Рішення № 86736908, 27.12.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14736/19

Провадження № 2-а/643/356/19

27.12.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Харченко А.М.,

за участю секретаря – Горборукової М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанови державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити процесуальний строк для звернення до суду з значеним позовом; скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни від 13.03.2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 876, 01 грн., як таку, що винесена незаконно; стягнути судовий збір в розмірі 768, 40 грн. на його користь, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року у відкритті провадження по адміністративній справі ОСОБА_1 до державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанови відмовлено. Позивачу роз`яснено, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова в порядку цивільного судочинства.

08.08.2019 року постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 520/4872/19 – задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 520/4872/19 – скасовано. Справу № 520/4872/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанови – направлено для продовження розгляду в порядку адміністративного судочинства до Московського районного суду м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що 13.03.2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньою Ларисою Володимирівною винесено постанову про накладення на нього боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 штрафу у розмірі 5876,01 грн. за виконавчим листом № 643/19699/14 від 27.07.2015 року (ВП 484825). Крім того, другим пунктом постанови, старший державний виконавець, зобов`язала боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Дану постанову та супровідний лист до неї він отримав поштою 18.03.2019 року. Зазначена постанова державного виконавця, на думку позивача, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки період заборгованості зі сплати аліментів, за яким йому нараховано штраф з 05.12.2014 року по 01.03.2018 року, тобто до набрання чинності ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (Статтю 71 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 року), не може бути підставою для юридичної відповідальності боржника, так як така відповідальність може поширюватися лише на заборгованість, яка виникла після цієї дати, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Окрім того, заборгованість за аліментами виникла не з його вини. З його заробітної плати відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ щомісячно за двома виконавчими провадженнями та виконавчими листами проводять відрахування - аліменти на користь доньки - ОСОБА_3 , 2014 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 05.12.2014 року і до повноліття дитини виконавчий лист № 643/19699/14-ц від 25.06.2015 року та стягнення аліментів на матір ОСОБА_4 , 1952 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 16 вересня 2015 року, виконавчий лист № 643/19699/14-ц від 27.10.2015 року. Окрім того, з листопада 2015 року з його заробітної плати за рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/10849/15-ц проводилось відрахування аліментів у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку щомісяця на ОСОБА_2 – матір його доньки ОСОБА_3 до досягнення донькою трьох років, а саме до 20.11.2017 року, виконавчий лист від 24.11.2015 року. Він атестований працівник Національної поліції, працює в Харківському національному університеті внутрішніх справ та іншого заробітку, окрім грошового забезпечення (заробітної плати), не має. В результаті того, що поки видавались виконавчі листи та направлялись до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ утворилась заборгованість за виконавчими листами. 09.02.2016 року за вих. 1075/08-31 старший державний виконавець Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського Управління юстиції направила постанову/504-1 до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Харківського національного університету внутрішніх справ, якою надіслала копію виконавчого листа № 643/10849/15-ц від 25.01.2016 року щодо відрахування аліментів у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку щомісяця на ОСОБА_2 - матір його доньки ОСОБА_3 до досягнення донькою трьох років, а саме до 20.11.2017 року, просила провести розрахунок заборгованості по невиплаченим аліментам та запропонувала з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахування податків, проводити утримання у розмірі 1/2 частини щомісячно, до повного погашення заборгованості. Після погашення заборгованості проводити відрахування в розмірі 1/8 щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до 20.11.2017 року, або до зміни матеріального становища сторін. На виконання цієї постанови державного виконавця, відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку почав погашати заборгованість по аліментам на ОСОБА_2 матір його доньки ОСОБА_3 до досягнення донькою трьох років, в результаті чого утворилась заборгованість на дитину. 30.03.2016 року державний виконавець Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського Управління юстиції Бєлєвич К.Д. винесла постанову для проведення відрахування із заробітної плати (доходів) боржника, якою зазначила, що при виконанні виконавчих листів 643/19699/14-ц від 27.07.2015 року; 641/9587/15-ц від 27.10.2015 року та 643/10849/15-ц від 25.01.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 аліментів - проводити утримання всього 50% із заробітку боржника та розділяти у рівних частинах між трьома виконавчими документами. Відрахування на аліменти становили та на сьогоднішній день становлять 50% його доходу, та він ніяким чином не ухиляється від сплати аліментів. На цей час щомісячне відрахування аліментів на дитину ОСОБА_3 2014 ІНФОРМАЦІЯ_1 , становлять від 5 000,00 грн. до 9 000,00 грн. і це достатня сума для утримання дитини, враховуючи, що прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року на дитину до 6 років в Україні становить 1626,00 грн. та статтею 180 СК України передбачений обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Крім того, у жовтні 2018 року він знаходився на лікування у шпиталі МВС України, а в лютому 2019 року його було прооперовано, деякий час він знаходився в міській лікарні № 2 та потребував дорогого лікування, що підтверджується довідкою з лікарні, листком непрацездатності і накладення на нього штрафу в сумі 5 876,01 грн. поставило його у зовсім скрутне матеріальне становище. При винесенні постанови про накладення на нього штрафу, старший державний виконавець Задорожня Л.В. не викликала його, не надала йому можливості надати пояснення, не вивчила ситуацію в результаті чого виникла заборгованість за аліментами. Він намагається гасити заборгованість, та ще до винесення постанови про накладення штрафу, він з 04 березня 2019 року перерахував в рахунок заборгованості 700,00 грн., та в цей же період часу з його заробітної плати в березні, квітні та травні відрахована заборгованість за аліментами 1 2951,22 грн. Отже як на період виникнення спірних відносин, так і на теперішній час, Законом України «Про виконавче провадження» було визначено максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, та відповідно із заробітної плати боржника не може бути утримано в даному випадку більше 50% доходу. І постанова державного виконавця ОСОБА_6 про відрахування аліментів саме у розмірі 70% від доходу, не виносилась. Враховуючи те, що заборгованість, щодо сплати аліментів стягувачу утворилась з 05.12.2014 року по 01.03.2018 року, і розрахунок штрафу державним виконавцем проведено за цей же період часу, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VIII введена лише 03.07.2018 року, вважає постанову державного виконавця про накладення на нього штрафу в розмірі 5876,01 грн., як таку, що винесена незаконно.

Відзив на позов відповідач у встановлений строк не надав.

Третя особа пояснення щодо даного позову до суду не надала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.03.2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньою Ларисою Володимирівною винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 штрафу у розмірі 5876,01 грн. за виконавчим листом № 643/19699/14 від 27.07.2015 року (ВП 484825) (а.с. 35 – 36).

Крім того, другим пунктом постанови, старший державний виконавець, зобов`язала боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Дану постанову та супровідний лист до неї позивач ОСОБА_1 отримав поштою 18.03.2019 року (а.с. 38).

Суд вважає, що зазначена постанова державного виконавця є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки період заборгованості зі сплати аліментів за якою йому нараховано штраф з 05.12.2014 року по 01.03.2018 року, тобто до набрання чинності ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» (Статтю 71 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 року), не може бути підставою для юридичної відповідальності боржника, так як така відповідальність може поширюватися лише на заборгованість, яка виникла після цієї дати, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ст. 58 Конституції України Закони, та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1 -рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Даний принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, тому Закон України "Про виконавче провадження", а саме норма щодо відповідальності за наявність заборгованості зі сплати аліментів не має зворотної дії в часі.

Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, поновити йому процесуальний строк для звернення до суду з зазначеним позовом, скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Л.В. про накладення штрафу від 13.03.2019 року за ВП № 48482523 на ОСОБА_1 у розмірі 5876 грн. 01 коп.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241-246, 255, 257 – 258, 262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду із позовом до державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанови державного виконавця.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Задорожньої Лариси Володимирівни про накладення штрафу від 13.03.2019 року за ВП № 48482523 на ОСОБА_1 у розмірі 5876 грн. 01 коп.

Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ: 41430683, місце знаходження: м. Харків, майдан Захисників України, 7/8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Харченко А.М.