Постанова № 8672247, 29.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-30/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Кошляр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавтрансбуд"до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтавіпро скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавтрансбуд"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтавіпро скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16 грудня 2009 року № 324.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі, в тому числі і страхові внески, здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Крім того, стаття 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Зарахування страхових внесків до Пенсійного фонду здійснювалось Відкритим акціонерним товариством "Полтавтрансбуд" того ж дня, що і отримання останнім грошових коштів на оплату праці своїх працівників. З огляду на це, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази в матеріалах справи.

У наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що у разі виплати протягом звітного місяця заробітної плати, нарахованої за звітний місяць, одночасно з виплатою сум заробітної плати в пропорційних розмірах роботодавцем сплачуються авансові платежі зі страхових внесків. Остаточна сплата страхових внесків /різниці між нарахованою сумою страхових внесків за звітний місяць та фактично сплаченою впродовж звітного місяця сумою авансованих платежів/ має бути здійснена страхувальником до 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи була фактично виплачена працівникам заробітна плата (інший дохід) за звітний місяць чи ні. Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків (пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") та несплата, неповна, або несвоєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків (пункт 7 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") є окремими видами порушень, які тягнуть за собою застосування до страхувальників різного роду фінансових санкцій. Посилання позивача на статтю 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" помилкове, оскільки, починаючи з 01.01.2004, суб'єкти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування сплачують до Пенсійного фонду страхові внески, а не збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. А нарахування страхових внесків, їх обчислення і сплата регулюються спеціальним законом з цих питань - Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Полтавтрансбуд", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 01377190, має статус платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

У відповідності до частини 2 статті 17 названого Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначає стаття 20 зазначеного Закону.

Аналізуючи приписи цієї норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватися не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду /абзац 1 частини 6 статті 20/, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) /абзац 5 частини 6 статті 20 /.

При цьому суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обов’язку по сплаті страхових внесків кореспондує положенню абзацу 1 частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом при розгляді справи, позивач обов’язку по своєчасній сплаті внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування в період з червня по вересень 2009 року не виконав, у зв’язку з чим до нього рішенням Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві від 16 грудня 2009 року № 324 застосовано фінансову санкцію на суму 111433,85 грн та нараховано пеню в сумі 87888,00 грн на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, згідно з цією нормою за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На противагу доводу позивача про те, що він свій обов’язок по сплаті страхових внесків виконав у дні виплати заробітної плати працівникам, суд зазначає, що у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою заробітної плати платник сплачує авансові платежі, а решту суми страхових внесків /різницю між нарахованою сумою страхових внесків за звітний місяць та фактично сплаченою впродовж звітного місяця сумою авансованих платежів/ страхувальник сплачує до 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи була фактично виплачена працівникам заробітна плата за звітний місяць чи ні.

Таке слідує не тільки зі змісту статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а й статті 106 вказаного Закону.

Статтею 106 зазначеного Закону передбачено застосування штрафу не тільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків /пункт 2 частини 9 статті 106/, а й за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом /пункт 7 частини 9 статті 106/.

Таким чином, законодавець встановлює для страхувальників два обов’язку: один –по сплаті авансових платежів, другий –по сплаті страхових внесків, та, відповідно, два види штрафу: один - за порушення дисципліни сплати авансових платежів, другий –за порушення дисципліни сплати страхових внесків.

Отже, при відсутності фактичних даних та правових підстав для скасування спірного рішення, вимога позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Полтавтрансбуд" до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про скасування рішення від 16.12.2009 № 324 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк