Постанова № 8674196, 23.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.03.2010 р.                                                             справа №8/18пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:Неретіна Л.Г. - довір. № 01/13-7118 від 15.12.2008р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької міської ради, м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від15.02.2010 року по справі№ 8/18пн

за позовомСпільного підприємства "Вікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк

доДонецької міської ради, м. Донецька

провизнання права В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі № 8/18пн задоволено позов спільного підприємства „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк (далі–позивач) до Донецької міської ради, м. Донецьк (далі –відповідач).

Визнано право спільного підприємства „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (83052 м. Донецьк, вул. Складська, 2а, ЄДРПОУ 22014474) на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 10 років загальною площею 0,0250 га для розташування об’єкту –складу-магазину продовольчих товарів за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Спільного підприємства „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Донецьк з заявою до Донецького міського голови.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач по справі, Донецька міська рада, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі за № 8/18пн та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на ст. 93, 116, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”. Апелянт також зазначає, що набуття права оренди земельних ділянок , які перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється виключно на аукціонах. Крім того, Донецька міська рада звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що позивач всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів офіційної відмови від Донецької міської ради, що на думку заявника, свідчить про відсутність предмету спору.

Відповідно до положень ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:

01.02.2007р. позивач, спільне підприємство „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Донецького міського голови з заявою про надання у користування земельної ділянки за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк.

30.09.2005р. Рішенням Донецької міської ради за №21/2 "Про затвердження правил забудови м. Донецька" рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.

29.03.2007р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єкту позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка за вказаного вище адресою є придатною для проектування та будівництва складу-магазину продовольчих товарів.

При цьому позивачем отримано наступні дозвільні документи державних та органів місцевого самоврядування на розміщення об'єкту забудови на земельній ділянці:

- висновок відділу культури Донецької міської ради №01-1/174-з від 05.04.2007р.;

- висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/136 від 24.04.2007р.;

- висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №857/07 від 24.04.2007р.;

- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів №01/35-4133 від 26.06.2007р.;

- висновки Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради №01/14-4374 від 10.08.2007р. та №01/14-5175 від 24.09.2007р.

05.10.2007р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради укладено договір №рс5/740 резервування земельної ділянки, за умовами якого позивач зарезервував земельну ділянку площею 0,0250 га для розміщення складу-магазину продовольчих товарів за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк. За умовами договору Виконавчий комітет Донецької міської ради взяв на себе обов’язок не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а позивач- зобов’язується сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до виконкому Донецької міської ради із клопотанням про надання цієї земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 цього договору, термін резервування узгоджений сторонами на строк –з моменту підписання й до державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки.

Із змісту умов договору №рс5/740 від 05.10.2007р. вбачається, що сторони узгодили право позивача на користування земельною ділянкою, яка є предметом цього договору, за цільовим призначенням.

01.11.2007р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення №660/13, зі змісту якого слідує, що спільному підприємству „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю погоджено місце розташування складу-магазину продовольчих товарів та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною вище адресою.

Відповідно до п.6 глави 2 частини 3 додатку “Правила забудови міста Донецька” до рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. у випадку, коли розташування об’єкта принципово заперечує рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об’єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності такої відмови, підписаної Донецьким міським головою, в той час, як розташування об’єкту будівництва погоджено з відповідними органами місцевого самоврядування, їх підрозділами і службами.

Разом з тим, згідно долученого до матеріалів справи листа №792/1 від 14.12.2009р. вбачається, що Донецькою міською радою фактично відмовлено спільному підприємству „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю в укладенні договору оренди з посиланням на неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки у зв’язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

За ствердженням позивача, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду є необґрунтованою та незаконною, порушує його права, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 10 років загальною площею 0,0250 га для розташування об’єкту –складу-магазину продовольчих товарів за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

За вимогами ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладання відповідного договору оренди реалізовувалось шляхом подання відповідної заяви.

Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №427 від 31.03.2004р. юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Внаслідок внесення змін Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р., №509-VI від 16.09.2008р. до ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Між тим, вимогами ст.16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції після внесення змін згідно з положеннями вказаних вище законів) передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст. 58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

За висновками суду, правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.

Вказані обставини та положення ст.58 Конституції України свідчать про неправомірність застосування до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, положень Законів України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.

Таким чином, посилання органів місцевого самоврядування на неможливість розгляду документів з відведення спірної земельної ділянки у зв’язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на отримання оренду земельної ділянки в порядку та на умовах, встановлених у ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України до внесення змін згідно із Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р. та №509-VI від 16.09.2008р.

Відповідно до ч.6 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

Одночасно, за змістом матеріалів справи, стосовно оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк, була подана тільки одна заявка - Спільним підприємством „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк, нормами ст.16 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Крім того, договір резервування земельної ділянки, укладений між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради, хоча і не передбачений інститутами цивільного та земельного права, однак є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків, оскільки його зміст не суперечить законодавству. Зокрема, згідно з вказаним договором виконавчий комітет Донецької міської ради зобов’язався не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а забудовник (позивач) прийняв на себе зобов’язання сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до Донецької міської ради із клопотанням про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як зазначалось раніше, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду на підставі ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяв до внесення змін. При цьому як позивачем так і відповідачем здійснено ряд юрично значущих дій, направлених на оформлення землекористування, що свідчить про беззаперечний намір сторін укласти договір оренди земельної ділянки. Не прямим доказом визнання відповідачем права позивача на оренду спірної земельної ділянки є укладання договору резервування земельної ділянки.

Однією із умов належного виконання взятих зобов’язань за Договором є надання позивачу у користування вказаної земельної ділянки шляхом прийняття радою відповідного рішення.

Листом №792/1 від 14.12.2009р. юридичним управлінням Донецької міської ради було повідомлено Спільне підприємство „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Як вірно зазначено в рішенні суду фактично на момент розгляду справи відповідачем, Донецькою міською радою оспорюється та не визнається право позивача на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк.

Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 10 років загальною площею 0,0250 га для розташування об’єкту –складу-магазину продовольчих товарів за адресою: вул. Складська, 2а, м. Донецьк, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови, є такими, що підлягають задоволенню.

Посилання заявника апеляційної скарги на неправомірність позовних вимог у зв’язку з відсутністю рішення органу місцевого самоврядування на передачу позивачу в оренду спірної земельної ділянки судом до уваги не приймається, оскільки предметом позову є визнання права позивача на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Спільного підприємства „Вікс” у формі товариства з обмеженою відповідальністю з заявкою до Донецького міського голови.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу Донецької міської ради, м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі № 8/18пн - залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2010р. по справі № 8/18пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий           Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- госп. суду

          1-у справу

          1-ДАГС