Рішення № 86729880, 27.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1720/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо неповернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період січень – листопад 2018 року у сумі 9 009,66 грн.;

- зобов`язання Головного управління ДФС у Кіровоградській області повернути ОСОБА_1 помилково сплачену суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період січень – листопад 2018 року у сумі 9 009,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 27.08.2009 р. працює на посаді юрисконсульта у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», при цьому 15.01.2018 р. нею отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки наявність статусу адвоката їй потрібно для виконання своїх професійних обов`язків за місцем роботи, а саме: з представництва роботодавця в суді. Позивач вказує, що з огляду на усну консультацію посадових осіб Олександрійської державної податкової інспекції Кіровоградської області нею помилково сплачено протягом 2018 року ЄСВ у розмірі 8 190,60 грн. за період січень – жовтень 2018 року та у 2019 році – 819,06 грн. за листопад 2018 року. Позивач наголошує на тому, що з січня 2018 року вона реалізовувала своє право на адвокатську діяльність як найманий працівник та отримувала за це заробітну плату, іншого доходу, окрім заробітної плати від своєї незалежної професійної діяльності вона не мала, натомість роботодавець, як податковий агент, здійснював нарахування та сплату єдиного соціального внеску при виплаті заробітної плати. Позивач зазначає, що 27.03.2019 р. звернулася до Головного управління ДФС у Кіровоградській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів на рахунок Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області за єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне страхування у розмірі 9 009,66 грн., однак листом від 17.04.2019 р. №1933/адв/11-28-53-06-16 повідомлено, що ОСОБА_1 включена до реєстру як фізична особа, яка займається індивідуальною адвокатською діяльністю, при цьому єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника податку. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо неповернення їй помилково сплаченого ЄСВ за січень – листопад 2018 року протиправною.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.50-51). Представник відповідача вказує, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та не здійснив помилкову сплату сум єдиного внеску, у зв`язку з чим він не підпадає під жоден з випадків повернення коштів, які визначені Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №6 від 16.01.2016 р., а тому відсутні правові підстави для повернення таких сум єдиного внеску, внаслідок чого відсутня бездіяльність з боку податкового органу.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без руху (а.с.41).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.1-2).

02.09.2019 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.54).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.08.2009 р. прийнята на посаду юрисконсульта ТОВ «Агродар ЛТД» про що внесено запис до трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.11).

З огляду на довідку ТОВ «Агродар ЛТД» №18.03/1 від 18.03.2019 р. за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. ТОВ «Агродар ЛТД» за юрисконсульта ОСОБА_1 нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 12 576,98 грн. (а.с.12).

15.01.2018 р. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000153 (а.с.10).

Відповідно до відомостей з електронного кабінету зі сплати єдиного соціального внеску та копій квитанцій встановлено, що ОСОБА_1 у 2018 – 2019 роках сплачено єдиний соціальний внесок за період з січня 2018 року по листопад 2018 року у загальному розмірі 9 009,66 грн. (а.с.14-18, 19-27). Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Зі змісту податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік встановлено, що ОСОБА_1 у звітному періоді одержано виключно дохід, нарахований у формі заробітної плати (а.с.28-31).

02.04.2019 р. адвокат Горобець О.Л. подано до Головного управління ДФС у Кіровоградській області заяву про повернення помилково сплачених коштів на рахунок Державної податкової інспекції за єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 9 009,66 грн. від 27.03.2019 р. (вх. №12590/Адв від 02.04.2019 р.) (а.с.32). Заява мотивована тим, що з 15.01.2018 р. вона не займається адвокатською діяльністю та не отримує від вказаної діяльності доходів, оскільки працює на посаді юрисконсульта в ТОВ «Агродар ЛТД».

Листом від 17.04.2019 р. №1933/Адв/11-28-53-06-16 Олександрійське управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області повідомило адвоката Горобець О.Л. про залишення без розгляду питання повернення суми сплаченого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки на підставі поданих нею заяв за ф.№5-ОПП та за ф.№1-ЄСВ взята на податковий облік як платник єдиного соціального внеску, заяв щодо зняття з обліку не подавала (а.с.33-34).

Відповідно до пп.14.1.195, 14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України працівник – фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону; самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI (далі за текстом – Закон №5076) адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 3 статті 4 Закону №5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 1 статті 13 Закону №5076 встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464 з поміж інших платників єдиного внеску визначено й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

З огляду на п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Суд враховує, що відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом №2464 не врегульовано.

Однак, із системного аналізу вищевказаних норм встановлено, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. При цьому необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Тобто саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. Водночас, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27.11.2019 р. у справі №160/3114/19 (провадження №К/9901/25439/19). При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд зробив правовий висновок відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону №2464 щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 за період з січня по листопад 2018 року самостійно сплачено єдиний соціальний внесок в загальному розмірі 9 009,66 грн. Окрім того, у 2018 році ОСОБА_1 була найманим працівником ТОВ «Агродар ЛТД» і в цей період за неї сплачено єдині соціальні внески роботодавцем у розмірах, визначених законодавством, що не заперечується відповідачем. Доказів отримання позивачем у 2018 році доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально судом не встановлено. Не надано таких доказів і відповідачем.

Водночас суд враховує, що з огляду на висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 05.11.2018 р. у справі №820/1538/17 (провадження №К/9901/38076/18) та від 27.11.2019 р. у справі №160/3114/19 (провадження №К/9901/25439/19) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Стосовно перебування ОСОБА_1 на обліку в органах фіскальної служби не свідчить про здійснення нею індивідуальної адвокатської діяльності, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі і самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг_ за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464 позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього у 2018 році нараховував і сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Отже, сплачений самостійно ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок за період з січня по листопад 2018 року у загальному розмірі 9 009,66 грн. слід розцінювати як помилково сплачений єдиний соціальний внесок.

Процедура зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. №6 (далі за текстом – Порядок №6).

Відповідно до пп.1 п.5 Порядку №6 повернення Коштів здійснюється у випадках: надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719.

Згідно з п.6 Порядку №6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення.

З огляду на п.7 Порядку №6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Пунктом 8 Порядку №6 визначено, що на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення.

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

З аналізу зазначених норм судом встановлено, що повернення помилково сплачених коштів єдиного соціального внеску здійснюється за результатами розгляду заяви платника.

Як встановлено судом, заява ОСОБА_1 відповідно до Порядку №6 відповідачем не розглянута, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо неповернення помилково сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з січня по листопад 2018 року у сумі 9 009,66 грн. та зобов`язання повернути помилково сплачену суму єдиного соціального внеску є передчасними та задоволенню не підлягають.

Натомість, зважаючи на те, що відповідачем безпідставно не розглянуто заяву ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого єдиного соціального внеску, з метою ефективного захисту прав позивача, зважаючи на приписи ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року (вх. №12590/Адв від 02 квітня 2019 року) про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року (вх. №12590/Адв від 02 квітня 2019 року) про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.3). Зважаючи на викладене суд стягує на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 384,20 грн. за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року (вх. №12590/Адв від 02 квітня 2019 року) про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року (вх. №12590/Адв від 02 квітня 2019 року) про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501,м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 27 грудня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт