Постанова № 8672499, 15.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.02.10Справа №2а-2594/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Плієвої Н.Г.,

при секретарі - Авраменко Г.С.,

за участю:

представників позивача - Веселовської О.Є., директора

Петренко Т.І., довіреність б/н від 09.02.2010

представника відповідача - Трипуса Є.В., довіреність № 1643/9/10-041 від 26.05.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРР-Інвест І"

доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРР-Інвест І" (далі –ТОВ "МАРР-Інвест І") звернулось до суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя(далі- ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) про скасування податкового повідомлення- рішення № 0001921530/0 від 01.10.09 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 170802,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка, за наслідками якої прийнято оскаржуєме податкове повідомлення-рішення, була проведена відповідачем без дотримання вимог діючого законодавства. Висновки, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.12.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2594/09/2770, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 28.12.2009 було закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 26.01.2010.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги збільшили, просили визнати незаконними дії податкових органів щодо проведення перевірки, з тих підстав, що ТОВ «МАРР-Інвест І»не було повідомлено про перевірку, та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001921530/0 від 01.10.2009 у повному обсязі. На задоволенні позовних вимог наполягали. Також представники позивача вважають, що відповідачем фактично була проведена камеральна перевірка, в результаті якої виявлена методологічна помилка, допущена ТОВ «МАРР-Інвест І» при заповненні декларації, а тому ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя при визначенні штрафних санкцій було протиправно застосовано підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" замість підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону (далі- Закон № 2181-III)

Представник відповідача у судовому засіданні та в запереченнях на позов позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити, при цьому пояснив, що ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «МАРР-Інвест І», про що свідчить акт перевірки від 23.09.2009. Перевіркою було встановлено заниження суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2008 рік на 341604,04 грн., та на підставі пп. 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України № 2181-III відповідачем було правомірно визначена сума штрафних санкцій у розмірі 170802,02 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі –ЗК України), а справляння плати за землю - Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII (далі - Закон № 2535).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2535, податок за землю - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до статті 206 ЗК України та статті 2 Закону № 2535, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно статті 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

ТОВ “МАРР-Інвест І” являється орендарем земельних ділянок, та, відповідно, платником орендної плати за землю.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.90 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Нацбанку України та його установ.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 р. № 355, зі змінами та доповненнями).

Згідно із п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

За наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків у визначені у порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок (встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб) строки запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки) про результати невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням про запрошення, що направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення платнику податків (вручається під розписку). Зразок форми повідомлення про запрошення наведено в додатку 7 до Методичних рекомендацій.

Камеральною вважається така перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Форма акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.07.2006 р. № 416, зареєстрованим у Мін'юсті України 26.07.2006 р. за № 872/12746, та встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків).

У судовому засіданні встановлено, що під час перевірки, проведеної 22.09.2009 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя крім податкових декларацій ТОВ “МАРР-Інвест І” були використані й інші документи: картка особового рахунку орендної плати за землю, витяг з технічної документації по нормативної грошової оцінці земельних ділянок, договори оренди земельних ділянок.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача, що за визначенням вказана перевірка не може вважатися камеральною.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2009 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ “МАРР-Інвест І” з питань повноти та своєчасності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, про що складено акт № 1743/10/15-348/32141029 від 23.09.2009.

На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001921530/0 від 01.10.2009 яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку за землю за основним платежем у сумі 341604,04 грн. та застосована фінансова санкція у розмірі 170802,02 грн.

Позивачем визнається факт заниження суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю у розмірі 341604,04 грн., проте позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2009, оскільки дії працівників податкової інспекції при проведенні перевірки були незаконними, а саме - директору ТОВ “МАРР-Інвест І” не було вручене направлення на перевірку та не була надана можливість надати необхідні пояснення для проведення та при проведенні перевірки, а також надати необхідні документи.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя 25.08.2009 за вих. № 7221/10/15-3 на адресу керівника ТОВ “МАРР-Інвест І”: м.Севастополь, вул. Руднева 1-Г було направлено запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки стосовно правильності нарахування орендної плати за землю, яке повернулося до відповідача з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання” та “за зазначеною адресою не значиться”.

Представник позивача пояснила у судовому засіданні, що повідомлення на перевірку не отримувала, оскільки на той час ТОВ “МАРР-Інвест І” не заходилось по вул. Руднева 1-Г.

Відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” зміни до установчих документів, зокрема, зміни місцезнаходження юридичної особи підлягають державній реєстрації. Про зміну місцезнаходження юридичної особи державний реєстратор повідомляє органи державної податкової служби.

У судовому засіданні встановлено, що відомості про зміну фактичного місцезнаходження ТОВ “МАРР-Інвест І” у ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя були відсутні.

Повідомлення про зміну фактичної адреси ТОВ “МАРР-Інвест І” надійшло від нього до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя 29.09.2009, тобто після проведення перевірки (а.с. 50)

Відповідно до пункту 4.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005, № 327 та зареєстрованого у Мін'юсті України 25.08.05 № 925/11205, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

У судовому засіданні встановлено, що акт перевірки було підписано директором ТОВ “МАРР-Інвест І” із зауваженнями (зв. бік а.с. 60).

25.09.2009 ТОВ “МАРР-Інвест І” до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя була надана скарга на акт перевірки від 25.09.2009 (а.с. 14).

Податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 01.10.2009, тобто після розгляду зауважень позивача на акт перевірки та надання позивачу відповіді.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що запрошення платника податків для проведення невиїзної документальної перевірки –це право податкових органів, та присутність представника позивача під час даної перевірки не є обов’язковою. Разом з тим позивач мав можливість отримати акт перевірки, надати свої пояснення та заперечення щодо перевірки до прийняття податкового повідмлення-рішення, та своїм правом скористався.

Що стосується посилання представника позивача на окремі недоліки акту перевірки, суд вважає, що вони суттєво не впливають на наслідки перевірки, а тому не можуть бути підставою для задоволення позову.

Відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вищезазначеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

До того ж, згідно абзацу 2 пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181-III штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються лише якщо після подачі декларації за звітний період платник подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя на адресу позивача 21.07.08 за вих. № 7481/10/15-3 було направлено повідомлення що, податкова декларація була подана позивачем з порушенням діючого законодавства, та з проханням надати уточнену декларацію (а.с. 119). У судовому засіданні встановлено, що дане повідомлення отримано головним бухгалтером ТОВ “МАРР-Інвест І” Парамоновою (а.с. 120).

Проте, нові уточнені декларації до податкового органу ТОМ “МАРР-Інвест І” подані не були.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181 прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За таких обставин, судом не приймаються доводи представника позивача, що інспектором, який приймав декларацію від ТОВ “МАРР-Інвест І” не було зазначено на помилку, допущену останнім у декларації.

Доводи представника позивача, що під час заповнення декларації мала місце методологічна помилка суд вважає хибними, оскільки відповідно з визначенням, викладеним у листі Державної податкової адміністрації від 06.07.2001, № 9018/7/23-3317 "Щодо застосування штрафних санкцій у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій платником податків податковій декларації" під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Посилання представника позивача, що ним орендна плата сплачувалась за ставкою, вказаною Качинською селищною радою не приймають судом до уваги, оскільки ставка орендної плати регулюється законодавчо.

У 2008 році розмір орендної плати неодноразово змінювався, та саме неврахування цих змін у законодавстві позивачем призвело до заниження ним розміру орендної плати за рік.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи те, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з орендної плати внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобов'язання, заявленого в податковій декларації, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволенню позовних вимог ТОВ “МАРР-Інвест І”.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.02.2010 о 16:00 годин.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України

                                                            ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                             Н.Г. Плієва