Рішення № 86711323, 23.12.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2019 р. Cправа № 902/866/19

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.,

За участю представників:

позивача Сандуляк С.А., довіреність № 65/18 від 08.02.2017;

відповідача не з`явився;

третьої особи не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)

до: Приватного підприємства "ЕГІДА К" (вул. Володимира Антоновича, буд. 7, м. Вінниця, 21001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР" (вул. Володимира Антоновича, буд. 7, м. Вінниця, 21001)

про звернення стягнення на заставне майно

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "ЕГІДА К" в якому просить:

- Звернути стягнення на майно Приватного підприємства "ЕГІДА К" передане в заставу акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" за договором застави транспортного засобу від 23.05.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1664, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ 331043-318, 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 в рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 010/162/22/07 від 01.02.2018 р., що укладений в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 р., у розмірі 200000,00 грн.

- Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою суду від 18.10.2019 відкрито провадження у справі № 902/866/19 за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР". Підготовче засідання призначено на 06.11.2019.

Ухвалою від 30.10.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" №б/н від 24.10.2019 про проведення судового засідання 06.11.2019 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Оболонський районний суд м. Києва.

06.11.2019 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 28.11.2019 та відмовлено в усному клопотанні представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, в зв`язку з заздалегідь заброньованим, в Оболонському районному суді м. Києва, на цей самий час засіданням іншого суду.

12.11.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

22.11.2019 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 21.11.2019 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В клопотанні зазначено 4 суди до яких може прибути представник позивача та зазначено, що у випадку відсутності технічної можливості провести відеоконференцію у судах, зазначених в даному клопотанні, визначити відповідальним за проведення відеоконференції інший суд, що знаходиться в м. Києві.

Ухвалою від 22.11.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" №б/н від 21.11.2019 про проведення судового засідання 28.11.2019 в режимі відеоконференції та визначено відповідальним за проведення відеоконференції Дарницький районний суд м. Києва, в зв`язку з відсутністю вільних майданчиків в інших судах м. Києва. Дана ухвала направлена на електронну адресу Дарницького районного суду м. Києва для забезпечення своєчасного проведення відеоконференції.

26.11.2019 на електронну адресу суду від Дарницького районного суду м. Києва надійшло повідомлення про не можливість проведення судового засідання 28.11.2019 в режимі відеоконференції, оскільки даний майданчик бронюється виключно для розгляду кримінальних справ.

З огляду на дане електронне повідомлення, суд здійснив повторний перегляд вільних майданчиків в судах м. Києва.

Ухвалою від 26.11.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" №б/н від 21.11.2019 про проведення судового засідання 28.11.2019 в режимі відеоконференції та визначено відповідальним за проведення відеоконференції Київський апеляційний суд.

Ухвалою від 28.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/866/19 для судового розгляду по суті на 23 грудня 2019 р. та задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Відповідальним за проведення відеоконференції визначено Київський апеляційний суд.

На визначену судом дату з`явився представник позивача.

Відповідач та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення останніх про розгляд справи в суді, отже суд вжив всі можливі заходи для належного повідомлення.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого права на захист не використав. За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа письмових пояснень щодо суті спору до суду не надала.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Позивач зазначає, що 21.05.2013 р. між позивачем (в договорі - "Кредитор") та третьою особою ТОВ «Остер» (в договорі - "Позичальник") було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401.

Відповідно до п.1.1. Генерального договору Кредитор зобов`язався здійснювати на користь Позичальника кредитні операції у межах загального ліміту Субліматів, передбачених пунктами 1.2., 1.3. Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а Позичальник зобов`язався виконати усі обов"язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, і здійснити певне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Загальний ліміт становить 9 100 000,00 грн. Останній день строку дії Загального ліміту - 20 травня 2016 року або інша дата, визначена відповідно до статті 10 Генерального договору (п.1.2 Генерального договору).

Відповідно до п. 2.1. Генерального договору кредитні операції, передбачені в пункті 1.3 Генерального договору, здійснюються на умовах, визначених Генеральним договором та Умовами на підставі укладеного між Кредитором та Позичальником відповідного Договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема в частині Ліміту Кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості.

Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості у порядку, визначеному Генеральним договором та Договорами, не пізніше відповідного останнього дня строку дії ліміту кредитної операції, а зобов`язання щодо сплати комісії за обслуговування загального ліміту - не пізніше останнього дня строку дії загального ліміту (п.6.1. Генерального договору).

Підписанням Генерального договору Позичальник надає право Кредитору здійснювати договірне списання з рахунків Позичальника (у т.ч. з рахунків його відокремлених структурних підрозділів), а також з рахунків, що будуть відкриті позичальником (у т.ч. його відокремленими структурними підрозділами) у Кредитора у майбутньому та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь - яких сум, належних до сплати позичальником за Генеральним договором, договорами, та договорами забезпечення з метою погашення заборгованості. Таке договірне списання може здійснюватися Кредитором протягом строку дії Генерального договору будь - яку кількість разів з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов`язання (включно) до повного погашення заборгованості. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню. Списання коштів з рахунків Позичальника (у т. ч. Відокремлених структурних підрозділів) здійснюється на підставі меморіального ордеру (п. 6.2. Генерального договору).

Відповідно до розділу "Визначення термінів" Генерального договору, дефолт - обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Генеральним договором, обставини, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за Генеральним договором не будуть виконані, а також інші обставини, визначені статтею 10 Генерального договору та /або Умовами, як обставини дефолту.

Згідно підп. 10.1.4. п.10.1. Генерального договору у разі настання обставин дефолту, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладання будь - яких додаткових угод/договорів про зміни вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Відповідно до підп. 10.2.1. п.10.2. Генерального договору кредитор вправі скористатися правами, зазначеними в п.10.1. Генерального договору та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь - якої з обставин дефолту, зокрема, у випадку порушення позичальником строків виконання або невиконання будь - яких грошових зобов`язань за Генеральним договором та / або за окремими договорами.

Додатком до Генерального договору № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 р. та його невід"ємною частиною є Умови проведення кредитних операцій.

До вказаного Генерального договору сторони підписали ряд додаткових угод, а саме: № 12/Р7-01-04/401/1 від 23.05.2013 р., № 01/Р7-01-04/401/2 від 17.06.2013 р., № 01/Р7-01-04/401/3 від 02.07.2014 р., №01/Р7-01-04/401/4 від 18.07.2014 р., № 01/Р7-01-04/401/5 від 30.07.2014 р., № 01/P7-01-04/401/6 від 31.12.2014 р., № 01/Р7-01-04/401/7 від 15.04.2015 р., № 01/Р7-01-04/401/8 від 29.04.2015 р., № 01/Р7-01-04/401/9, № 01/Р7-01-04/401/10 від 31.05.2016 р., № 01/Р7-01-04/401/11 від 11.04.2017 р., № 01/Р7-01-04/401/12 від 04.05.2017р., № 01/Р7-0І-04/401/13 від 08.11.2017 р., № 01/P7-01-04/401/14 від 06.12. 2017 р., № 01/Р7-01-04/401/15 від 16.01.2018 р., № 01/Р7-01-04/401/15 від 23.02.2018 р., № 01/Р7-01-04/401/16 від 05.04.2018 р.

Зазначеними додатковими угодами позивач і третя особа продовжували терміни повернення кредиту, зменшували і збільшували субліміт.

01.02.2018 р. між позивачем (в договорі - "Кредитор") та третьою особою ТОВ «Остер» (в договорі - "Позичальник") було укладено кредитний договір № 010/162/22/07 про "Фінансування поточної діяльності корпоративних клієнтів" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 р.

Відповідно до підп. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.11. п. 1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит: ліміт кредитної операції - 1 440 745, 00 грн.; вид ліміту, особливості використання ліміту - відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів однією сумою - траншами; цільове призначення - фінансування витрат пов"язаний з поточною діяльністю; процентна ставка - плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 17,9% процентів річних; останній день строку дії ліміту кредитної операції - 26 січня 2019 р.; порядок погашення - частинами відповідно до Графіку зменшення ліміту (додаток № 1 до договору).

На взаємовідносини сторін за договором поширюються положення Генерального договору та Умов. Сторони зобов`язуються дотримуватися умов Генерального договору та умов проведення кредитних операцій, зокрема, тих положень Умов, що регламентують умови надання кредитів (п. 2 кредитного договору).

Договір вступає в силу з моменту його укладання сторонами в письмовій формі і є невід`ємною частиною генерального договору на здійснення кредитних операцій (п. 5 Договору).

Для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Генеральним договором №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 та кредитними договорами, укладеними в його рамках між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) були укладені Договори застави, а саме:

- Договір застави транспортного засобу від 23.05.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1426 (далі Договір застави1).

- Договір застави транспортного засобу від 21.06.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1664 (далі Договір застави2).

Відповідно до п. 1.1 та 1.2. Договорів застави Заставодавець передав Заставодержателю в заставу належні йому на праві власності рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ 331043-318, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 зареєстрований Вінницьким ВРЕР УДАЇ ГУМВС України у Вінницькій області 06.04.2012 року, узгоджена договірна вартість - 181700,00 грн.

Відповідно до розділу «Визначення термінів» та п. 2.1 Договорів застави (у редакції відповідно до договору про внесення змін до договору застави1 від 01.06.2016 та відповідно до договору про внесення змін до договору застави2 від 12.02.2016) застава відповідно до Договору забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ «Остер» (Позичальник), що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013р.відповідно до умов якого Позичальник отримує кредит у розмірі 12000000,00 грн і зобов`язаний його повернути у термін до 20.05.2019.

У відповідності до п. 2.2 Договору застави Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави всі свої забезпечені вимоги, зокрема щодо: відшкодування документально підтверджених витрат, спричинених пред`явленням вимоги за Генеральним договором (або всіма чи окремими Договорами) та/або зверненням стягнення (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) на Предмет застави відповідно до Договору застави, включаючи документально підтверджені витрати на проведення оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів з відповідних державних реєстрів щодо Предмета застави, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо; відшкодування документально підтверджених витрат на утримання, збереження, переробку та реалізацію Предмета застави, документально підтверджених витрат на страхування Предмета застави (якщо страхування передбачене вимогами статті 5 Договору застави); сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до Генерального договору, Договорів та Договору застави; сплати процентів та комісій за Кредитом відповідно до умов Генерального договору; погашення основної заборгованості відповідно до умов Генерального договору; відшкодування документально підтверджених витрат Кредитора, а також сплати Позичальником інших платежів, передбачених Генеральним договором; відшкодування документально підтверджених витрат та документально підтверджених збитків, завданих порушенням умов Генерального договору та/або Договору.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1 Договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.

Як зазначає позивач, ТОВ «Остер» порушено умови Кредитного договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами.

За змістом п.п. 10.1, 10.2 Генерального договору у разі порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань Кредитор має безумовне право вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Тому, на думку позивача, починаючи з вересня 2018 року позивач набув безумовного права вимагати дострокового повного погашення заборгованості за виданими кредитами.

В зв`язку з порушенням умов Кредитного договору, АТ «Райффайзен Банк Аваль» 29.12.2018р. направлено на адресу ТОВ «Остер» та фінансових поручителів вимогу №140/8/1628 про усунення порушень кредитних зобов`язань та дострокове повернення кредитної заборгованості, проте, вимога Позивача залишилась не задоволеною.

Станом на липень 2019 прострочена заборгованість за кредитним договором №010/162/22/07 від 01.02.2018, що укладений в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 за тілом кредиту становила 1440745,00 грн. Факт заборгованість за кредитним договором №010/162/22/07 від 01.02.2018 підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.06.2019 у справі 902/342/19.

Так, позивач зазначає, що відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, враховуючи порушення ТОВ «Остер» умов Кредитного договору №010/162/22/07 від 01.02.2018, відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ч. 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», позивач набув права звернути стягнення на рухоме майно, передане в заставу Відповідачем.

При цьому, з огляду на вартість предмету застави та потенційно можливу суму задоволення вимог банку за рахунок заставного майна ПП «Егіда К», позивач просить у позовній заяві про звернення стягнення на заставне майно в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 200 000,00 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач свої правом на захист не скористався, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Третя особа письмових пояснень щодо суті спору до суду не надавала.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а саме: розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.10561 Цивільного кодексу України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 21.05.2013 р. між позивачем (в договорі - "Кредитор") та третьою особою ТОВ «Остер» (в договорі - "Позичальник") було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401.

Для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Генеральним договором №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 та кредитними договорами, укладеними в його рамках між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) були укладені Договори застави, а саме:

-Договір застави транспортного засобу від 23.05.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1426 (далі Договір застави1).

-Договір застави транспортного засобу від 21.06.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1664 (далі Договір застави2).

01.02.2018 р. між позивачем (в договорі - "Кредитор") та третьою особою ТОВ «Остер» (в договорі - "Позичальник") було укладено кредитний договір № 010/162/22/07 про "Фінансування поточної діяльності корпоративних клієнтів" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 р.

В п. 2.1 Договорів застави було внесено зміни до договору застави1 від 01.06.2016 та відповідно до договору застави2 від 12.02.2016.

Відповідно до п. 2.1 Договорів застави застава відповідно до Договору застави забезпечує повне виконання грошових зобов`язань ТОВ «Остер», що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013р.

Відповідно до п. 14.1 Генерального договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до Генерального договору.

У відповідності до п. 2.2 Договорів застави Заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави всі свої забезпечені вимоги, зокрема щодо: відшкодування документально підтверджених витрат, спричинених пред`явленням вимоги за Генеральним договором (або всіма чи окремими Договорами) та/або зверненням стягнення (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) на Предмет застави відповідно до Договору застави, включаючи документально підтверджені витрати на проведення оцінки Предмета застави суб`єктом оціночної діяльності, отримання витягів з відповідних державних реєстрів щодо Предмета застави, обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, тощо; відшкодування документально підтверджених витрат на утримання, збереження, переробку та реалізацію Предмета застави, документально підтверджених витрат на страхування Предмета застави (якщо страхування передбачене вимогами статті 5 Договору застави); сплати неустойки, пені та штрафів відповідно до Генерального договору, Договорів та Договору застави; сплати процентів та комісій за Кредитом відповідно до умов Генерального договору; погашення основної заборгованості відповідно до умов Генерального договору; відшкодування документально підтверджених витрат Кредитора, а також сплати Позичальником інших платежів, передбачених Генеральним договором; відшкодування документально підтверджених витрат та документально підтверджених збитків, завданих порушенням умов Генерального договору та/або Договору.

Згідно п.п. 8.1.1, 8.1 Договорів застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета застави у випадку невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 Договору застави.

У відповідності до п. 8.3 Договорів застави за фактом невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов`язань, що забезпечені заставою згідно зі ст. 2 цього Договору, та у випадку порушення Заставодавцем умов цього Договору, Заставодержатель надсилає Заставодавцю (та Позичальнику за Кредитним договором, якщо він є відмінним від Заставодавця), а також іншим обтяжувачам, на користь яких зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку, передбаченому ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із зазначенням обраного позасудового способу звернення стягнення).

Факт порушення ТОВ «Остер» умов Кредитного договору № 010/162/22/07 від 01.02.2018 укладеного в рамках та за правилами Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013р., встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.06.2019 у справі 902/342/19 і відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК україни обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, на виконання положень ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п. 8.3. Договорів застави Позивачем направлено на адресу Відповідача вимогу №140/8/1628 про усунення порушень кредитних зобов`язань та дострокове повернення кредитної заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 547 Цивільного кодексу України та частиною 13 Закону України «Про заставу» встановлено вимоги щодо форми правочинів застави (як виду забезпечення виконання зобов`язання), відповідно до яких правочини застави вчиняються у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 7, 8 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об`єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором та наявністю забезпечення згідно Договорів застави, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що з огляду на вартість предмету застави та потенційно можливу суму задоволення вимог банку за рахунок заставного майна ПП «Егіда К», наявні підстави для звернення стягнення на заставне майно в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 010/162/22/07 від 01.02.2018 укладеного в рамках та за правилами Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013р., а саме у розмірі 200 000,00 грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 129, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на майно Приватного підприємства «Егіда К» (адреса код ЄДРПОУ 30453347) передане в заставу Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (адреса код ЄДРПОУ 14305909) за Договором застави транспортного засобу від 23.05.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1426 та Договором застави транспортного засобу від 21.06.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1664, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ 331043-318, 2009 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 в рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 010/162/22/07 від 01.02.2018, що укладений в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013р., у розмірі 200000,00 грн.

3. Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленої на рівні, не нижчому за зазначені ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Егіда К» (адреса код ЄДРПОУ 30453347) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (адреса код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3000,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 28 грудня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011)

3 - відповідачу (вул. Володимира Антоновича, буд. 7, м. Вінниця, 21001)

4 - третій особі (вул. Володимира Антоновича, буд. 7, м. Вінниця, 21001)