Ухвала суду № 86745210, 11.12.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10242/19

1-кс/357/4815/19

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., при секретарі судового засідання Кричевській Н.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді від 11.11.2019 року порушено його права, як третьої особи, оскільки на даний час триває примусове стягнення боргу з ОСОБА_2 в сумі 13 мільйонів гривень, шляхом звернення стягнення на майно останнього в межах виконавчого провадження. Під час розгляду клопотання присутній не був, а відтак накладений арешт майна підлягає скасуванню.

В судове засідання особа, якою подано клопотання та її представник не з`явилися, разом з тим від останніх надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна за їх відсутності.

Слідчий та прокурор в судове засідання також не з`явилися, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання телефонограмами.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.

В судове засідання ОСОБА_1 , яким подано клопотання та її представник не з`явилися, хочу судом він неодноразово викликався для участі у розгляді клопотання, разом з тим жодного разу не з`явився та представника свого не направив, від останнього надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна за їх відсутності.

Неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про скасування арешту на майно, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Разом з тим, особа, яка подала клопотання жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.

Крім того, особа, яка подала клопотання до самого клопотання про скасування арешту майна не долучає ухвали слідчого судді про накладення арешту майна, що з урахуванням того факту, що сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилася та матеріалів кримінального провадження слідчому судді не надала, позбавляє можливості слідчого суддю перевірити підстави, з урахуванням існування яких такий арешт майна був накладений.

В цілому, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено будь-яких документів, які б підтверджували право власності громадянина ОСОБА_1 на майно на яке накладено арешт, що з урахуванням виключного переліку суб`єктів, які мають право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, свідчить про не доведення такою особою наявності правомочності у останньої на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

Як вбачається з клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на майн оналежного ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вищевказаної ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, якою б зазначений у клопотанні заявника арешт майна був накладений, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна долучено не було. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості встановити як сам факт накладення арешту майна, так і його правову підставу та мету застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтвердження викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , не з`явився до судового засідання, тим самим не підтримав його у судовому засіданні, з урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 26, 107, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяО. П. Шовкопляс