Рішення № 86718676, 18.12.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2446/19

Провадження № 2/645/1329/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Костін О.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних від несплаченої суми боргу стягнутої за рішенням суду, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності від 21 лютого 2019 року, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних від несплаченої суми боргу стягнутої за рішенням суду та стягнення інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2010 року у справі № 2-н-8/2010, за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (Акціонерне товариство «Унівесал банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Універсал банк» відповідно до статуту затвердженого 20.12.2018 року) до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Унівесал банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 29247,00 грн. та судовий збір у розмірі 146,24 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30,00 грн. Однак, відповідач не виконав вказане рішення суду вчасно, а тільки шляхом направлення окремих періодичних платежів з 23.11.2010 року по 10.10.2018 року, а отже допустив прострочення грошового зобов`язання за вказаний період. Зазначена сума відповідачем не повернута, а відтак позивач має право на застосування наслідків такого порушення зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних витрат і 3 % річних, в порядку передбаченому ст. 625 ЦК України, що полягають в компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. На цій підставі, АТ «Універсал банк» станом на 07.12.2019 року, за період прострочення з 07.01.2010 року по 28.11.2018 року здійснено нарахування заборгованості, яка складається з суми інфляційних витрат в розмірі 28888 грн. 90 коп. та суми 3% річних в розмірі 5907 грн. 11 коп., на загальну суму, що складає 34796 грн. 01 коп., яку просить стягнути з відповідача, а також стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн..

Разом з тим, представником позивача ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 29 березня 2019 року, до суду було надано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких вбачається, що 13 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал банк» у письмовій формі було укладено кредитний договір № CL 56707, згідно з яким позивач надав відповідачу 24500,00 грн. В указаний строк відповідачем суму кредитних коштів не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовом, у якому просив стягнути суму заборгованості за кредитом. 23 листопада 2010 року Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі № 2-н-8/2010 було видано судовий наказ від 07.01.2010 року за заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 29247,00 грн. та судовий збір у розмірі 146,24 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30,00 грн. Однак, суму, яку належало повернути згідно зазначеного судового наказу відповідач фактично повернув лише 10.10.2018 року, а отже допустив прострочення грошового зобов`язання за вказаний період. Таким чином, враховуючи вище вказані обставини, та зв`язку з невиконанням відповідачем взятого на себе зобов`язання, з нього підлягають на користь позивача стягненню 3% річних від несплаченої суми боргу стягнутої за рішенням суду.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2019 року, провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Через канцелярію суду надав заяву, якою просив слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, відзив на позов не подав.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи умови ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою позивача, розглянуто справу в заочному порядку.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 07 січня 2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова видано судовий наказ за заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» з вимогою про стягнення заборгованості, згідно з кредитним договором № CL 56707 від 13.06.2008 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 29247,00 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 146,24 грн., та судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. Судовий наказ набрав законної сили 25 вересня 2010 року.

Постановою від 22.12.2010 року державного виконавця Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Заїки І.О. відкрито виконавче провадження ВП № 23482323 з примусового виконання виконавчого листа № 2-н-8/2010, виданого 23.11.2010 рокуФрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 29247,00 грн., а також судовий збір в розмірі 146,24 грн., та судові витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.

Відповідач, суму яку належало сплатити позивачу, відповідно до судового наказу № 2-н-8/2010 про стягнення коштів на користь позивача, повернув лише 10.10.2018 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, який в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язком для всіх судів, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Судом встановлено, що відповідач уклав з позивач кредитний договір № CL 56707 від 13.06.2008 року, до умов якого, кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених у договорі, а позичальник зобов`язується погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором, додатком 1 та 2.

Відповідно до додатку 1 кредитного договору, основна сума кредиту складає 24500 грн., процентна ставка складає 36 % річних, дата останнього платежу 25.05.2013 року.

Таким чином, відповідач мав грошове зобов`язання перед позивачем, яке належним чином відповідачем не виконував продовж значного строку, що дає підстави для стягнення на користь позивача інфляційних втрат за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання, оскільки, боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів.

Відповідно до правової позиції у справі № 6-157цс16 від 25.05.2016 р. наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Правовий аналіз норм статей 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України свідчить про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Позивач в поданій ним позовній заяві вказує про те, що за судовим рішенням сума боргу становить 29247,00 грн., та ставить вимогу про стягнення з відповідача на його користь трьох відсотків річних в сумі 5907,11 грн. та інфляційних втрат від простроченої суми у розмірі 28888,90 грн. за період з 07.01.2010 року по 28.11.2018 року.

Таким чином, нарахування інфляційних витрат та трьох процентів річних було виконано позивачем правильно, тобто з суми основної заборгованості, що була визначена за рішенням суду і здійснено відповідно до умов чинного законодавства. Оскільки, стягненню підлягають інфляційні втрати за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, оскільки боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

Таким чином, суди вважає, що прострочення ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором є підставою для стягнення з нього на користь позивача трьох процентів річних від простроченої суми та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При цьому, наявність судового рішення про стягнення боргу не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 1780/9 від 10 квітня 2019 року, позивачем за подання до суду вказаного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133 141, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 549, 610-612, 625, 626, 628, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних від несплаченої суми боргу стягнутої за рішенням суду – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 34796 (тридцять чотири тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 01 коп., яка складається з 5907 грн. 11 коп. – суми за ставкою 3 % річних та 28888 грн. 90 коп. – інфляційних витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 25 грудня 2019 року.

Суддя -