Ухвала суду № 86739988, 24.12.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/877/17

Провадження № 6-а/304/1/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 , боржник – Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що згідно виконавчого листа Перечинського районного суду від 19 листопада 2019 року у справі №304/877/17 суд вирішив визнати неправомірними дії Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Тур`я» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік до загального стажу роботи та зобов`язати Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Тур`я» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік з дня її призначення. Стягувачем у вказаному виконавчому листі є він, ОСОБА_1 , а боржником – Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області. Разом з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22 серпня 2018 року Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке є правонаступником припиненого управління. Оскільки рішення суду на даний час не виконане, до останнього перейшли всі права та обов`язки боржника у спірних правовідносинах, тому просить заяву задовольнити.

У судове засідання заявник не з`явився, однак у поданій заяві одночасно просив розглянути питання про заміну сторони виконавчого провадження у його відсутності.

Боржник у судове засідання також не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому суд відповідно до ч. 2 ст. 379 ЦПК України розглядає заяву у його відсутності.

Відповідно до п. 18.2 Розділу VII Перехідних положень КАС України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 4 КАС України письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2017 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року, визнано неправомірними дії Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Тур`я» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік до загального стажу роботи та зобов`язано Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Тур`я» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік з дня її призначення (а. с. 89-92, 200-205).

Також встановлено, що 19 листопада 2019 року Перечинським районним судом у вказаній справі видано виконавчий лист № 304/877/17 (а. с. 212).

Крім цього встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22 серпня 2018 року Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. 26 червня 2019 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення діяльності Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області як юридичної особи (а. с. 213-215).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Пункт 5 частини 3 статті 2 КАС України визначає, як один з принципів адміністративного судочинства обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником, вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 14, 241, 243, 248, 370, 379 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву ОСОБА_1 , боржник – Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про заміну сторони виконавчого провадження — задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №304/877/17, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 19 листопада 2019 року, з Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл.Народна, № 4; код в ЄДРПОУ 20453063).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.