Рішення № 86738882, 12.12.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1666/19

Провадження № 2-о/188/68/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі судді, що головує, Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Власенко А.А.,

за участю заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Брагинівська сільська рада Петропавлівського району про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – заявниця) звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт родинного зв`язку заявниці з її двоюрідною тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна тітка ОСОБА_2 . Після смерті тітки відкрилась спадщина. Спадкоємцем першої черги є лише заявниця. Заявниця звернулася до державного нотаріуса Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, але нотаріус відмовив їй у прийнятті заяви, мотивуючи свою відмову тим, що заявницею не надані документи, які підтверджували б родинний зв`язок заявниці та спадкодавця.

Встановити факт родинного зв`язку між заявницею та її померлою двоюрідною тіткою заявниці необхідно для підтвердження її прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявник підтримала свою заяву.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без участі її представника.

Вислухавши заяви по суті справи заявниці, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Заявниці встановлення факту родинних відносин заявниці і ОСОБА_2 потрібно для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено на підставі наданих заявником доказів таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 5).

На час відкриття спадщини ОСОБА_2 належали на праві приватної власності об`єкти нерухомого майна, зокрема, житловий будинок та земельна ділянка, та інше майно, що розташовані на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 заповіт не складала, а отже спадкування після її смерті повинно відбуватись за законом.

Чоловік ОСОБА_2 помер раніше, дітей вони не мали, проживала на день смерті вона одна, інші спадкоємці першої - четвертої черг відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Найближчим родичем за ступенем споріднення ОСОБА_2 є заявниця, яка приходиться померлій двоюрідною племінницею.

Заявниця до самої смерті спілкувалась зі своєю двоюрідною тіткою, по-можливості доглядала за нею та поховала її за власний кошт, про що свідчить довідка Брагинівської сільської ради № 685 від 05.08.2019 (а.с. 7), після чого отримала свідоцтво про її смерть, а також допомогу від Пенсійного фонду України на поховання.

Після смерті ОСОБА_2 заявник звернулась за місцем смерті спадкодавця до державного нотаріуса Петропавлівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини за законом, як спадкоємиця п`ятої черги, але нотаріус відмовила у прийнятті від заявниці заяви про прийняття спадщини та відкритті спадкової справи через відсутність доказів родинних відносин між ними.

У заявниці дійсно відсутні документи про народження її діда ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 ОСОБА_4 , які були рідними братами. Заявниця зверталась до органу реєстрації актів цивільного стану, які повідомили про відсутність актових записів про їхнє народження, бо в архіві знаходяться книги державної реєстрації актів цивільного стану з 1943 року по теперішній час. Актові записи до 1943 року передано на зберігання до Державного архіву Дніпропетровської області, а відповідні особи народились до вказаного періоду.

Відтак у заявниці відсутня можливість підтвердити її родинний зв`язок з її двоюрідною тіткою ОСОБА_2 через відсутність свідоцтв про народження її діда ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 ОСОБА_4 .

Відсутність цих документів перешкоджає оформленню заявницею спадщини після смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона працює соціальним робітником і ходила доглядала ОСОБА_2 , родичів у неї, окрім заявниці, не було, бо сама померла говорила, що ОСОБА_1 її двоюрідна племінниця і єдина родичка.

Свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_2 спілкувалася з нею і говорила їй, що заявниця, яка навідувала ОСОБА_2 , є її двоюрідною племінницею, а інших родичів вона не має.

Свідок ОСОБА_1 показала, що вона є матір`ю заявниці, і що дід заявниці ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 ОСОБА_4 були рідними братами, але потім вони роз`їхалися і кожен створив свою сім`ю. Донька ОСОБА_1 завжди підтримувала з померлою ОСОБА_2 родинні стосунки, періодично доглядала та вирішувала різні соціально – побутові потреби, бо більше рідні у тітки не було.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» суд вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд, враховуючи покази свідків, довідку Брагинівської сільської ради № 685 від 05.08.2019, відсутність заперечень та спростувань з боку заінтересованої особи, вважає доказаним факт родинних стосунків заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , а саме, що померла доводиться заявниці двоюрідною тіткою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заінтересована особа Брагинівська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339037, яка розташована за адресою: 52705, вул. Шкільна, 7, с. Богинівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме що вони є двоюрідними тіткою та племінницею відповідно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення по суті апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда