Рішення № 86734123, 12.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р. Справа № 480/4075/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Кравченка П.А.,

представника відповідача - Іваницької А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Київзовніштранс» від 18.03.2019 №4 за період роботи з січня 1993 року по липень 1999 року починаючи з дати призначення пенсії 07 березня 2019 року.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем за заявою позивача з 07.03.2019 було призначено пенсію за віком, однак, ГУ ПФУ в Сумській області протиправно при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не було врахувало довідку про заробітну плату від 18.03.2019 №4 за 1993-1999рр., видану ПАТ «Київзовніштранс».

Зазначив, що довідка від 18.03.2019р. №4 засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про розмір заробітної плати, про нарахування страхових внесків, про первинні документи, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адресу, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Отже, вказана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії вважає, що є такою, що відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також вимогам ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки містить всі необхідні реквізити та відомості, передбачені законодавством.

Таким чином, вважає, що позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаної у довідці №4 від 18.03.2019.

Ухвалою суду від 09.08.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.20-39), в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що до 01.01.2004 пенсійне забезпечення в Україні здійснювалось за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788. Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в місяцях. У разі, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є не меншою ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць зараховується до страхового стажу як повний. Якщо сума сплачених страхових внесків є меншою ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сплаченим внескам.

Так, вказав, що за результатами вивчення електронної бази даних отримувачів пенсій та документів, наявних у позивача пенсійній справі і наданих Центральним відділом обслуговування громадян ГУ ПФУ в Сумській області, встановлено, що фактично заробітна плата для обчислення розміру пенсії врахована за 174 місяці, а саме: за періоди з 01.07.2000 по 31.12.2012 та з 01.01.2017 по 31.12.2018. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений із 174 її місяців, становить 2,08738, відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 12918,57 грн.

Враховуючи для обчислення пенсії заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000, із наданих позивачем довідок про заробіток, недоцільно.

Крім того, щодо стягнення судового збору у відзиві зазначив, що згідно ст.73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи заборону використовувати кошти на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вказав, що правильним буде відшкодування понесених судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 11.11.2019 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 27.11.2019 (а.с.40).

Представник позивача, не погодившись з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві, подав до суду відповідь на відзив (а.с.44), в якій зазначив, що посилання представника відповідача на «недоцільність» врахування при обчисленні пенсії позивача довідки про заробітну плату від 18.03.2019 №4 жодним чином не обґрунтовує правомірності дій в даному випадку ГУ ПФУ в Сумській області.

За клопотанням представника позивача (а.с.45) ухвалою суду від 27.11.2019 розгляд справи було відкладено на 12.12.2019 (а.с.46).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років, звернувся до органу Пенсійного фонду (на той час Сумського об`єднаного УПФ України Сумської області (далі – Сумське ОУПФ), правонаступником якого є відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.23).

До заяви було додано, крім інших документів, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.03.2019 №4 за 1993-1999 роки, видану ПАТ «Київзовніштранс» (а.с.15,35,24).

Листом від 02.04.2019 №7462/03-19 (а.с.28) Сумське ОУПФ звернулося до ГУ ПФУ в Сумській області стосовно проведення перевірки довідки про заробітну плату ПАТ «Київзовніштранс» від 18.03.2019 №4, виданої ОСОБА_1 , на який ГУ ПФУ в Сумській області листом №119904/08 повідомило Сумське ОУПФ, що провести перевірку немає можливості у зв`язку з ненаданням організацією документів для перевірки. (а.с.25).

З 07.03.2019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, що вбачається з копії протоколу про призначення пенсії (а.с.38-39) та копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.9). При цьому, як вбачається з копії протоколу про призначення пенсії, розмір пенсії був визначений у розмірі 5199,72грн.

На запит ОСОБА_1 від 27.06.2019 щодо надання інформації стосовно заробітної плати та періодів, за які вона була врахована при обчисленні розміру пенсії (а.с.12), ГУ ПФУ в Сумській області листом від 02.08.2019 №1154/Ж-11 (а.с.13-14) повідомило, що страховий стаж позивача по 31.12.2003, обчислений на підставі записів трудової книжки, довідок, підтверджуючих періоди роботи та навчання у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті і. Ф.Е. Дзержинського, становить 26 років 10 місяців 19 днів. Періоди роботи зараховані до страхового стажу у повному обсязі.

З 01.01.2004 по 31.12.2018 страховий стаж обчислений за даними реєстру застрахованих осіб, і становить 13 років 04 місяці 14 днів. При цьому, у періодах з квітня 2008 по квітень 2009 та з липня 2009 по червень 2010 сума сплачених страхових внесків за кожний місяць є меншою ніж мінімальний страховий внесок, тому ці місяці зараховані до страхового стажу пропорційно сплаченим внескам. Періоди з 01.01.2004 по 31.03.2008, з 01.05.2009 по 30.06.2009 та з 01.07.2010 по 31.12.2018 зараховані до страхового стажу в повному обсязі.

Враховуючи норми статті 40 Закону № 1058 для обчислення розміру пенсії врахована зарахована заробітна плата за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2018 — згідно з індивідуальними відомостями реєстру застрахованих осіб.

При визначенні середньомісячного заробітку виключено підлягали 48 місяців. Цим періодом став період з 01.01.2013 по 31.12.2016.

Отже, фактично заробітна плата для обчислення розміру пенсії врахована за 174 місяці, а саме: за періоди з 01.07.2000 по 31.12.2012 та з 01.01.2017 по 31.12.2018. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений із 174 її місяців, становить 2,08738, відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 12918,57 грн.

Враховуючи для обчислення пенсії заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000, із наданих позивачем довідок про заробіток, недоцільно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

На підставі частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, а з 01 січня 2019 року - не менше 26 років.

За змістом частини першої ст. 1 Закону №1058 термін «страховий стаж» визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (ч.3 ст. 24 Закону).

Страхові внески визначені частиною першою статті 1 Закону №1058 як кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у №1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Зокрема, згідно із частиною першою статті 16 Закону №1058-ІV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника сплачувати страхові внески незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону).

Абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Схожі норми містяться і в ч.1 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, відповідно до яких середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч. 1 ст. 44 Закону №1058).

Так, пунктом 2.1 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працював у державному підприємстві «Київзовніштранс» у період з вересня 1993 року по червень 1999 року включно, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.10-11), яка згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

До заяви про призначення пенсії позивачем, крім іншого було надано і довідку ПАТ «Київзовніштранс» від 18.03.2019 №4 (а.с.15,35), а також довідку ПАТ «Київзовніштранс» від 20.02.2019 №б/н (а.с.36), відповідно до якої державне підприємство «Київзовніштранс» згідно наказу від 28.02.1997 №10-АТ перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Київзовніштранс», а згідно протоколу загальних зборів від 12.04.2011 №1 перейменовано в ПАТ «Київзовніштранс».

При цьому, зміст довідки від 18.03.2019 №4 (а.с.15,35) вказує на те, що вона складена ПАТ «Київзовніштранс» на підставі особових рахунків за 1993-1999 роки, які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.45-Б. Також у довідці вказано, що підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за вказаний період. Довідка підписано т.в.о. голови правління, головним бухгалтером та скріплена печаткою.

В ході розгляду справи судом встановлено, що листом від 02.08.2019 за №1154/Ж-11 позивача повідомлено щодо недоцільності врахування зазначеної довідки. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що недоцільністю була обґрунтована неможливість провести перевірку підприємства, яке видало довідку від 18.03.2019 №4.

При цьому, дійсно, згідно з п. 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Тобто, відповідач за наявності сумнівів у достовірності довідки вправі здійснити перевірку зазначених у ній відомостей з урахуванням наданих йому законом повноважень.

Так, Сумським ОУПФУ було зроблено відповідний запит до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с.28), на який отримано відповідь про те, що перевірку провести немає можливості у зв`язку з ненаданням організацією документів для перевірки (а.с.25).

В той же час доказів на підтвердження відмови ПАТ «Київзовніштранс» у наданні документів для перевірки відповідачем під час розгляду справи надано не було.

Крім того, суд вважає, що, в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на обчислення розміру пенсії з урахуванням довідки, від 18.03.2019 №4, через неможливістю перевірити первинні документи, на підставі яких вона була видана, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії дії та надав всі документи для врахування їх при обчисленні розміру пенсії, будь-яких зауважень до самої довідки (з приводу розбіжностей, підробки тощо) , як зазначив представник відповідача, у пенсійного органу не було, а відтак, ОСОБА_1 не може нести тягар відповідальності за не надання підприємством документів та неможливість відповідача, у зв`язку з цим їх перевірити.

Крім того, суд зазначає, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не врахуванні при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 суми нарахованої заробітної плати, зазначеної у довідці від 18.03.2019 №4, виданої ПАТ «Київзовніштранс» є непропорційною заявленій легітимній меті, тому її не можна вважати обґрунтованою. Адже відповідач у даному випадку не врахував той факт, що позивач позбавлений можливості надати інші документи, більш того, управління у своєму листі взагалі не конкретизує «недоцільність» такого врахування під час обчислення розміру пенсії зазначеної довідки (а.с.14-15). Відтак, така бездіяльність не може відповідати критеріям правомірності, визначеним в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправною.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідач протиправно не вчинив дій щодо врахування при обчислення розміру пенсії позивачу суми нарахованої заробітної плати, зазначеної у довідці від 18.03.2019 №4, виданої ПАТ «Київзовніштранс» суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Київзовніштранс» від 18.03.2019 №4 за період роботи з вересня 1993 року по червень 1999 року включно, починаючи з дати призначення пенсії 07 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 768,40грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 09.10.2019 (а.с.3).

При цьому, посилання відповідача у відзиві в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги про стягнення судового збору, на ст.73 Закону №1058, не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення сплачений судовий збір, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у не врахуванні при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 суми нарахованої заробітної плати, зазначеної у довідці від 18.03.2019 №4, виданої ПАТ «Київзовніштранс».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ПАТ «Київзовніштранс» від 18.03.2019 №4 за період роботи з вересня 1993 року по червень 1999 року включно, починаючи з дати призначення пенсії 07 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.12.2019.

Суддя І.Г. Шевченко