Ухвала суду № 86752561, 27.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24468/18

1-кс/569/8932/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М.,

з участю слідчого Герасимчука Т.В., прокурора Бубенко А.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійчука О.І., потерпілого ОСОБА_2 , представника ОСОБА_2 - адвоката Щербяк Ю. В.,

розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Герасимчука Т.В. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, в межах кримінального провадження №12017180010000606 від 27.01.2017, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської місцевої прокуратури Бубенком А.В., у якому просить накласти арешт на майно, яке зареєстровано на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині заборони користування даними транспортними засобами, передавши їх на відповідальне зберігання ПП «Автотехнологія» до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

З клопотання вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження здійснюється на підставі заяви ОСОБА_3 від 27.01.2017 про те, що невідомі особи шляхом введення в оману його померлої дружини ОСОБА_4 намагаються заволодіти квартирами, що належать останній на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

21.07.2017 в Рівненський міський суд надійшла позовна заява від ТОВ «Волинь-Буджитло» про стягнення боргу кредитором спадкодавця ОСОБА_3 за проведення ремонту в квартирі, що належала померлій ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , згідно договору № 04/07-16 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 04 липня 2016 укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Волинь-Буджитло» в особі директора ОСОБА_5 .

З допиту свідка засновника ТОВ «Волинь-Буджитло» ОСОБА_2 , вбачається, що договір № 04/07-16 ремонтно-будівельних робіт від 04 липня 2016 року був підписаний після смерті ОСОБА_4 іншою особою.

За даним фактом 30.09.2017 зареєстровано кримінальне провадження підробки вищевказаного договору.

Крім того, до Рівненської місцевої прокуратури надійшло звернення від ОСОБА_6 про те. Що належне їй на праві власності майно було відчужене шахрайським шляхом, чим завдано їй шкоди в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування, встановлено, що 25.09.2017 було зареєстровано ТзОВ «Будкомфорт-Лайн». Засновниками даного товариства стали ОСОБА_7 , а також ОСОБА_6 , які внесли до статутного капіталу товариства належне їм майно, зокрема внесок ОСОБА_6 становить 3100000 гривень, які становлять чотири земельні ділянки та два житлових будинки.

Згідно показів ОСОБА_6 , про існування ТзОВ «Будкомфорт-Лайн» вона нічого не знала, будь - якого наміру створювати підприємство, тим більше вносити в статутний капітал ТзОВ «Будкомфорт-Лайн» належне їй на праві власності майно, вона взагалі не мала.

Згідно договорів купівлі продажу на земельні ділянки в с. Обарів та житловий будинок , які належали на праві приватної власності ОСОБА_6 без її відома, від імені ТзОВ «Будкомфорт-Лайн» відчужено на користь ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 відповідно.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що належне ОСОБА_6 нерухоме майно, яке перейшло 25.09.2017 згідно сумнівних актів-прийому передачі на баланс ТзОВ «Будкомфорт-Лайн», а саме: !0 земельна ділянка, кадастровий номер 5624683000:02:013:0397 в с. Городище, Рівненського р-ну, Рівненської області; 2) житловий будинок, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_3 ; 3) земельна ділянка, кадастровий номер 5624687400:02:007:0917 в с. Обарів, Рівненського р-ну Рівненської області - знаходяться в іпотеці, як гарантія виконання договору позики, укладеного 13.10.2017 і посвідченого тим же нотаріусом, між ТзОВ «Будкомфорт-Лайн» та ОСОБА_10 , згідно якого останній позичив вказаному підприємству грошові коштив розмірі 170 000 грн., ставши іпотекодержателем за кожен об`єкт нерухомості. При цьому, іпотекодавцем по даним об`єктам нерухомості виступає ТзОВ «Будкомфорт-Лайн».

22.09.2017 до Рівненської місцевої прокуратури звернувся директор ПП «Автотехнологія» ОСОБА_2 , який повідомив, що ОСОБА_7 підробила наказ про призначення її виконувачем обов`язків директора вказаного підприємства, наказ про перебування ОСОБА_2 у відпустці, заволоділа таким шляхом первинними документами та печатками ПП «Автотехнологія», а в подальшому незаконно відчужила автомобілі підприємства марки, зокрема: BMW X5 VIN: НОМЕР_10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VOLKSWAGEN CADDY VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , TOYOTA CAMRY VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , MERCEDES-BENZ SPRINTER 313CDI VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , MERCEDES-BENZ ATEGO 917D VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 та інше майно на користь третіх осіб, у тому числі ПП «Авто-Оранти», чим спричинила збитки на орієнтовну суму 6 298 570, 47 грн.

У зв`язку з цим, 25.09.2017 за рапортом прокурора Рівненської місцевої прокуратури зареєстровано кримінальні провадження за фактом підробки наказів ПП «Автотехнологія» та подальшого незаконного відчуження майна ПП «Автотехнологія» шляхом шахрайських дій.

В ході проведення досудового розслідування була проведена почеркознавча експертиза документів на підставі яких було відчужено автомобілі ПП «Автотехнологія», а саме: BMW X5 VIN: НОМЕР_10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VOLKSWAGEN CADDY VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , TOYOTA CAMRY VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , MERCEDES-BENZ SPRINTER 313CDI VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , MERCEDES-BENZ ATEGO 917L VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 ., та за результатом якої було встановлено, що підписи від імені директора ПП «Автотехологія» ОСОБА_2 є підробленими.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 надав покази, що у 2017 році ОСОБА_11 підробила довіреність та накази ПП «Автотехнологіія» на відчуження автомобілів, яку у подальшому використав ОСОБА_12 у сервісному центрі Рівненської області та здійснив незаконну перереєстрацію автомобілів на третіх осіб, зокрема автомобілі марки «BMW X5», VIN: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , «VOLKSWAGEN CADDY» VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313CDI» VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , «MERCEDES-BENZ ATEGO 917L», VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 були оформлені на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. по АДРЕСА_3 (відповідно до матеріалів кримінального провадження).

Крім того, вказані автомобілі постановою слідчого були визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 11.10.2017 на останні було накладено арешт із забороною здійснювати реєстрацію, перереєстрацію вказаних транспортних засобів, а також забороною здійснювати будь - які дії щодо розпорядження даними автомобілями.

Після накладення вищевказаного арешту на автомобілі заявник ОСОБА_1 зверталась до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, однак після ретельного дослідження всіх обставин справи, ухвалою слідчого судді від 27.11.2017 було відмовлено у задоволенні даного клопотання, при цьому вказано на обгрунтованість накладення арешту на вказані транспортні засоби в даному кримінальному провадженні.

Також, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 09.07.2019 було частково задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до вказаних автомобілів, надано доступ для огляду вищевказаних автомобілів, без можливості їх вилучення. В ході огляду вказаних автомобілів були встановлені численні пошкодження останніх, а також неналежне їх збереження, що ще раз підтверджує обгрунтованість накладення арешту в частині заборони користування останніми стороннім особами для їх збереження, запобігання можливості їх пошкодження, псування та знищення.

До Рівненського ВП, як і до прокуратури надходять клопотання від потерпілого ОСОБА_2 щодо вилучення вказаних транспортних засобів, оскільки автомобілі використовуються іншими особами. Також вказує, що внаслідок експлуатації даних транспортних засобів відбувається зношення їх деталей, можуть бути замінені оригінальні та дороговартісні компоненти на старі (недороговартісні), через руйнування та переобладнання механізмів автомобілів їх експлуатація під загрозою. Зазначає, що на території ПП «Автотехнологія», директором якого він являється забезпечено належні умови для розміщення, зберігання, охорони вказаних транспортних засобів до вирішення кримінального провадження.

Слідчий у клопотанні вказує, що виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке є предметом кримінального правопорушення та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст. 167 КПК України, а саме виникла необхідність у забороні розпоряджатись вказаним майном та використовувати його, оскільки їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні можливої конфіскації вказаного майна.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, та просив його задоволити з підстав викладених у ньому.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Андрійчук О.І. просив відмовити у задоволенні клопотання так, як вказане у клопотанні слідчого майно є особистою власністю ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 та його представник - адвокат Щербяк Ю.В. підтримали клопотання слідчого та просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Заслухавши слідчого та інших учасників судового розгляду, всебічно дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненсьткій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12017180010000606 від 27.01.2017, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

На даний момент у вказаному кримінальному провадженні, жодній особі не вручено повідомлення про підозру.

Окрім того, встановлено, що перелік майна на яке слідчий просить накласти арешт, зокрема транспортні засоби: марки «BMW X5», VIN: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «VOLKSWAGEN CADDY» VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313CDI» VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , марки «MERCEDES-BENZ ATEGO 917L», VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 , і на даний час не скасоване, а тому остання має право користуватись вказаними транспортними засобами.

Крім того, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 11.10.2017 вже накладено арешт на вищевказані транспортні засоби, із забороною здійснювати реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.

Таким чином, одне посилання слідчого на визнання даних транспортних засобів речовими доказами та використання їх іншими особами, суд не приймає до уваги.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчим не доведено необхідність застосування арешту на вказане майно, не доведено й той факт, що транспортні засоби є предметом кримінального правопорушення та одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому суд прийшов до висновку, про відмову в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 172, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Слідчий суддя: Є.І. Сидорук