Рішення № 86704992, 27.12.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1716/19

Провадження № 2/188/651/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Олійник В.С.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( в порядку самостійної вимоги третьої особи ) про виділення в натурі майнового паю ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача , в якому викладає фактичні обставини справи , правове обгрунтування та зазначає про наступне.

В провадженні судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Полубана М.П. перебуває цивільна справі № 188/1716/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про виділення в натурі майнового паю, за якою мене визначено в якості третьої особи. Реалізуючи своє право на самостійну вимогу в порядку ст.. 52 Цивільного процесуального кодексу надає до суду позовну заяву.

Вона , ОСОБА_1 , дійсно перебувала в членах колгоспу на території Троїцької сільської ради, який після своєї реорганізації в КСП «Троїцьке», розподілив свій майновий пайовий фонд між своїми членами та бувшими членами із числа його пенсіонерів, доказом мого членства в колгоспі служить її трудова книжка колгоспника, яку нею додано до цієї позовної заяви. Кожен із вищенаведених осіб отримав право на виділення належної йому частки майнового пайового фонду в натурі, що оформлювалось актом прийому-передачі між визначеними загальними зборами уповноваженими особами та відповідним пайщиком.

Згідно акту приймання передачі складеного 03.06.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 , як уповноваженою особою від КСП «Троїцьке», та нею , ОСОБА_1 , як членом КСП, саме на її користь було передано в рахунок майнового паю будівлю – брудер, тобто фактично вона стала власником такого об`єкту нерухомого майна, але юридично (документально таке право за собою належним чином не оформила).

Даний акт додано до цієї позовної заяви. Пізніше отриманому нею майну в рахунок майнового паю було присвоєно адресу : АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на будівлю, який додано до первинного позову.

В 2006 році вона передала вищенаведену споруда на користь ОСОБА_3 , але бажає щоб таке майно зберігалось за нею на праві власності .

Наразі вона спілкувалась із ОСОБА_2 , як уповноваженою особою КСП «Троїцьке», щодо належного оформлення виділеного в натурі на її користь вищенаведеного об`єкту нерухомого майна, на що отримала усну відповідь про неможливість вчинити запрошені дії, адже вони відносяться до компетенції Загальних Зборів власників майнових паїв КСП «Троїцьке», які на цей час неможливо зібрати через непереборні істотні умови.

В свою чергу відповідач не заперечував щодо її прав на конкретно визначений об`єкт нерухомого майна та визнає, як уповноважена особа від групи пайщиків, переважне право на виділення саме запрошеного мною об`єкту нерухомості.

На підставі наявних у неї документів вона , в усному порядку звернулася для належної державної реєстрації нерухомого майна, яким є набутий нею майновий пай, але представники державного органу до компетенції якого належить така реєстрація, відмовили їй у внесенні майна до державного реєстру через порушення процедури виділення в натурі об`єктів нерухомого майна. Для вирішення цієї проблеми всі вищенаведені компетентні органи запропонували їй звернутися за захистом порушеного права до Загальних Зборів чи місцевого суду, що і реалізовано цим позовом.

Також підтверджує, що нею до суду не подано іншої позовної заяви до ОСОБА_2 про виділення в натурі майнового паю.

Витрати по справі складаються із сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень та інші витрати не плануються.

В порядку досудового врегулювання спору вона зверталася до відповідача, третьої особи, Державного реєстратора, нотаріуса, в усному порядку, але виявилось, що спір не можливо врегулювати без судового втручання.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер податкової картки платника податків : НОМЕР_1 , право приватної власності на господарську будівлю, площею – 709,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання сторони не з"явилися. В своїх заявах просять суд справу розглянути без їхньої участі. Позивач позов підтримує , відповідач позов фактично визнає .

В зв"язку з цим , суд ухвалив справу розглянути без участі сторін у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено , що згідно даних трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 , виданої 23.04.1965 р. колгоспом « Червоний Партизан» Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області Піхотіна ОСОБА_4 дійсно була прийнята в члени вказаного господарства і закінчила роботу у його правонаступниках у травні 2000 року.

В акті прийому-передачі матеріальних цінностей від 03.06.2005 р. , посвідченого секретарем виконавчого комітету Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за рахунком ( б\н) від уповноваженого ОСОБА_2 ОСОБА_1 передано будівлю брудера , площею 25 м. , вартістю 25 000 грн.

В іншому Акті від 02.06.2017 р. , складеному депутатом Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області в присутності двох свідків зазначається , що в 2004 р. , згідно Указу Президента України від 03.12.1999 р. за № 1529/99 № Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» та на підставі рішення загальних зборів КСП « Троїцьке» на користь власника майнового паю ОСОБА_1 було виділено господарську будівлю , якій в послідуючому було присвоєно адресу- АДРЕСА_1 . Раніше така господарська будівля належала саме КСП « Троїцьке» …

В зв`язку з відсутністю документів на нерухоме майно позивач змушена звернутися до суду з метою визнання за нею права власності на виділене по майновим сертифікатам майно.

Як встановлено судом , спірним нерухомим майном позивач добросовісно заволоділа на підставі дозволу відповідача , як уповноваженого співвласників майнових паїв колишнього КСП « Троїцьке». Спору щодо даного нерухомого майна немає.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача , суд бере до уваги наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який можу відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 Цивільного Кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Як вбачається зіст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідност. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо відсутні документи, що засвідчують це право.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство`об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Згідно вимог частин 2, 3ст. 9 Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство`пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Також, відповідно доУказу Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки`та прийнятої на виконання вищевказаногоУказу Постанови КМУ № 177 від 28.02.2001 року, зі змінами від 16.06.2003 року «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» в пункті 13-14 порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств передбачено, що посвідчення договорів купівлі-продажу, предметом якого є майновий пай, до виділення його в натурі, здійснюється з дотриманнямЦивільного кодексу України, але з урахуванням спеціальних актів, що регулюють процес реорганізації КСП та паювання його майна, крім цього У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди.

Крім того ,відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача , свідчить , що останній визнає позов і дана позиція не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд вважає можливим ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України та у відповідності до п.24 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визнання відповідачем позову може бути підставою для ухвалення рішення про задоволення позову в тому випадку, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача ).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст. 206 ЦПК України ) .

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст. 82 ЦПК України є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Таким чином , позивач в частині визнання права власності на майновий пай , а саме на нерухоме майно – господарську будівлю надала суду достатньо доказів , а тому позов підлягає задоволенню.

В даній конкретній ситуації позивач не має реальної можливості іншим шляхом захистити своє право , ніж звернутися до суду.

Як зазначалося вище згідно ч.2ст. 16 ЦК України , способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Таким чином, зважаючи, на те, що в разі відмови позивачу в задоволенні позову, будуть створені умови за яких ОСОБА_1 буде позбавлена можливості в будь-який спосіб зареєструвати право власності на належне їй майно, що призведе до порушення її конституційних прав.

Приймаючи до уваги вищезазначене , позицію відповідача про визнання позову в повному обсязі, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд дійшов висновку про можливість звільнення відповідача від сплати судових витрат.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст ст. 4, 5, 13, 81, 141 206, 263-265, 354 ЦПК України , ст.344 , 397 ЦК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер податкової картки платника податків : НОМЕР_1 , право приватної власності на господарську будівлю ( брудер ) , площею – 709,0 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідача звільнити від сплати судових витрат , які понесла позивач при розгляді справи .

Копію рішення невідкладно направити сторонам .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Петропавлівський районний суд. Особи , які були відсутні під час прийняття судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з часу отримання його копії .

Суддя М. П. Полубан