Постанова № 8672543, 18.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.02.10Справа №2а-2956/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: Судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І,

за участю: представника позивача Дорожка О.Л. (довіреність № 01-юр від 04.01.2010 року), представника відповідача Блізнецова К.В. (довіреність № 15/2-01-45-8 від 11.01.2010 року),

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради до Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови № 15-02/04-5-19П від 15.04.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови № 15-02/04-5-19П. Вказує, що в порушення норм діючого законодавства відповідачем з 26.03.2009 р. по 15.04.2009 р. було здійснено перевірку КП „Севтеплоенерго” 5 Енергорайону. Позивач вважає, зазначені дії відповідача протиправними, та просить скасувати постанову № 15-02/04-5-19П від 15.04.2009 р.

Ухвалою від 23 грудня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 24 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просить позов задовольнити. Вказує, що відповідно до п. 2 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого Наказом Державного комітету України по енергозбереженню № 64 04.08.2000 року, планова перевірка підприємства проводиться не частіше одного разу на рік. В період з 09 лютого по 20 лютого 2009 року Державною інспекцією з енергозбереження була здійснена перевірка позивача. Але в порушення вимог вище вказаного порядку відповідачем ще була здійснена перевірка структурного підрозділу Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради Енергорайону № 5 в період з 26.03.2009 року по 15.04.2009 року. Представник позивача стверджує, що перевірка Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради Енергорайону № 5 являється порушенням діючого законодавства. Також вказує, що КП «Севтеплоенерго»СМР відповідно статуту –унітарне підприємство, яке включає 98 котельних та 55 центральних теплових пунктів, які сполучені між собою тепловими мережами, а також рядом інших підрозділів. Всі ці об’єкти знаходяться у веденні одного підприємства –КП «Севтеплоенерго»СМР.

Представник відповідача з позовними вимогами не згоден у повному обсязі, просить у задоволенні відмовити, вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Обґрунтовує свої заперечення тим, що перевірка окремого підрозділу КП «Севтеплоенерго» - 5 Енергорайону проводилася відповідно до Закону України «Про енергозбереження»від 01.07.1994 року № 74/94-ВР, Положення «Про державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 року № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження», постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів», погодженого з Державною інспекцією з енергозбереження річного плану перевірок (наказ ДІЗЕ від 28.11.2008 року), наданих підприємством державному інспектору довідок та інший інформації, необхідної для проведення перевірки. Вказує, що 5 Енергорайон очолюється начальником енергорайону, який адміністративно підкоряється не директору підприємства, а оперативно головному інженеру підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне. З 26 березня по 15 квітня 2009 року державною інспекцією по енергозбереженню була проведена перевірка структурного підрозділу Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради Енергорайону № 5. Встановлені факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-02/04-10-19 від 15.04.2009 р.

На підставі акту перевірки Державною інспекцією з енергозбереження прийнято постанову № 15-02/4-5/19п від 15.04.2009 року про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 33056,08 грн. (арк. с 106).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про енергозбереження»№ 74/94-ВР від 01.07.1994 року (далі Закон України № 74/94-ВР від 01.07.1994 р.) суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються: проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва; видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії, інших ресурсів природного чи штучного походження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів; проведення енергетичного аудиту; виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання витрачання енергоресурсів; науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, пов'язані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів; роботи, пов'язані з розвитком і використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива; визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетики і створення нових джерел енергії та видів палива; інформаційне забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії та видів палива; створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 “Питання Державної інспекції з енергозбереження” з подальшими змінами і доповненнями, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року №64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за №653/4874, визначений механізм накладення та стягнення підвищеної плати.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року № 935 „Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів” встановлено, що планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком. Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом.

Законом України "Про підприємства в Україні" (стаття 7) і Цивільним кодексом України (стаття 31) визначено наступне. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них. Керівник відокремленого підрозділу діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи. Усі підрозділи підприємства відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 1 Закону України «Про підприємства в Україні»не є юридичними особами. Чинним законодавством України структурні підрозділи підприємства не розглядаються як самостійні суб'єкти господарської діяльності. Відокремлені ж підрозділи, як правило, є самостійними суб'єктами господарської діяльності. Дані про відокремлені підрозділи підприємств включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 118. Відокремлені ж підрозділи, як правило, є платниками податків (пункт 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Відповідно до пункту 2 статті 3 та пункту 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відокремлені підрозділи, що виділені підприємством на окремий баланс, зобов'язані вести бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності таких підрозділів.

Листом Державної податкової адміністрації № 4816/6/29-0116 від 20.07.2001 «Про створення філії та взяття її на податковий облік»роз’яснюється, що до структурних підрозділів відносяться виробництво, цех, відділ, відділення, дільниця, ферма, інші аналогічні підрозділи підприємства. Такі підрозділи підприємства є часткою підприємства, входять до його структури, здійснюють діяльність на підставі положення, затвердженого директором підприємства, і очолюються керівниками, які призначаються (затверджуються) на посаду директором підприємства (пункт 4 статті 16 Закону України «Про підприємства в Україні»). До відокремлених підрозділів відносяться філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до п. 4.2. Статуту КП «Севтеплоенерго»СМР в редакції від 17.09.1998 року № 04055587Ю00І0073, затвердженого Першим заступником Севастопольської міської державної адміністрації, що діяв на момент прийняття Положення про 5 Енергорайон КП «Севтеплоенерго»СМР, підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. (а.с.118-124).

Положення про Енергорайон № 5 (а.с.48-71) було затверджено директором ДКП «Севтеплонерго»01.02.2000 року (далі- Положення). Згідно з п.п 1.1 розділу 1 Положення Енергорайон № 5 є основним виробничим (лінейним) підрозділом підприємства та визначений для виробництва, перетворення, транспортування, розподілу і відпустки тепла з метою забезпечення опалювання, вентиляції, гарячого водопостачання та виробничих потреб Споживачів (житлові та громадські приміщення, промислові підприємства та інше (а.с.49).

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Положення, у склад ЕНР-5 входять вісімь виробничих ділянок, розташованих окремо за різними адресами та котельні, центральні теплові пункти, теплові мережі, лінії електропередачі та зв’язки, мережі водопостачання та каналізації, будівлі та споруди, список яких наведено у Додатку 1.

Рішенням № 2974 від 05 грудня 2005 року Севастопольської міської ради Державне комунальне підприємство «Севтеплоенерго»було перейменовано в Комунальне Підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради, та затверджено нову редакцію статуту 05 квітня 2005 року (а.с.83). Відповідно до пункту 4 якого, підприємство може складатися із структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень), а також функціональних структурних підрозділів апарата управління. Функції, права й обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями, що затверджуються в порядку, визначеному статутом чи рішенням власника (а.с.87).

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на факт проведення відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, повторної перевірки КП «Севтеплоенерго»в період з 26.03.2009 року по 15.04.2009 року. В судовому засіданні з наданих представником відповідача письмових доказів, а саме акту перевірок та постанов про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу в період з листопада 2004 по лютий 2009 року (а.с.130 -141) та пояснень встановлено, що перевірка саме Комунального Підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради, т.е. підприємства в цілому, відповідачем не здійснювалася. За останні сім років відповідачем, відповідно до планів графіків здійснювалися тільки перевірки його окремих підрозділів (а.с.107-112, а.с.130-141).

          Відповідно до постанови № 15-02/4-5/19п від 15.04.2009 року застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 33056,08 грн. застосовано відповідачем до КП «Севтеплоенерго» як до суб’єкта господарської діяльності. Перевірку здійснено відповідно до доручення (направлення) № 29 від 17 березня 2009 року (а.с.125) КП «Севтеплоенерго»СМР 5-го Енергорайону на підставі річного плану перевірок на 2009 рік та наказу теруправління від 13.03.2009 року.

          З урахуванням викладеного вище, аналізу перелічених правових норм, поняття відокремленого та окремого структурних підрозділів, доказів по справі та пояснень сторін, суд дійшов до наступного висновку. Відповідачем по справі здійснено перевірку окремого структурного підрозділу позивача, яким є 5 Енергорайон в межах повноважень та у спосіб передбачений діючим законодавством. Позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постанова складена та підписана в порядку частини 3 статті 160 КАС України 22.02.2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак