
Справа № 548/1847/19
Провадження № 2-а/548/36/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.12.2019 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання - Вовк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтави ради про скасування постанови адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтава ради № 366 від 05.08.2019 року,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтави ради про скасування постанови адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтава ради № 366 від 05.08.2019 року.
В обгрунтування позову вказала, що 22 серпня 2019 року вона ОСОБА_1 отримала лист від Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, яким їй направлено Постанову адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р., відповідно до якої її притягнуто до відповідальності, що передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та призначено стягнення у вигляді штрафу 1000 грн.
Позивач вважає, що постанова адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р. є протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси та підлягає скасуванню з наступних підстав.
У липні 2019 року до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 , у якому позивач здійснює підприємницьку діяльність навідалась старший інспектор Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради Варенко Катерина Миколаївна та повідомила, що ФОП ОСОБА_1 допущені порушення п. 100.21 ст. 100 «Правил благоустрою міста Полтава», а саме: відсутні дозвільні документи на вивіски «ІНФОРМАЦІЯ_1».
При цьому у магазині був присутній продавець - ОСОБА_2 , який повідомив позивача про візит інспектора. Під час телефонної розмови з інспектором, позивач повідомила, що вона нещодавно приступила до роботи, документи на вивіску оформити не встигла, проте ці послуги вже замовлені в організації, що займається виготовленням рекламних конструкцій у м. Полтаві.
09 серпня 2019 року, під час здійснення інвентаризації ТМЦ магазину, позивач дізналась, що представниками Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради складено Протокол № 1042 від 25 липня 2019 року про порушення ст. 152 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» (далі - Протокол про адміністративне правопорушення). Зі слів продавця, інспектор просто залишила його у приміщенні магазину приблизно 2 тижні назад. При цьому у продавця відсутні повноваження представляти її інтереси з контролюючими органами.
Під час здійснення перевірки та вручення Протоколу про адміністративне правопорушення у приміщенні магазину була присутня особа, яка не має (та не мала на момент здійснення перевірки) жодної з перелічених підстав для здійснення представництва Позивача у відносинах з контролюючими органами.
22 серпня 2019 року позивач отримала лист від Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, яким їй направлено Постанову адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, що передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач відмовилась від ознайомлення з протоколом. Це не відповідає дійсності, оскільки їй про його складення не повідомлялось, примірник Протоколу про адміністративне правопорушення їй не вручався.
У графі «Документ, що посвідчує особу порушника» зазначено - не надано. Дане твердження також не відповідає дійсності, оскільки інспектор Виконавчого комітеті Київської районної у м. Полтава раді із позивачем особисто не спілкувався, її особу не встановлював. Інформацію про порушника інспектор отримала з куточку споживача магазину, де, у відповідності до положень Закону України «Про захист прав споживачів», розміщені її реєстраційні дані.
У Протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач відмовилась від ознайомлення з правами, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Це також не відповідає дійсності з вищенаведених причин.
Аналогічна ситуація з розділом Протоколу про адміністративне правопорушення «Пояснення суб`єкта правопорушення», де зазначено, що позивач відмовилась надавати пояснення.
Отже, Протокол про адміністративне правопорушення було складено 25 липня 2019 року без встановлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, без присутності позивача ОСОБА_1 та без повідомлення про його складення. Протокол про адміністративне правопорушення було складено у приміщенні Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено більше ніж через 24 години після виявлення правопорушення.
У зв`язку зі складенням Протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та не направлення його їй засобами поштового зв`язку, вона не могла знати про час, дату та місце де буде відбуватись засідання адміністративної комісії щодо притягнення її до відповідальності.
По-друге, справу про адміністративне правопорушення було розглянуто без присутності позивача. У зв`язку зі складення Протоколу про адміністративне правопорушення без її присутності та не направлення повідомлення про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення під час якого було винесено Постанову адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р. порушено права позивача, що передбачено статтею 268 КУпАП, а саме: право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач зазначає, що на її адресу жодних повідомлень про виклик на засідання комісії та/або повідомлень про призначення до розгляду справи про адміністративне правопорушення на 05.08.2019 р. не надходило.
В зв`язку з доведеною відсутністю позивача під час складання Протоколу про адміністративне правопорушення та проведення адміністративної комісії без її присутності, порушенням представниками Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві прав на надання пояснень щодо вчиненого адміністративного правопорушення, щодо повідомлення її про дату, час та місце розгляду, строку складення адміністративного протоколу, позивач вважає дії Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради щодо притягнення її до відповідальності, передбаченої ст. 152 КУпАП неправомірними та безпідставними, а винесену Постанову адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р. необґрунтованою, незаконною винесену з порушеннями норм діючого законодавства та її прав, а отже такою що підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відутсність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника , зазначивши, що позовні вимоги не визнають та заперечують проти їх задоволення.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі позивача та представника відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для її вирішення.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 06.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с.13-14).
Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до Постанови адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р., ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, що передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у вигляді штрафу 1000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного:
1) В частині відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Відповідно до ст. 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи:
-об`єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері громадського благоустрою;
-об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах;
-суб`єкт правопорушення - громадянин, громадянин - суб`єкт підприємницької діяльності, посадова особа;
-суб`єктивна сторона правопорушення - вина у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Згідно ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органами місцевого самоврядування розробляються та затверджуються Правила благоустрою території населеного пункту, невиконання яких, відповідно до ст. 42 Закону, тягне за собою притягнення осіб, до відповідальності, в тому числі адміністративної.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Судом з матеріалів справи встановлено, що під час розгляду адміністративної справи адміністративною комісією належним чином не встановлено обставини справи (наявність порушення), не враховано особу порушника.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як вже судом вище зазначено, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач відмовилась від ознайомлення з протоколом. Це не відповідає дійсності, оскільки їй про його складення не повідомлялось, примірник Протоколу про адміністративне правопорушення їй не вручався.
У графі «Документ, що посвідчує особу порушника» зазначено - не надано. Дане твердження також не відповідає дійсності, оскільки інспектор Виконавчого комітеті Київської районної у м. Полтава раді із позивачем особисто не спілкувався, її особу не встановлював. Інформацію про порушника інспектор отримала з куточку споживача магазину, де, у відповідності до положень Закону України «Про захист прав споживачів», розміщені її реєстраційні дані.
У Протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач відмовилась від ознайомлення з правами, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Це також не відповідає дійсності з вищенаведених причин.
Аналогічна ситуація з розділом Протоколу про адміністративне правопорушення «Пояснення суб`єкта правопорушення», де зазначено, що позивач відмовилась надавати пояснення.
Отже, Протокол про адміністративне правопорушення було складено 25 липня 2019 року без встановлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, без присутності позивача ОСОБА_1 та без повідомлення про його складення. Протокол про адміністративне правопорушення було складено у приміщенні Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено більше ніж через 24 години після виявлення правопорушення.
Однак, у постанові не міститься інформація про те, чи була ОСОБА_1 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи з посиланнями на відповідні докази. Не надано таких доказів і суду під час розгляду даної адміністративної справи.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Але, як вбачається з копії постанови, наданої суду з копії наданої позивачем до позовної заяви, в постанові відсутні відомості (відмітка), в передбаченому для цього пункті щодо направлення її ОСОБА_1 та дані про отримання останньою вказаної постанови (а.с. 4-6). Доказів щодо вручення позивачеві вказаної постанови під розписку суду також не надано.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок , що свідчив би про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 152 КУпАП та протокол в свою чергу не містить жодних фактичних обставин, з яких складається об`єктивна сторона вищевказаного правопорушення.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Стаття 255 КУпАП містить вичерпний перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до абзацу першого п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), зокрема, за ст. 152 КУпАП.
Також, згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, зокрема, за ст. 152 КУпАП.
Пунктом 9 частини першої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності - член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, зокрема, за ст. 152 КУпАП.
Таким чином, суд на підставі досліджених доказів, вважає, що відповідач не довів правомірність винесеної постанови відносно позивача, отже наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у вигляді штрафу 1000 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 251,152, 254, 255, 256, 258, 268, 280 КУпАП, ст. 19 Конституції України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтави ради про скасування постанови адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтава ради № 366 від 05.08.2019 року,- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову адміністративної комісії виконкому Київської районної у м. Полтаві ради № 366 від 05.08.2019 р. про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності, що передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та призначено стягнення у вигляді штрафу 1000 грн.
Судові витрати із сплати судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 11.12.2019 року.
Учасники справи:
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 37861, Полтавська обл., Хорольський район , село Трубайці РНОКПП НОМЕР_1 Відповідач:Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради 36014, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА БІРЮЗОВА, будинок Ѕ Код ЄДРПОУ 05384703 Електронна адреса: krpoltava@kr-pl.gov.ua
Суддя: О.В. Коновод
Судове рішення № 86759415, Хорольський районний суд Полтавської області було прийнято 11.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 548/1847/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: