Рішення № 86755766, 11.12.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/198/19

Провадження № 2/202/1049/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(з а о ч н е)

11 грудня 2019 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючої-судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мазниці Х.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09.02.2012 року був розірваний шлюб, укладений між ним і ОСОБА_2 9 серпня 1997 року. Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21.11.2012 року за ним і ОСОБА_2 визнано за кожним право власності на 1/2 частину автомобіля "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 . Після припинення шлюбних відносин між ним і відповідачем в усній формі було погоджено, що відповідач користується його часткою автомобіля в рахунок погашення аліментних зобов`язань на спільних дітей. Однак відповідач порушила його право на частку у спільному майні. 15 травня 2018 року автомобіль "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 був перереєстрований на нового власника без його відома та згоди, чим порушено його права як співвласника цього майна. Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного на його замовлення, станом на 21.11.2012 року вартість його частки автомобіля становила 32500 грн., що еквівалентно 4066 доларів США. На теперішній час вважає, що вартість його частки, виходячи з курсу долара США - 27,68 грн. складає 112546,88 грн. У добровільному порядку відповідач відмовляється надати компенсацію за його частку у спільному майні. Протиправною поведінкою відповідача йому завдана моральна шкода: він перебуває у нервовому стресі, порушився сон, загострилися хвороби, значно погіршилося самопочуття.

За цих підстав, позивач просить припинити спільну часткову власність на автомобіль "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 після отримання ним, ОСОБА_1 , компенсації вартості частини автомобіля, стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 у розмірі 112 546,88 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а також вартість проведеної оцінки майна в розмірі 1400 грн.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час і місце розгляду справи, відзив на позов не надала, при цьому відповідач обізнана про розгляд судом цієї справи, тому судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 9 серпня 1997 року.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 9 лютого 2012 року шлюб між сторонами розірваний.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2012 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину автомобіля "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 за кожним.

Також судом встановлено, що 15 травня 2018 року ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 , відповідно до якого автомобіль "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 відчужений нею за 112416 грн. 61 коп.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частинами 1, 2 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Аналіз наведених норм свідчить, що управління майном, що є у спільній частковій власності, має здійснюватися за згодою всіх співвласників і в разі порушення свого права власності власник майна вправі вимагати відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди, в тому числі з боку інших співвласників цього майна, зокрема компенсацію вартості його частки у спільному майні, відчуженому проти його волі.

Як стверджує позивач у своєму позові та судовому засіданні, він не надав відповідачу своєї згоди на відчуження належної йому частки у спільному майні, а саме 1/2 частини автомобіля "Renault Megane" державний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, враховуючи, що автомобіль, який є об`єктом спільної часткової власності сторін, був відчужений відповідачем без згоди позивача, останній має право на отримання відповідної компенсації половини вартості цього майна, що відповідає розміру його частки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошової компенсації в розмірі 112546 грн. 88 коп.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому статтями 77 та 78 ЦПК України встановлені вимоги щодо належності та допустимості доказів, зокрема, належними визнаються докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження вартості свої частки у спільному майні позивач надав суду копію звіту № 1412.1/18 від 14.12.2018 року про оцінку вартості майна, згідно з яким станом на 21 листопада 2012 року ринкова вартість 1/2 частини колісного транспортного засобу марки "Renault Megane", 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 32500 грн., що еквівалентно на дату оцінки 4066 доларів США.

Однак зазначений звіт не може бути взятий судом до уваги, оскільки вартість частки позивача у спільному майні визначена в такому звіті станом на 21 листопада 2012 року, а позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення компенсації вартості 1/2 частини автомобіля виходячи з еквіваленту 4066 доларів США станом на січень 2019 року в розмірі 112546,88 грн.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів, що вартість 1/2 частини автомобіля "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_1 на сьогодні складає 112546,88 грн.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу, укладеного 15 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ТСЦ МВС № 1241, автомобіль "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_1 відчужено відповідачем за 112416 грн. 61 коп.

Враховуючи, що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2012 року 1/2 частина автомобіля "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , суд вважає, що у зв`язку з відчуженням відповідачем цього транспортного засобу позивач має право на компенсацію вартості його частки у спільному майні.

Отже, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Renault Megane» державний номер НОМЕР_1 врозмірі 56208 грн. 31 коп. (112416,61 грн. : 2).

Крім того, згідно частинами 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що внаслідок порушення права власності позивача у спільному майні, яке було відчужено відповідачем без згоди позивача, останньому завдано моральну шкоду, а тому відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України позивач має право на її відшкодування винною особою.

Таким чином, з урахуванням характеру порушення права позивача, глибини завданих душевних страждань та інших негативних наслідків, завданих позивачу діями відповідача, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 500 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності на автомобіль "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_1 після отримання ним компенсації частини автомобіля задоволенню не підлягають, оскільки за змістом положень статті 346 ЦК України право власності сторін на спільне майно, а саме автомобіль марки «Renault Megane» державний номер НОМЕР_1 припинилося з часу його відчуження відповідачем.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного:

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено дві позовні вимоги, а саме про припинення спільної власності і стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди, тобто позивачем одночасно заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Отже, виходячи з норм Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання даного позову складає: 1125 грн. 47 коп. - в частині вимог майнового характеру (1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду) та 768 грн. 40 коп. - в частині вимог немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду).

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково (50,06 % - в частині вимог майнового характеру та 25 % - в частині вимог немайнового характеру) на сторін слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1139 грн. 71 коп. (563,41 + 576,30) - на позивача та 754,16 грн. (562,06 + 192,10) - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 1159 грн. 48 коп.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем має бути відшкодовано позивачу витрати по сплаті судового збору в розмірі 19,77 грн., а решта в сумі 734,39 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення оцінки майна в розмірі 1400 грн. суд не вбачає, оскільки, хоча ці витрати й пов`язані з розглядом справи, але звіт про таку оцінку не був прийнятий судом під час ухвалення рішення про стягнення компенсації вартості частки позивача в спільному майні.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля «Renault Megane» державний номер НОМЕР_1 врозмірі 56208 (п`ятдесят шість тисяч двісті вісім) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п`ятсот) грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 (дев`ятнадцять) грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 39 коп.

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Строк складення повного судового рішення 16 грудня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Марченко