Рішення № 86723481, 27.12.2019, Оболонський районний суд міста Києва

27.12.2019 Справа № 756/10674/19

Ун.№756/10674/19

Пр.№2/756/5253/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря за участю представника позивача представника відповідача Одягайло Л.М. ОСОБА_5 Шурди О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Німас Олександр Ярославович про нарахування та виплату надбавки до заробітної плати, скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про нарахування та виплату надбавки до заробітної плати, скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 27.02.2019 позивача поновлено на посаді начальника відділу паркування Служби паркування КП «Київтранспарксервіс».

В лютому 2019 року директором КП «Київтранспарксервіс» був прийнятий наказ про поновлення ОСОБА_2 на вказаній посаді і з 01.03.2019 він приступив до виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, з якою був ознайомлений в 2015 році.

Протягом березня-липня поточного року позивач сумлінно виконував свої посадові обов`язки, а також доручення начальника адміністративного управління, про що складав службові записки. Доручення начальника управління виходили за межі посадових обов`язків позивача, а саме передбачали здійснення заходів, не передбачених посадовою інструкцією та включали обстеження паркувальних майданчиків, які знаходяться поза межами обслуговування позивача (Оболонського району).

За таких умов, відповідно до додатку №10 до Колективного договору позивачу мала бути встановлена доплата за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт. Згідно розрахунку, здійсненого позивачем розмір такої доплати мав складати 166 080 грн.

Не зважаючи на сумлінне виконання своїх посадових обов`язків та виконання завдань начальника адміністративного управління в травні 2019 року позивача попереджено про скорочення посади і 12.07.2019 наказом №99-к позивача звільнено з посади начальника відділу паркування в Оболонському району у зв`язку з скороченням штату. Підставою для звільнення є наказ директора КП «Київтранспарксервіс» №47 від 10.05.2019.

З дня попередження про звільнення відповідачем було введено нові штатні одиниці, звільнялись інші працівники. Створені та звільнені посади позивачу запропоновані не були чим знехтувано переважене право позивача про залишення на роботі.

Більш того, при звільненні позивача не було запитано згоду профспілкового органу.

З цих підстав просив суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити надбавку за розширення зони обслуговування у розмірі 166 080 грн., скасувати наказ №99-к від 12.07.2019, поновити позивача на посаді начальника відділу паркування Оболонського району м.Києва КП «Київтранспарксервіс», стягнути з відповідача середні заробіток за час вимушеного прогулу.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що звільнення позивача проведено у суворій відповідності до вимог трудового законодавства. Посади, наявні на підприємстві, не були запропоновані позивачу у зв`язку з невідповідністю його освіти, фаху, стажу роботи. Посада, яку обіймав позивач була скорочена у зв`язку з запровадженням у сфері паркування безготівкової форми розрахунків, що призвело до зменшення чисельності працівників, за допомогою яких отримувались кошти за надані послуги з паркування у готівковій формі. Відповідач вважає, що запитувати згоду профспілкового органу щодо звільнення позивача він не мав, оскільки позивач не є членом первинної профспілкової організації. Щодо стягнення надбавки за розширення зони обслуговування відповідачем зазначено, що така надбавка не передбачена Колективним договором для керівних працівників, подання керівника структурного підрозділу про встановлення надбавки ОСОБА_2 не подавалось, у підпорядкуванні Начальника адміністративного управління він не перебував. Підстави для встановлення надбавки відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, мотивами звільнення позивача була особиста неприязнь до нього з боку керівництва КП «Київтранспарксервіс». Незважаючи на те, що необхідність у виконанні завдань з приводу організації роботи паркувальників, позивач мав ряд інших функцій, які сумлінно виконував до моменту звільнення. Посадова інструкція, яку після поновлення на посаді надали на підпис позивачу містила ряд абсурдних вимог, що суперечать чинному законодавству. Свої зауваження та заперечення щодо неї позивач виклав у письмовій формі 05.04.2019, подавши їх начальнику відділу кадрів. 30.05.2019 відповідачем прийнято на роботу водія ОСОБА_3 . Ця посада відповідає фаху позивача, але не була йому запропонована. Позивач не був ознайомлений з організаційною структурою підприємства, згідно усних вказівок директора саме начальнику адміністративного управління було надано доручення щодо забезпечення позивача робочим місцем та визначенням об`єму його робіт. Начальник адміністративного управління ОСОБА_4 приймав роботу позивача, що підтверджується його резолюціями на службових записках. Зауважень, недоліків щодо роботи позивача не висловлювалось. Окрім виконання робіт щодо об`їзду паркувальних майданчиків на предмет виявлення недоліків, фотографування їх, заповнення контрольних листів в Оболонському районі, позивач додаткового за дорученням ОСОБА_4 виконував аналогічні функції в Печерському, Голосіївському та Святошинському районах м.Києва.

Згідно заперечень відповідача, стаж роботи за фахом водія автотранспортного засобу (легкового автомобілю), визначений у посадовій інструкції до даної посади, має складати 6 місяців. Дані щодо такого стажу роботи у позивача відповідач не мав, а тому дана посада йому не пропонувалась. Інструкція начальника відділу паркування у Подільському районі м.Києва, на яку посилається позивач не є належним доказом, оскільки позивача звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, а не у зв`язку з невиконанням вимог посадової інструкції.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити з підстав, що зазначені у відзиві.

Третя особа до суду не з`явився, про день, час ті місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд ухвалив розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Наказом КП «Київтранспарксервіс» від 12.07.2019 № 99-к «Про припинення трудового договору» ОСОБА_2 , начальника відділу паркування у Оболонському районі звільнено з займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі Наказу № 47 від 10.05.2019 та попередження про скорочення посади від 10.05.2019.

Наказом КП «Київтранспарксервіс» від 10.05.2019 № 47, з метою мінімізації корупційних ризиків, реформування системи «денного» паркування в місті Києві та запровадження оплати на існуючій мережі паркувальних майданчиків для паркування виключно в безготівковому вигляді (паркомати, смс-оплата, оплата банківською картою, оплата за допомогою мобільного додатку та ін.), беручи до уваги відсутність в штатному розписі посади контролера служби паркування, на виконання доручення голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. від 17.07.2017 № 18165/1, враховуючи наказ від 08.08.2017 № 194 «Про внесення змін до фінансово-господарської діяльності КП «Київтранспарксервіс», керуючись п.1 ст. 40 КЗпП України, ч. 3 ст.64 Господарського кодексу України вирішено внести зміни до штатного розпису та організаційної структури КП «Київтранспарксервіс» 12 липня 2019 року, скоротивши одну штатну одиницю - начальника відділу паркування в Оболонському районі і відповідно до чинного законодавства України, не пізніше ніж за 2 (два) місяці, попередити працівника про можливе його вивільнення та запропонувати працівнику, що підлягає під скорочення штату, переведення, за його згодою, на іншу вакантну посаду. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівник попереджається персонально не пізніше, ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 10.05.2019, тобто у встановлений законом строк, письмово повідомлений про скорочення посади з одночасним пропонуванням продовжити роботу на посаді робітника з благоустрою відділу організації роботи відведених паркувальних майданчиків.

Так, згідно особової картки працівника ОСОБА_2 та копії диплому Позивача, останній у 2006 році отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Економіка і підприємства» та здобув кваліфікацію бакалавра з маркетингу.

З огляду на відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю на Підприємстві, роботодавцем запропоновано іншу наявну на Підприємстві вакантну посаду, а саме «Робітника з благоустрою відділу організації роботи відведених паркувальних майданчиків».

Позивач від запропонованої посади відмовився, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2.5.3. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на 2018-2021 роки при істотних змінах в умовах праці, скороченні штату та чисельності підприємство пропонує працівнику іншу роботу за спеціальністю, а у випадку неможливості цього або при відмові працівника від неї, останній працевлаштовується самостійно.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.

Інші вакантні посади в період з 10.05.2019 по 12.07.2019, які б могли бути запропоновані Позивачеві з урахування освіти, фаху та стажу роботи були відсутні.

Щодо посади водія автотранспортних засобів (легкового автомобілю), на яку 30.05.2019 було прийнято ОСОБА_3 суд зазнає те, що згідно з посадовою інструкцією на посаду водія призначається особа, яка має середню професійно-технічну освіту, пройшла спеціальну підготовку за типовими навчальними планами і програмами підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії «В» та має водійське посвідчення з категорією транспортного засобу «В». Стаж роботи за фахом не менше 6 місяців.

В матеріалах справи будь-які відомості щодо наявності у позивача стажу роботи водієм відсутні. Таких даних не мав і роботодавець на момент прийняття рішення щодо скорочення посади, яку обіймав позивач.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача про те, що ОСОБА_2 має водійське посвідчення категорії «В» з 2004 року, що свідчить про достатність його стажу, оскільки вважає неможливим ототожнювати поняття стаж роботи водієм та наявність навиків щодо керування транспортними засобами, що підтверджується відповідним посвідченням. Доказів щодо укладення позивачем трудових чи цивільно-правових договорів щодо його роботи на посаді водія матеріали справи не містять.

Отже, суд приходить до висновку про те, що КП «Київтранспарксервіс» при звільненні Позивача дотримано вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки запропоновано ОСОБА_2 іншу наявну вакантну посаду на Підприємстві.

Відповідно до ч. 2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстави, зазначеної у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У зв`язку з відмовою позивача від запропонованої роботодавцем посади, КП «Київтранспарксервіс» у відповідності до положень ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України звільнено з займаної посади начальника відділу паркування у Оболонському районі.

Відповідно до положень ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» КП «Київтранспарксервіс» визначене єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.

КП «Київтранспарксервіс» здійснює господарську діяльність на паркувальних майданчиках, закріплених за Підприємством в таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами та доповненнями).

Даним рішенням за Підприємством закріплено перелік паркувальних майданчиків за відповідною адресою, на яких Підприємство здійснює господарську діяльність у сфері паркування.

З метою мінімізації корупційних ризиків в системі паркування на відведених паркувальних майданчиках в м. Києві, відпов ідно до доручення Київського міського голови Кличка В.В. від 17.07.2017 № 18165/1 та наказу КП «Київтранспарксервіс» від 08.08.2017 № 194 «Про внесення змін до фінансово-господарської діяльності КП «Київтранспарксервіс» з 10.08.2017 припинено прийняття готівкових коштів контролерами на паркувальних майданчиках та запроваджено оплату на існуючій мережі відведених майданчиків для паркування виключно в безготівковому вигляді (паркомати, смс-оплата, оплата за допомогою мобільного додатку та онлайн через систему ГІОЦ), а також абонементних талонів на паркування (місячні та квартальні), які можна придбати на Підприємстві та онлайн через portmone.com.

Такі посади як «паркувальник», «контролер» або аналогічні посади у штатному розписі відсутні з 2017 року.

В свою чергу, посадовою інструкцією Начальника паркування Служби паркування визначено завдання та обов`язки Начальника відділу, а саме Начальник відділу:

-аналізує та контролює щоденні та щомісячні звіти по готівковим надходженням;

-керує роботою працівників відділу, організовує їх ефективну роботу;

-вживає заходи щодо забезпечення відділу кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників;

-здійснює облік робочого часу працівників відділу та подає табель обліку використання робочого часу начальнику служби паркування для погодження;

-забезпечення додержання правил і норм охорони праці та протипожежної безпеки працівниками відділу;

-здійснює ефективний контроль і виконання планових завдань відповідно до затверджених тарифів;

-здійснює контроль за виконанням виробничих завдань працівниками відділу;

-постійно здійснює контроль за зовнішнім виглядом контролерів та за дотриманням ними вимог щодо носіння форменого одягу;

-постійно здійснює контроль за роботою контролерів з паркування транспортних засобів;

-готує та надає необхідну інформацію для підготовки відповідей на скарги та пропозиції власників автотранспортих засобів, населення;

-бере безпосередньо участь у складанні місячних планових завдань та перспективного плану розвитку мережі паркування транспортних засобів, дільниць, майданчиків;

-здійснює облік видачі та реалізації контролерами талонів на паркування;

-здійснює ведення облікової відомості надходжень грошових коштів від паркувальної діяльності під порядкового відділу паркування, згідно з затвердженою формою відомості та забезпечує здачу грошових коштів до каси підприємства.

Займана позивачем посада Начальника паркування Служби паркування була єдиною у штатному розписі Підприємства. У неї не було тотожної посади за організаційно-структурними ознаками, внаслідок чого підстави для визначення переважного права Позивача на залишення на роботі відсутні, оскільки переважне право залишення на посаді визначається у випадку наявності вільної посади та декількох осіб, які претендують на неї. Безперервний стаж роботи позивача у відповідача тривалий час не свідчить про те, що відповідачем мають бути вжиті заходи для звільнення інших працівників для забезпечення працевлаштування позивача.

Протягом 2018-2019 років в КП «Київтранспарксервіс» зменшилася чисельність працівників, у зв`язку з запровадженням у сфері паркування безготівкових розрахунків та оптимізації організаційної структури підприємства.

Порівнюючи штатні розписи КП «Київтранспарксервіс» від 01.03.2019 та від 12.07.2019, на підприємстві протягом тривалого часу мало місце зменшення чисельності працівників, у тому числі з виробничою необхідністю, що здійснено у відповідності до ст. 64 ГК України, яка передбачає, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Факт ліквідації структурних підрозділів відповідача є формою зміни в організації виробництва і праці у вказаній юридичній особі. Скорочення чисельності та штату працівників є самостійною ознакою змін в організації виробництва і праці, яка не обов`язково повинна поєднуватись з ліквідацією підприємства, установи чи організації чи іншими випадками, переліченими в п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2019 року (справа №235/2833/16-а).

Щодо доводів Позивача про необхідність отримання згоди виборного органу при його звільнені суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до п. 2.6 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на 2018-2021 роки працівник може бути звільнений лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої він є.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є членом первинної профспілкової організації КП «Київтранспарксервіс», заяви про вступ до профспілкової організації Підприємства не подавав, участі в діяльності профспілкової організації не брав, відповідні внески до організації не сплачував.

Таким чином, беручи до уваги ст. 43-1 КЗпП України, при звільненні позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України, згода виборного органу первинної профспілкової організації не потрібна.

Щодо позовних вимог про виплату на користь позивача надбавки за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт у розмірі 166 080 грн. суд враховує наступне.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати:

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

У відповідності до ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, штатний розпис, порядок оплати і стимулювання праці для працівників Підприємства.

Відповідно до пп.2.2.1 п. 2.2 та п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До складу фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, у тому числі за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Додаткові функції з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника покладають на конкретного співробітника підприємства виданням відповідного наказу керівника. За додаткове навантаження з виконання обов`язків тимчасово відсутнього співробітника працівникові підприємства, на підставі ст.105 КЗпП України, здійснюється відповідна доплата.

Розміри доплат за сумісництво професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Конкретний розмір доплати визначає керівник підприємства в наказі про покладання на працівника додаткових функцій з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Відповідно до Інструкції № 53-ВЛ від 14 травня 1982 року, яка розроблена на підставі постанови Ради Міністрів СРСР № 1145 «Про застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року «Про порядок і умови суміщення професії (посад)» передбачено, що розміри доплат за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт оформлюються наказом (розпорядженням) адміністрації (абз. 1 п. З Інструкції № 53) і встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ст.105 КЗпП). У наказі в обов`язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбувається суміщення, та розмір доплати.

Відповідно до п. 8.4.8. Статуту КП «Київтранспарксервіс» директор Підприємство видає у межах своєї компетенції накази, організовує та перевіряє їх виконання.

Згідно з п. 3.17. Колективного договору в межах фонду оплати праці встановлювати працівникам підприємства доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів згідно переліку, визначеного в Додатку № 10 до Колективного договору.

Відповідно до Додатку 10 за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватись за умови нормальної чисельності працівників.

Згідно з п. 3.20. Колективного договору за виконання працівниками КП «Київтранспарксервіс» особливо важливої роботи встановлюється надбавка у розмірі до 50 % їх посадового окладу (тарифної ставки) на весь період виконання цієї роботи. Підставою для видання наказу є погоджене з директором підприємства подання, яке готує керівник структурного підрозділу, в якому визначається яку саме особливо важливу роботу виконував працівник на протязі періоду, за який надається надбавка.

Крім того, звертаємо увагу суду, що відповідно до організаційної структури Підприємства, що затверджена 01.03.2019 Начальник відділу паркування в Оболонському районі» напряму підпорядковується Заступнику директора з безпеки.

Доводи Позивача щодо виконання доручень начальника адміністративного управління як на підставу для нарахування надбавки не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Наявність значної кількості службових записок та контрольних листків огляду паркувальних майданчиків поза межами Оболонського району не вказують на те, що роботодавець уповноважив позивача на виконання таких дій, що зумовлювало б виплату йому надбавки за розширення зони обслуговування.

Отже, підстав для здійснення доплати за розширення зони обслуговування судом не встановлено.

За вищевказаних обставин, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Німас Олександр Ярославович про нарахування та виплату надбавки до заробітної плати, скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 27.12.2019.

Суддя А.М.Майбоженко