Рішення № 86747854, 02.01.2020, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/18/20

Справа № 470/652/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватська районна державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В позові зазначено, що на праві власності йому належить будинок АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх малолітній ОСОБА_4 , 2009 року народження, які з жовтня 2014 року в ньому не проживають, добровільно знятися з реєстрації місця проживання відмовляються, їх місце проживання та перебування невідомо, а факт їхньої реєстрації у будинку перешкоджає позивачу реалізації права власності, у зв`язку із чим можуть виникнути труднощі в майбутньому при здійсненні права на відчуження нерухомості. Просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком.

Ухвалою судді від 05 вересня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Березнегуватську районну державну адміністрацію (а.с.18).

Позивач в судове засідання направив заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи в заочному порядку (а.с.32).

Відповідачі в судове засідання також не з`явилися, але своєчасно та належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, про причини неявки не повідомили, відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не надали (а.с.28,30,31).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, направила письмове пояснення, в якому заперечувала проти визнання ОСОБА_4 , 2009 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, при вирішенні спору просить врахувати інтереси малолітньої дитини,а справу розглянути за її відсутності (а.с.26-27).

Судом, за згоди позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 1993, посвідченого державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори, зареєстрованого Березнегуватською філією Миколаївського управління житлово-комунального господарства, реєстровий номер 2828 від 19.05.1993 року (а.с.13-14).

Відповідно до копії рішення Березнегуватської селищної ради від 13 листопада 2015 року № 6 про перейменування площі, вулиць та провулків розташованих на території Березнегуватської селищної ради, вулицю Червонофлотська, на якій знаходиться належний ОСОБА_1 житловий будинок, перейменовано на вулицю В.Лободи в смт. Березнегувате Миколаївської області (а.с.10).

З довідки виданої виконавчим комітетом Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області № 1010 від 12 червня 2019 року слідує, що у будинку по АДРЕСА_1 , окрім дружини позивача ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_2 , 1986 року народження, ОСОБА_3 , 1986 року народження, ОСОБА_4 , 2009 року народження (а.с.12).

Однак з акту обстеження місця проживання, складеного депутатом Березнегуватської селищної ради ОСОБА_6 в присутності свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 12 червня 2019 року убачається, що відповідачі зареєстровані в будинку за вищевказаною адресою, але в ньому не проживають з 2014 року (а.с.11).

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини, що виникають з житлових, щодо користування жилими приміщеннями в будинках приватного житлового фонду.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 зазначеного Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до положень пунктів 33, 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07 лютого 2014 року № 5 позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 755/5870/17-ц, з огляду на статтю 156 ЖК Української РСР, статтю 391 ЦК Україниправо членів сім`ї (зокрема колишніх членів сім`ї) власника на користування жилим приміщенням є похідним від права власника і з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім`ї (колишні члени сім`ї - за відсутності між ними договірних відносин, зокрема найму, оренди тощо) втрачають право користування цим приміщенням.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у належному позивачу будинку понад встановлені законом строки, протягом яких зберігається право користування житлом, не надала суду доказів наявності поважних причин, які перешкоджали їй користуватися жилим приміщенням, відсутність права власності на житловий будинок, позовні вимоги про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання малолітнього ОСОБА_4 , 2009 року народження, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд доходить наступного.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Отже, беручи до уваги вік малолітньої дитини, яка не може самостійно обирати місце проживання, факт його не проживання у житловому будинку обумовлений поважними причинами і не є підставою для позбавлення дитини права користування належним позивачу майном. Відомостей про забезпечення малолітнього іншим житлом суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що підстави для визнання малолітнього ОСОБА_4 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачів обов`язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватська районна державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватська районна державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, в розмірі 384,20 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 04.01.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 24.09.2003 року;

ОСОБА_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 15.08.2008 року;

ОСОБА_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , виданого 25.02.2009 року.

Третя особа - Березнегуватська районна державна адміністрація, місце знаходження: 56203, Соборно-Миколаївська площа,1, смт.Березнегувате, Миколаївська область, ЄДРПОУ 04056701.

Суддя С. А. Луста