ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2010 р. Справа № 37/47-10
вх. № 2005/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Дудник С.М. за довіреністю № 16 від 04.01.2010 р.
Кіянський С.О. за довіреністю № 33-12/5088 від 23.03.2010 р.
1-го відповідача - Терещенкова О.А. за довіреністю № б/н від 16.03.2010 р.
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків
до 1. ЗАТ "Внешторг", м. Харків
2. ВАТ "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава
про стягнення 11630814,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Внешторг" (1-й відповідач) та Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (2-й відповідач) про стягнення солідарно з відповідачів боргу у сумі 11630814,37 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачами умов Кредитного договору від 29 листопада 2005 року, який Додатковою угодою № 11 від 04.06.2008 р. до кредитного договору № 6-КБ від 29 листопада 2005 року був викладений у новій редакції та отримав назву Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір) та Договором поруки від 29 листопада 2005 року (надалі - Договір поруки).
Позивач та 1-й відповідач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 25.03.2010 р. за вх. № Д318, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
2-му відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 25.03.2010 року о 11:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, 2-й відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, 2-го відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
1-й відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Позивач, через канцелярію господарського суду 25.03.2010 р. за вх. № 6281, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності на представника, яке господарським судом задовольняється та надана копія довіреності залучається до матеріалів справи.
У судовому засіданні представником 1-го відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 1-м відповідачем до суду був поданий зустрічний позов по справі. В задоволенні усного клопотання представника 1-го відповідача про відкладення розгляду справи господарський суд вважав за необхідне відмовити, оскільки зустрічний позов підлягає поверненню Закритому акціонерному товариству "Внешторг" на підставі п.3 та п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, встановив наступне.
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - Банк) та Закритим акціонерним товариством „Внешторг" (надалі - Позичальник) 29 листопада 2005 року було укладено Кредитний договір № 6-КБ.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком, Відкритим акціонерним товариством „Тепловозоремонтний завод" (надалі - Поручитель) та Позичальником 29 листопада 2005 року було укладено Договір поруки, відповідно до якого Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Пізніше Банком та Позичальником були внесені зміни до Кредитного договору шляхом укладення 16 додаткових угод: № 1 від 01.12.2005, № 2 від 15.12.2005, № 3 від 30.11.2006, № 4 від 15.01.2007, № 5 від 13.08.2007, № 6 від 18.10.2007, № 7 від 28.11.2007, № 8 від 30.11.2007, № 9 від 09.04.2008, № 10 від 27.05.20008, № 11 від 04.06.2008, № 12 від 21.08.2008, № 13 від 25.12.2008, № 14 від 20.01.2009, № 15 від 30.01.2009, № 16 від 31.03.2009.
Додатковою угодою № 11 від 04 червня 2008 року зазначений Кредитний договір був викладений у новій редакції і отримав назву Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії.
Пунктом 1.1. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 12 від 21.08.2008 року до Кредитного договору) було визначено, що Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняті належним чином, використовувати і повернути Банку кредит у валютах, вказаних в цьому Договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 8 500 000,00 грн. в базовій валюті кредитування у порядку і на умовах, зазначених у даному Договорі. Також, було визначено, що базовою валютою за Кредитним договором є гривня України, а під базової валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих траншів.
У позовній заяві позивач зазначає, що згідно із зазначеним Кредитним договором Банк надав Позичальнику кредит, однак розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором станом на 10.03.2010 р. становить 8499544,90 грн. про що свідчить розрахунок заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3.5. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 16 від 31.03.2009 року до Кредитного договору) Позичальник зобов'язувався сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.п. 1.1. та 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався прийняті належним чином, використовувати і повернути Банку кредит в порядку і на умовах, визначених Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3.2. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 14 від 20.01.2009 року) за користування позичальником кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.
Позичальник згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору у будь-якому випадку був зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком зниження ліміту кредитної лінії, але у будь-якому випадку не пізніше 26.11.2010 року, якщо тільки не застосовується інший термі повернення кредиту відповідно до умов розділу 11 Кредитного договору.
Пунктом 7.1. Кредитного договору було передбачено, що за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні та пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України. Позичальник повинен сплатити пеню за Договором за першою вимогою Банку.
Пунктами 5.5. та 7.3. Кредитного договору було встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати за кредит строком більше ніж на 5 календарних днів, Банк має право змінити термін погашення кредиту і, плати за кредит за договором в порядку, визначеному в розділі 11 Кредитного договору.
Відповідно до п. 11.1. розділу 11 Кредитного договору сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3.,5.3.,5.5.,5.6.,5.9.,5.10.,5.11.,7.4. цього Договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього Договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит, у встановлений Банком новий термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальнику.
Як вбачається з матеріалів справи Позичальником не виконувалися умови Кредитного договору щодо своєчасного повернена кредиту та плати за кредит у зв'язку з чим Банк 05.11.2009 року направив Позичальнику вимогу № 21-13/17352 в порядку розділу 11 Кредитного договору, якою визнав термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагав погасити прострочену заборгованість, сплатити пеню та достроково повернути отриманий кредит та плату за його користування.
Однак, Позичальник зазначену вимогу у встановлений Кредитним договором 14-денний строк не виконав.
20.11.2009 року Банк направив Поручителю вимогу № 21-13/17770, у якій просив негайно погасити заборгованість Позичальника перед Банком, але Поручитель теж зазначену вимогу не виконав чим порушив умови Договору поруки (в редакції Додаткової угоди № 2 від 21.08.2008 року до Договору поруки), оскільки відповідно до п.1.2. Договору поруки поручителю були добре відомі усі умови вищеназваного Кредитного договору, в тому числі:
- сума договору - 8 500 000,00 грн.;
- термін повернення кредиту - 26.11.2010 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту, відповідно до Кредитного договору:
- процентна ставка - згідно п.1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору;
- термін і порядок сплати процентів - згідно п.1.3.4., 1.3.5. Кредитного договору;
- штрафні санкції - пеня за невчасне повернення кредиту і сплату відсотків - подвійна облікова ставка НБУ;
- інші умови згідно з Кредитним договором.
Також, п. 1.3. Договору поруки було передбачено, що Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій. Відповідно до пункту 1.4. Договору поруки відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною. Крім того, п. 3.3. Договору поруки було передбачено те, що за невиконання Поручителем вимоги пред'явленої згідно п.2.2. договору і в зазначені в цьому пункті терміни, Поручитель сплачує Кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент затримки виконання зобов'язань, за кожен день затримки.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до положень статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі, як від усіх боржників так і від будь-кого з них окремо.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що Позичальник та Поручитель не виконали умови укладених договорів щодо повернення Банку кредиту та плати за кредит господарський суд приходить до висновку, що загальна сума простроченої заборгованості (прострочена сума основного боргу та прострочені проценти), яка становить 10 926 271,96 грн., підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, положення Кредитного договору та Договору поруки, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів пені (пені за порушення термінів повернення кредиту та пені за порушення термінів оплати процентів) у розмірі 704 542,41 грн. підлягають задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" щодо стягнення з відповідачів загальної суми боргу за Кредитним договором, яка на 10.03.2010 року становить 11630814,37 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покласти в рівних частках на Закрите акціонерне товариство "Внешторг" та Відкрите акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод"
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 549, 553, 554, 611, 626, 628, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні усного клопотання представника 1-го відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (юридична адреса: 61050, м. Харків, проспект Московський, 60; поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750, рахунок № 3739211269074) солідарно з Закритого акціонерного товариства „Внешторг" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 37, кв. 1, код ЄДРПОУ 31644489, п/р 26000036141501 (грн.) в ПАТ "УкрСиббанк, МФО 351005) та Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод" (36030, м. Полтава, вул. Гайового, 30, код ЄДРПОУ 13962568, п/р 26004041717700 ПАТ "УкрСиббанк, МФО 351005) борг у сумі 11630814,37 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (юридична адреса: 61050, м. Харків, проспект Московський, 60; поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750, рахунок № 3739211269074) солідарно з Закритого акціонерного товариства „Внешторг" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 37, кв. 1, код ЄДРПОУ 31644489, п/р 26000036141501 (грн.) в ПАТ "УкрСиббанк, МФО 351005) та Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод" (36030, м. Полтава, вул. Гайового, 30, код ЄДРПОУ 13962568, п/р 26004041717700 ПАТ "УкрСиббанк, МФО 351005) державне мито у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 30.03.2010 р.
Судове рішення № 8673866, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/47-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: