Постанова № 8672470, 17.03.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-734/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 березня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102300/2/101/23 від 12 січня 2010 року ,-

В С Т А Н О В И В :

23.02.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області № 0000102300/2/101/23 від 12 січня 2010 року на суму 1530,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та зазначила, що відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємство мало право обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, а не обов’язок, а тому і не зобов’язано було подавати дві декларації. Не обравши добровільно відповідно до вимог ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» спеціальний режим оподаткування, не зареєструвавшись добровільно в податковому органі на спеціальний режим оподаткування ПДВ за правилами та у строки, що визначені ст. 9 цього ж Закону, не отримавши свідоцтво суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ підприємство не мало обов'язку здавати другу скорочену декларацію по податку на додану вартість і не порушило вимоги ст. 11 п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник ДПІ у Менському районі Чернігівської області позовні вимоги не визнала та зазначила, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтрансагро» щомісячно надавались до ДПІ лише загальні декларації з ПДВ («бюджетні»). В порушення платником вищезазначених норм законодавства ТОВ «ПзІІ «Інтрансагро» не були подані в 2008 році спеціальні декларації №2 за звітні періоди з 12 березня 2008 по грудень 2008 року. Таким чином, платником не подані спеціальні декларації № 2 за 9 періодів. У разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, до такого платника податків застосовується штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання або затримку подання кожної такої декларації. Таким чином, враховуючи неподання платником спеціальної декларацій № 2 за вищезазначені періоди, то до ТОВ «ПзІІ «Інтрансагро» підлягають застосуванню штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Судом встановлено, що 12.03.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100110572, виданого ДПІ у Менському районі Чернігівської області 10.04.2008 року.

28.08.2009 року працівниками Державної податкової інспекцій у Менському районі Чернігівської області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 365/23-023/33684523 від 28.08.2009 року.

В акті встановлені наступні порушення:

1) п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., а саме: знижено суму податкового зобов'язання податкової бюджетної декларація (№3) в сумі : 201193 грн., в тому числі у квітні 2008 року на суму ПДВ: 178511,0 грн., та у червні 2008 року в сумі 22682,0 грн.; занижено розмір податкового кредиту по податку на додану вартість скороченої податкової декларації сільськогосподарського підприємства відповідно до п. 11.29 в сумі: 201193 грн., в тому числі у квітні 2008 року на суму ПДВ: 178511,0 грн., та у червні 2008 року в сумі 22682,0 грн.; п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, платник податків не подавав податкову декларацію у строки, визначені законодавством.

2) п. 11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168 /97- ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими виробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», не було відкрито спеціальні рахунки в банках, на які проводиться перерахування коштів сільгоспвиробниками сум дотацій та різниці між податком на додану вартість отриманим від покупців по реалізованій продукції власного виробництва та ПДВ сплаченим постачальникам.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712300/0/1834/23 від 11.09.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення 02.10.2009 р. ТОВ «ПзІІ «Інтрансагро» оскаржило відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до начальника ДПІ у Менському районі Андрієнко А.І.

24.10.2009 р. підприємство отримало від ДПІ у Менському районі рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2009 р., яким скаргу підприємства залишено без задоволення.

23.10.2009 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762300/1/2019/23 від 23.10.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

31.12.2009 року Державна податкова адміністрація Чернігівської області прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0000712300/0 від 11 вересня 2009 року (0000762300/1 від 23 жовтня 2009 року) скасоване, та застосовано до підприємства відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції по ПДВ у розмірі 1530,00 грн.

12 січня 2010 року ДПІ у Менському районі Чернігівської області на підставі акту перевірки 365/23-023/33684523 від 28.08.2009 року та рішення ДПА в Чернігівській області № 2163/10/25-020 від 31.12.2009 р. прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000102300/2/101/23 від 12 січня 2010 року, яким визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1530,00 грн. за порушення п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 8?.1 ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8?.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8?.10 ст.8? Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 8?.6. ст..8? Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Так, п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок).

Згідно п.4 Порядку на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Як встановлено позивач з дня реєстрації (4 квітня 2008 року) повинно було нараховувати та сплачувати податки в наступному звітному періоді на загальних підставах. Крім того, відповідає критеріям, встановленим у пункті 8?.6 цієї статті Закону України «Про податок на додану вартість» може обирати спеціальний режим оподаткування. Оскільки, підприємство не обрало спеціальний режим оподаткування по податку на додану вартість, не подавало заяву до ДПІ у Менському районі про реєстрацію його як платника ПДВ на спеціальному режимі оподаткування, не отримувало від ДПІ у Менському районі свідоцтва про реєстрацію підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, отже підприємство не було платником податку на додану вартість на спеціальному режимі оподаткування і не мало обов'язку подавати другу декларацію (скорочену) по податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що застосування фінансових санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтрансагро" Державною податковою інспекцією у Менському районі Чернігівської області є безпідставним, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області № 0000102300/2/101/23 від 12 січня 2010 року на суму 1530,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 25.03.2010 р.

Суддя                                                                                           Бородавкіна С.В.