Рішення № 86738992, 31.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2019 р. справа № 300/1837/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправнимита зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (надалі, також – відповідач) про визнання дій щодо визначення (нарахування) зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу протиправними та зобов`язання повернути сплачені кошти у сумі 66265,15 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем, в порушення частини 3 статті 243, частин 1, 2 статті 520 Митного кодексу України, розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 за №731, безпідставно визначено зобов`язання в розмірі 67107,25 гривень з відшкодування витрат за зберігання на складі Івано-Франківської митниці ДФС, належного на праві власності позивачу, транспортного засобу марки «BMW» модель «7L», номер кузова НОМЕР_1 , 2017 року випуску, об`єм двигуна 2998 см. куб. Позивач зазначає, що постановою Івано-Франківського міського суду від 29.05.2019 у справі №344/4244/19, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. За наслідками апеляційного оскарження згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС задоволено частково, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 відносно ОСОБА_1 скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Як стверджує позивач, витрати митного органу за зберігання товару, який був вилучений у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.07.2019, повинні обраховуватись починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням, в даному випадку постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18.07.2019, тобто з 27.07.2019 (одинадцятий день), однак згідно інформації що міститься в уніфікованій митній квитанції МД -1 від 30.07.2019 серії КВ№646176 розраховані із кількості 239 днів а повинні були бути розраховані із кількості днів з 27.07.2019 по 29.07.2019, тобто за три календарних дні а сума до оплати за зберігання транспортного засобу станом на момент оформлення уніфікованої митної квитанції МД-1 серія КВ №646176 від 30.07.2019 повинна була становити 30 євро по курсу 28,078 грн., - 842,34 грн., а не 67107.25 грн. Просив позовні вимоги задовольнити та зобов`язати повернути сплачені кошти за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби в розмірі 66265,15 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.22-23). В зазначений судом термін позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву (а.с.46-48). У відзиві відповідач зазначив, що 23.11.2018 складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.483 Митного кодексу, а транспортний засіб 23.11.2018 поміщено на зберігання на митний склад як такий, що тимчасово вилучений на підставі пункту 6 частини 5 статті 238 Митного кодексу України. 29.05.2019 постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. 18.07.2019 постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС задоволено частково, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. 23.07.2019 ОСОБА_1 , звернувся із заявою щодо видачі транспортного засобу марки «BMW» модель «7L». Івано-Франківською митницею надано відповідь за № 1066/10/09-70-03-25 від 25.07.2019, в якій зазначено про необхідність відшкодувати витрати митниці за зберігання на складах органів доходів і зборів. 30.07.2019 на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ №646176 ОСОБА_1 перераховано на рахунок Митниці кошти в сумі 67 107,25 грн., за зберігання на складі митниці транспортного засобу марки «BMW» модель «7L». Сума витрат митниці за зберігання транспортного засобу, обрахована виходячи з такого: протокол складено 23.11.2018 заява подана до Івано-Франківської митниці ДФС щодо видачі ТЗ громадянином ОСОБА_1 23.07.2019 , 30.07.2019 видано квитанцію на оплату із розрахунку 239 днів по 10.00 євро за день зберігання на складі, загальна вартість склала 67107,25 грн. Вважає, що відповідачем правомірно, визначено позивачу зобов`язання з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС України в розмірі 67107,25 гривень. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 року у справі за №344/4244/19, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Товар – автомобіль марки BMW, модель 7L, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що тимчасово вилучений по протоколу ПМП від 23.11.2018 №323/20600/18, та зберігається у складі органів і зборів – повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19-21).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.07.2019, апеляційну скаргу представника Івано-Франківської митниці задоволено частково, постанову Івано-Франківського міського суду від 29.05.2019 відносно ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.13-15).

Листом Івано-Франківської митниці ДФС за №1066/10/09-70-03-25 від 25.07.2019 позивачу надано відповідь на подану ним заяву від 23.07.2019 щодо видачі транспортного засобу. У вказаному листі відповідач вказав на необхідність відшкодування витрати митниці за зберігання транспортного засобу так, як справа щодо порушення митних правил ОСОБА_1 закрита не у зв`язку з відсутністю події та складу порушення митних правил, а за закінченням строків. Крім того, зазначено, що у даному випадку розмір плати за добу становитиме 10 євро, сплачених у гривнях за офіційним курсом НБУ, установленим на дату її внесення. (наказ Мінфінансів України від 15.06.2012 №731, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 липня 2012 р. за №1140/21452 «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складі митних органів, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів») (а.с.18).

Відповідно до повідомлення Івано-Франківської митниці ДФС від 30.07.2019 (а.с.16) та уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ №646176 (а.с.11) за 239 днів зберігання транспортного засобу на складі митниці визначено суму відшкодування витрат у розмірі 67 107,2 5 грн.

З метою отримання транспортного засобу ОСОБА_1 30.07.2019 сплатив нараховану суму вказаних зобов`язань в розмірі 67 107,25 грн., на рахунок Івано-Франківської митниці ДФС, що підтверджується квитанцією №MP_AB240289KGJ_8843006 від 30.07.2019, наявною в матеріалах адміністративної справи (а.с. 17).

Однак, позивач вважає неправомірним визначення Івано-Франківською митницею ДФС зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС виходячи із 239 днів в розмірі 67107,25 гривень, оскільки постанова Івано-Франківського апеляційного суду набрала законної сили 18.07.2019 одинадцятий день з дня набрання законної сили судовим рішенням починається з 27.07.2019, а тому розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат повинен обраховуватись з 27.07.2019 по 29.07.2019 тобто за три календарних дні а сума за зберігання транспортного засобу станом на момент оформлення уніфікованої митної квитанції МД-1серії КВ№646176 від 30.07.2019 повинна становити 30 євро по курсу 28,078346 - 842,34 гривні а не 67107,25 гривень.

Не погоджуючись із такими діями Івано-Франківської митниці ДФС щодо нарахування зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС, Чернов ОСОБА_2 , звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (надалі по тексту, також - МК України).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються в першу чергу Митним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 458, частини 1 статті 459 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 КУпАП та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 464 МК України штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов`язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Статтею 465 вказаного Кодексу передбачено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

З наведеного слідує, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, за яке Митним кодексом України встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу на конфіскації товарів і транспортних засобів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 11.11.2018 через пункт пропуску «Краківець -Корчова» митного поста «Краковець», Львівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України товар – автомобіль марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 . При цьому, ним, органам доходів і зборів України, при перетині кордону, було подано, як підставу переміщення товару документ – рахунок №б/н від 09.11.2018, де зазначено що продавцем товару являється Wetto Vetkay, а покупцем – ОСОБА_1 , а вартість товару складає 38500 євро. Аналогічний рахунок, ОСОБА_1 , подавався при митному оформленні даного товару і в Івано-Франківській митниці ДФС, при оформленні митної декларації №UA206010/2018/414084 від 22.11.2018. Однак, на отриманого листа від Митних органів ФРН, та копії експортової декларації №18DE720294857133E8 від 09.11.2018, продавцем та відправником данного товару являється німецька компанія Edekan Automobile Inh., Selim Edekan, Volkhovener Weg 45, 50767 Koln DE, а вартість товару становить 51 500 євро.

Таким чином, ОСОБА_1 , здійснюючи переміщення через митний кордон України товар - автомобіль марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , приховав від митного контролю, не надавши органам доходів і зборів України правдиві відомості щодо істинної вартості товару, а саме 51 500 євро, що по курсу НБУ, саме на момент переміщення через митний кордон складає 1 643 030 грн., та має ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Згідно матеріалів справи, автомобіль марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , був тимчасово вилучений у позивача Івано-Франківською митницею ДФС як безпосередній предмет порушення митних правил, та поміщений на склад Івано-Франківської митниці ДФС.

Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 справа №344/4244/19, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Товар - автомобіль марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що тимчасово вилучений по протоколу ПМП від 23.11.2018 №323/20600/18, та зберігається у складі органів доходів і зборів – повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019, Івано-Франківською митницею ДФС оскаржено його до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області, за наслідком перегляду якого, винесено постанову від 18.07.2019, якою апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці задоволено частково. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 відносно ОСОБА_1 – скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Вказана постанова Івано-Франківського апеляційного суду набрала законної сили 18.11.2019 – негайно після її винесення, як це передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Позивач в адміністративному позові зазначає про неправомірність дій Івано-Франківської митниці ДФС щодо визначення зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС виходячи із 239 днів в розмірі 67107,25 гривень, оскільки постанова Івано-Франківського апеляційного суду набрала законної сили 18.07.2019 одинадцятий день з дня набрання законної сили судовим рішенням починається з 27.07.2019, а тому розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат повинен обраховуватись з 27.07.2019 по 29.07.2019 тобто за три календарних дні а сума за зберігання транспортного засобу станом на момент оформлення уніфікованої митної квитанції МД-1серії КВ№646176 від 30.07.2019 повинна становити 30 євро по курсу 28,078346 - 842,34 гривні, а не 67107,25 гривень.

Суд погоджується з доводами позивача, в частині протиправності дій Івано-Франківської митниці ДФС щодо визначення ОСОБА_1 зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС виходячи із 239 днів в розмірі 67107,25 гривень, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 242 МК України передбачено, що товари, які зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

За змістом вимог пункту 6 частини 5 статті 238 МК України на складах органів доходів і зборів, серед іншого, можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 511 МК України товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.

У разі виявлення порушень митних правил, передбачених, зокрема, статтею 483 цього Кодексу, вилучення транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цієї статті, а також відповідних документів є обов`язковим.

Відтак, суд вважає, що у відповідача станом на листопад 2018 року були усі законні підстави для тимчасово вилучення автомобіля марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, як безпосереднього предмету порушення митних правил і відповідного його поміщення на склад органу доходів і зборів.

Частиною 1 статті 519 МК України визначено витрати у справі про порушення митних правил, які складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених органами доходів і зборів витрат на провадження або розгляд справи.

Відповідно до вимог частини 1 і 2 статті 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно вимог частини 6 статті 239 витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п`ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Водночас, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються (частина 3 статті 243 МК України).

В свою чергу, в силу вимог частини 3 статті 541 МК України витрати органу доходів і зборів, пов`язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собівартості платних послуг.

Виходячи з аналізу норм МК України, статтями 239, 243, 519, 520, 541 МК України визначено два різних порядки відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання товарів та транспортних засобів.

В першому випадку, такі витрати в загальному порядку відшкодовуються власниками (уповноваженими особами власників) товарів і транспортних засобів у зв`язку із їх поміщенням на складах органів доходів і зборів з відповідних підстав і причин.

В другому випадку, зазначені витрати на зберігання, як витрати у справі про порушення митних правил, відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відшкодування за другим випадком може мати місце як особою, яка є винною у порушенні митних правил, так і власником товару чи транспортного засобу, що були безпосереднім предметом правопорушення та тимчасово вилучені із розміщенням на митний склад.

В свою чергу, якщо до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів зазначеною особою (правопорушником) і власником цих товарів, транспортних засобів не відшкодовуються взагалі.

Втім, якщо провадження у справі про порушення митних правил припинено «з нереабілітуючих підстав» (всіх інших, крім відсутності події і складу правопорушення) витрати за зберігання з особи, що не притягнута до відповідальності, не стягуються, однак до власника такого товару чи транспортного засобу застосуються правила нарахування таких витрат в загальному порядку.

Так, Порядком відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів (надалі по тексту, також – Порядок №731) визначено механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених в частині 6 статті 239 МК України, на складах митних органів (надалі по тексту, також – витрати).

Згідно пунктів 1, 2, 3 Розділу ІІ Порядку №731 відшкодування витрат митному органу оформлюється уніфікованою митною квитанцією МД-1 (надалі по тексту, також –УМК МД-1), яка заповнюється в порядку, встановленому законодавством.

Витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою (надалі по тексту, також – платник) після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату їх внесення, у сумі, розрахованій митним органом відповідно до «Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 за №731, та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.

Розміри відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів становить 10,0 євро за добу.

Пунктами 1-3 Розділу ІІІ Порядку №731 передбачено, що витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 Митного кодексу України.

Витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили рішенням, винесеним у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі. День видачі зі складу митного органу товарів, транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.

В силу вимог пункту 10 Розділу ІІ Порядку №731 видача зі складу митного органу товарів, транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, здійснюється лише після митного оформлення зазначених товарів, транспортних засобів, відшкодування витрат митних органів за їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

В матеріалах справи наявна уніфікована митна квитанція МД-1 серія КВ №646176 від 30.11.2019, згідно якої Івано-Франківською митницею ДФС визначено ОСОБА_1 зобов`язання з відшкодування витрат в розмірі 67 107,25 гривень за зберігання впродовж 239 діб транспортного засобу марки «BMW», модель «7L», 2017 року випуску, на складі Івано-Франківської митниці ДФС (а.с.11).

Як слідує із уніфікованої митної квитанції МД-1 серія КВ №646176 від 30.11.2019 та відзиву на позовну заяву, Івано-Франківською митницею ДФС нараховано такі зобов`язання з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу починаючи з 23.11.2018 по 29.07.2019 включно (239 діб) в розмірі 2390,00 євро (239 діб по 10,0 євро за добу), що згідно курсу НБУ станом на 30.07.2019 в перерахунку становило 67 107,25 гривень (28,078346 гривень за 1 євро).

Таким чином, відповідач визначив позивачу зобов`язання з відшкодування витрат за 239 днів зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС в розмірі 67 107,25 гривень, згідно курсу НБУ станом на 30.07.2019 (28,078346 гривень за 1 євро) за період з 23.11.2018 (одинадцятого дня з дати фактичного прийняття транспортного засобу на склад митного органу) по 30.07.2019 (не включаючи день видачі позивачу зі складу транспортного засобу).

Такі дії відповідача вчинені в супереч вимог, встановлених пунктом 3 Розділу ІІ та пунктом 3 Розділу ІІІ «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів».

Як уже зазначалося судом, за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці ДФС на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 29.05.2018, Івано-Франківським апеляційним судом 18.07.2019 прийнято постанову у справі №344/4244/19 про порушення митних правил, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Вказана постанова Івано-Франківського апеляційного суду набрала законної сили 18.07.2019 – негайно після її винесення, як це передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, відповідач мав визначити позивачу зобов`язання з відшкодування витрат виходячи з обрахунку за 2 дні зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці ДФС тобто з 28.07.2019 (одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №344/4244/19) по 30.07.2019 (не включаючи день видачі позивачу зі складу транспортного засобу) в розмірі 20 євро що згідно курсу НБУ станом на 30.07.2019 (28,078346 гривень за 1 євро) становить – 561,57 гривень.

Суд зазначає, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків і нарахувань, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», від 23 вересня 1982 року, п. п. 69 - 73, серія A №52).

У пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) вказано, що суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В контексті вказаної практики Європейського суду з прав людини на позивача не можуть бути покладені негативні наслідки неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків. У спірних правовідносинах митний орган не може отримати вигоду у вигляді оплати за зберігання транспортного засобу, а тому права позивача повинні бути відновлені належним чином.

Встановлені судом у справі обставини свідчать, що відповідач в розумінні частини 2 статті 2 КАС України, вчиняючи дії по нарахуванню витрат за зберігання транспортного засобу в розмірі 67 107,25 гривень, діяв не на підставі та не у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правомірного вчинення відповідних дій.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1921,00 гривень, сплаченого згідно наявної в матеріалах справи квитанції (а.с.3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (код 39640261, вул. Короля Данила, 20, м.Івано-Франківськ, 76010) щодо визначення (нарахування) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) зобов`язань з відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу на складі Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби в розмірі 67 107 (шістдесят сім тисяч сто сім) гривень 25 коп.

Зобов`язати Івано-Франківську митницю Державної фіскальної служби повернути ОСОБА_1 сплачені кошти в сумі 66 545 (шістдесят шість тисяч п`ятсот сорок п`ять) гривень 69 коп., за зберігання на складі Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби транспортного засобу марки BMW, модель 7L, кузов № НОМЕР_1 , рік виготовлення – 2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39640261, вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Івано-Франківська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39640261), адреса: вул.К.Данила, 20, м.Івано-Франківськ, 76010.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.