. Так, як видно з клопотання, з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, у ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, разом з тим, на даний час необхідно провести наступні слідчі, процесуальні дії: провести наступні слідчі, процесуальні дії: у встановленому законом порядку здійснити розсекречування ухвал слідчих суддів Луганського апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дії, проведених відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , встановити службових осіб військових підрозділів Збройних Сил України, військових навчальних закладів яким видавались вилучені 14.06.2019, 04.07.2019, 06.08.2019 бойові припаси, з урахуванням висновків експертиз, повідомити підозрюваним ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зміну раніше повідомлених підозр, за необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії, забезпечити виконання вимог ст. 290 КПК України (термін виконання друга-третя декади січень 2020 року). У п`яти місячний строк завершити досудове розслідування неможливо внаслідок особливої складності вказаного кримінального провадження, оскільки для досягнення його завдань необхідно отримати розсекречені у встановленому законом порядку ухвал слідчих суддів Луганського апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дії, проведених відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та виконати інші вищезазначені слідчі та процесуальні дії, які матимуть важливе значення для судового розгляду, ухвалення законного та вмотивованого рішення. Об`єктивними причинами не виконання усіх необхідних слідчих та процесуальних дій у п`яти місячний строк є тривале проведення судових експертиз через завантаженість експертних установ. Відомості які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження, однак їх отримання потребує додаткового часу строком не менш ніж одного місяці.

Отже, на думку суду, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 199 КПК України та є підставою для його задоволення, та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме на 39 днів.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 судом було визначено розмір застави у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп. В обґрунтовування іншого розміру застави, слідчий та прокурор у клопотанні та у судовому засіданні не посилались. Отже, суд виходить загальних положень ст. 182 КПК України, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особистісні відомості щодо підозрюваного ОСОБА_1 , відсутність надання органом досудового розслідування відомостей про матеріальний стан підозрюваного, суд вважає, що ОСОБА_1 задля досягнення мети застосування запобіжного заходу буде достатнім вже визначений розмір застави у 50 прожиткових мінімумів, виходячи з того, що відповідно до Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року для працездатних осіб складає 1921 грн., що становить 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп. Крім того, у випадку внесення застави на ОСОБА_1 слід покласти обов`язки: не відлучатися із м. Сєвєредонецька Луганської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Мартинова В.П., поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000993, про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - строком на 39 (тридцять дев`ять) днів.

Встановити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп., яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, ЄДРПОУ - 37993783, банк одержувача - казначейство України (ЕАП), рахунок UA318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету - 22030200.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на тридцять сім днів, який починається з моменту внесення застави, але не більше ніж строк досудового розслідування - 07.02.2020.

У разі невиконання вищезазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали до 03.02.2020 та вона підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя В. М. Олійник