Рішення № 86748299, 22.04.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/6727/17

н\п 2/490/720/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі - Балдич Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 17 січня 2013 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500902500, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 17200 грн. 30 вересня 2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Дата Майнінг Груп" було укладено Договір факторингу, згідно якого до ТОВ "Дата Майнінг Груп" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500902500 від 17 січня 2013 року. 10 жовтня 2016 року між ТОВ "Дата Майнінг Груп" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, ТОВ "Дата Майнінг Груп" відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами. В обгрунтування позову посилається на те, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 35638, 25 грн. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач та представник відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав вказаних у відзиві на позов. Відповідач та його представник вказали, що позов необґрунтований, та заявили про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, оскільки позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Останній платіж відповідача був у вересні 2013 року, а позов до суду було подано в серпні 2017 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Окрім цього, відповідач зазначив, що позивач не включений до Державного реєстру фінансових установ та не має спеціального статусу фінансової установи. Також відповідач зазначив, що позивач не надав, як доказ п справі виписку по рахунку № 29096500293953 п. 2.4. кредитного договору.

Суд, вислухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено кредитний договір № 500902500 від 17.01.2013 року укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 17200 гривень, з процентною ставкою за користування кредитом 11,99% річних, строком до 19.01.2015 року.

Відповідно до п. 2.8. Кредитного договору, комісійна винагорода банку становить: за надання інформації (виписок) за користування кредитом за період з 1-го місяця по 24 місяць користування кредитом - 1,70 % від суми кредиту; за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно - технічного комплексу самообслуговування - 1,8 % від суми переказу; за приймання готівкових коштів з перерахунком для зарахування на рахунок в касах банку, становить 35 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

ПАТ "Альфа-Банк" виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у розмірі 17200,00 грн., що не заперечував відповідач.

Судом досліджено договір факторингу від 30 вересня 2014 року укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Дата Майнінг Груп" відповідно до якого ПАТ "Альфа-Банк" відступив ТОВ "Дата Майнінг Груп" право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредитів відповідно до основних договорів; сплати процентів за користування кредитами в розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього договору;

сплати комісій та інших обов`язкових платежів у розмірі, встановленому основними договорами, нарахованих та несплачених станом на дату підписання цього Договору; сплати процентів за користування кредитами та комісій, що будуть нараховані в майбутньому на підставі Основних договорів; сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами; інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі основних договорів.

До ТОВ "Дата Майнінг Груп" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500902500 від 17 січня 2013 року.

Судом досліджено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10 жовтня 2016 року укладений між ТОВ "Дата Майнінг Груп" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", відповідно до якого ТОВ " Дата Майнінг Груп" передала грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору. До ТОВ та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшли всі права, які належали клієнту за основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами Основних договорів.

Згідно витягу з Додатку № 1-1 до Договору факторингу № 2016-1 ДМГ/ЄАПБ від 10 жовтня 2016 року, до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право вимоги за Кредитним Договором №500902500 від 17 січня 2013 року, боржником якого є ОСОБА_1 .

Згідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно п. 2.3. Кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісійної винагороди за надання (інформації) виписок за рахунком становить 16 листопада 2015 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом наданим позивачем вбачається, що ПАТ "Альфа-Банк" змінив строк виконання основного зобов`язання, визначивши дату остаточного погашення кредиту 16.06.2014 року, після чого відступив право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту ТОВ "Дата Майнінг Груп" по договору факторингу від 30.09.2014 року, що узгоджується із абз.1 п.1.2 укладеного договору.

На підставі статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Враховуючи той факт, що останній платіж відповідача за цим зобовязанням було проведено у вересні 2013 року, то кредитор мав право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в строк до жовтня 2016 року, однак вказаний позов подано до суду лише в серпні 2017 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, кредитор вправі заявити вимоги про стягнення несплачених до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячних платежів (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 р.

До того ж , якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов`язання, позовна давність обчислюється від цієї дати. Змінивши строк погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування, комісії та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років, від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Суду не надано доказів, які б обґрунтовували поважність причин пропуску позивачем позовної давності, а тому порушене право підлягає судовому захисту у строках, де позовна давність не сплинула.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Крім того, судом визначається, що відповідно до висновків Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Оскільки позивач позов до суду подав лише в серпні 2017 року, тобто із пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, клопотання про поновлення строку не заявив, також, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256-258, 262, 267, 526, 611,1048-1050,1052,1054 ЦК України, ст.ст.2,3,4,12, 76, 81, 263- 265, 273ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №500902500 від 17.01.2013 року в розмірі 35638,25 грн., - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя