Ухвала суду № 86710362, 23.12.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8345/14

Провадження №6/751/251/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.

секретаря судового засідання Гармаш-Лящинська М. В.

за участю: представника заявника – Смик ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою адвоката Петришак Андрія Ярославовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: АТ «Альфа Банк», приватний виконавець Київського міського виконавчого округу Кошарський Олександр Володимирович, про визнання виконавчого листа № 751/8345/14 таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

06.12.2019 року адвокат Петришак А.Я., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся з заявою, в якій просить: визнати виконавчий лист у справі № 751/8345/14, виданий Новозаводським районним судом м. Чернігів про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 490059483 у сумі 718 538 грн. 20 коп. та судових витрат, а саме: витрат по сплаті третейського збору в сумі 400 грн. 00 коп. – таким, що не підлягає виконанню.

Обгрунтовуючи вимоги тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.06.2014 року у справі № 1723-5/410/14 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490059483 у сумі 718 538 грн 20 коп. При цьому, зазначено, що не був повідомлений про розгляд справи третейським судом, також рішення третейського суду не отримував. Зазначено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.08.2014 року було задоволено вимогу заявника АТ «Альфа Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду по цивільній справі за позовом АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та виданий виконавчий лист № 751/8345/14 та в подальшому Деснянським районним відділом ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 46052349 від 17.01.2015 року, яке постановою державного виконавця від 01.11.2016 року було повернуто стягувачу, згідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказано, що станом на 08.08.2019 року заявнику стало відомо, що в провадженні приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Кошарського О.В. перебуває виконавче провадження № 59667934 від 29.07.2019 року, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 751/8345/14 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа Банк» у сумі 718 538 грн. 20 коп. та стягнення судових витрат, а саме: витрат по сплаті третейського збору в сумі – 400 грн. 00 коп. Заявником зазначно, що на момент прийняття рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.06.2014 року, у нього не було боргу перед кредитодавцем, у зв`язку з повним його погашенням. За таких підстав, заявник змушений звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримала, з підстав, вказаних в ній, просила задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином (а.с. 265) Клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило. Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

18 березня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 490059483 про надання кредиту в сумі 4 543,37 доларів США для придбання транспортного засобу (а.с.29-36).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.06.2014 року у справі № 1723-5/410/14 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490059483 у сумі – 718 538 грн 20 коп та витрат по сплаті третейського збору в сумі – 400 грн 00 грн (а.с.8-10).

На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.06.2014, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.08.2014 року Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 490059483 (а.с.20-21).

Виконавчий лист №751/8345/14 отримано посадовою особою ОСОБА_3 18.09.2014 року (а.с.24,39-40).

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується відомостями Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 30.05.2018 року по вказаному виконавчому листу проводились виконавчі дії. Так, в останнє 17.01.2015 року відкрито виконавче провадження, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 01.11.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.41-42).

У подальшому, 29 липня 2019 року приватний виконавець Кошарський О.В. відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №751/8345/14 (а.с.47-48).

З метою забезпечення виконання рішення та усунення можливості здійснення відчуження коштів 29 липня 2019 року приватний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 (а.с.51-52), а 31 липня 2019 року - постанову про арешт коштів боржника (а.с.49-50).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції УКраїни, ст. 14 ЦПК України 2004 року однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємства, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода ш обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, після набрання рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а уповноважені посадові особи державної виконавчої служби, як органу примусового виконання рішень судів, зобов`язані вжити усіх необхідних заходів задля його належного та своєчасного виконання.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконанню рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянин, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, а несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), і є порушенням права на суд. Так, у cnpaві Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов`язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, необхідно розглядати як невід`ємну частину «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції. Така ж позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях в інших справах, наприклад: ««Immobiliare Saffi» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V, Савіцький проти України (заява № 38773/05), Дубенко проти України (заява N 74221/01).

За змістом частин 1 та 2 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково визначено наступне: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Аналізуючи вказане вище, слід зазначити, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після його видачі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на таке пред`явлення.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.

Оскільки рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18.06.2014 про стягнення заборгованості на даний час не скасоване в порядку, передбаченому розділом VIII ЦПК України, обставини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Аналогічних висновків про застосування норм, що регулюють спірні правовідносини, дійшов Верховний Суд, зазначивши про це в постановах від 19.09.2018 у справі №755/7805/13ц, від 13.03.2019 у справі №755/388/15-ц.

Також підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України. До переліку цих обставин не віднесено перевірку рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, законності та обґрунтованості рішення третейського суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2604/6122/12.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити адвокату Петришак А.Я., який діє в інтересах ОСОБА_2 , в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа № 751/8345/14 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката Петришак Андрія Ярославовича про визнання виконавчого листа № 751/8345/14 таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлений 28.12.2019 року.

Суддя О. Г. Деркач