Ухвала суду № 86710188, 27.12.2019, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1800/13-ц

Провадження № 4-с/740/6/19

УХВАЛА

іменем України

27 грудня 2019 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої-судді Ковальової Т.Г.,

секретаря - Полєтавкіної М.О.,

за участю скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Кошман О.І. про визнання незаконним розрахунку заборгованості по аліментах,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просить визнати незаконним розрахунок заборгованості по аліментах, складений 16 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Ніжинського МВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Кошман О.І., про наявність у нього заборгованості в розмірі 10 962,80 грн та визначити йому розмір заборгованості по аліментах в сумі 4772,60 грн станом на листопад 2018 року.

В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження ВП №38508309 по виконавчому листу №2/740/656/13 від 12 червня 2013 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків неоподаткованого мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2013 року і до досягнення ними повноліття.

16 жовтня 2019 року головний державний виконавець Ніжинського МВ ДВС надав йому розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого його заборгованість складає 10962,80 грн.

Ознайомившись із розрахунком, він з`ясував, що заборгованість виникла з січня 2018 року. Так, у грудні 2018 року він потрапив до лікарні із закритою черепно-мозковою травмою, в результаті вчиненого відносно нього кримінального правопорушення. Висновком МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності. Згідно поданої ним заяви до Пенсійного фонду його пенсія повністю перераховувалася на сплату аліментів. У зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму його заборгованість зростала, оскільки розмір пенсії значно менший за суму аліментів.

Оскільки інших доходів він не має, більшу суму сплачувати він не може, а тому вважає, що з урахуванням викладених обставин розрахунок державним виконавцем був складений невірно.

Враховуючи наведене та посилаючись на ст.447 ЦПК України та ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» просить заявлені вимоги скарги задовольнити.

15 листопада 2019 року на адресу суду від старшого державного виконавця Ніжинського МУЮ у Чернігівській області Кошман О.І. надійшло заперечення на скаргу, в якому зазначає, що вважає вимоги скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що в Ніжинському МВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №2/740/656/13 від 12.06.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку боржника щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 23.04.2013 і до досягнення дітьми повноліття.

09.01.2018 до відділу ДВС від ОСОБА_1 надійша заява про звернення стягнення аліментів з його пенсії.

29.01.2018 державним виконавцем Мойсеєнко ОСОБА_5 винесена та надіслана до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України постанова про звернення стягнення на пенсію боржника.

Враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку (558 грн на кожну дитину) за один місяць з боржника підлягала сума аліментів, яка становила 1116,00 грн. НОУПФУ з пенсії відрахована сума аліментів – 726,00 грн за один місяць, що менше за суму, яка підлягала стягненню на 138,00 грн (розрахунок заборгованості), тому у боржника і утворилася заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - до липня 2018, та не меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - з серпня 2018 року.

27.09.2019 боржник ОСОБА_1 звернувся до відділу із заявою про перерахунок заборгованості по аліментах.

16.10.2019 від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява про перерахунок суми аліментів, оскільки аліменти їй сплачуються не в повному обсязі.

Станом на 16.10.2019 заборгованість по аліментах за ОСОБА_1 складає 10962,80 грн, про що повідомлений боржник та якому роз`яснено, що розмір його пенсії недостатній для утримання аліментів згідно виконавчого документу, тому йому необхідно щомісячно самостійно доплачувати різницю, інакше буде нараховуватися заборгованість.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу за викладених в ній обставин.

Представник Ніжинського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області - головний державний виконавець ГТУЮ у Чернігівській області Кошман О.І. у судове засідання не з*явилася, подавши заяву, в якій просить відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення скаржника, проаналізувавши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду від 28 травня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

З 08.07.2017 і по сьогоднішній день мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України в редакції Закону України №2037-VIII від 17.05.2017).

07.07.2018 набрали чинності зміни, внесені до ч.1 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

За заявою ОСОБА_1 від 09.01.2018 стягнення аліментів здійснюється з його пенсії.

Оскільки місячний дохід боржника починаючи з січня 2018 року по вересень 2019 року є меншим за розмір утримуваних аліментів за виконавчим листом, то заборгованість по аліментах за вказаний період нараховувалася у гарантованій законом частці від прожиткового мінімумі для дитини відповідного віку, а сааме: до липня 2018 року - 30% прожиткового мінімуму, з серпня 2018 - 50% прожиткового мінімуму.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, які стягуються з ОСОБА_1 , здійсненого Ніжинським МРВ ДВС ГТУЮ в Чернігівській області, заборгованість по сплаті аліментів станом на 16 жовтня 2019 року за період з жовтня 2017 по вересень 2019 року становить 10962,80 грн ( а.с.23).

Відповідно до положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Крім того, частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, зокрема, з урахуванням вимог ст.ст.194,195.

Згідно ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (ч. 1 ст. 195 СК). Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (ч. 2 ст. 195 СК). Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом. (ч .3 ст. 195 СК).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання як інвалід III групи.

Суд вважає безпідставними твердження скаржника про те, що оскільки він фактично отримує пенсію в розмірі 1564,00 грн, то розмір заборгованості по аліментах повинен становити 4772,60 грн, тобто станом на листопад 2018 року, до отримання ним травми в грудні 2018 року.

Відповідно до ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії ця сума становить не більш 50% її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти).

Статтею73 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено перелік коштів, на які може бути звернено стягнення, пенсія по інвалідності не входить до цього переліку.

Як роз`яснено у п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.

Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, або у позовному провадженні.

Із матеріалів справи вбачається, що заявником подано скаргу в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, однак останній не просить суд визнати дії чи бездіяльність державного виконавця неправомірними, а просить лише визнати незаконним розрахунок розміру заборгованості по аліментах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відтак, на підставі наданих суду доказів та встановлених обставин судом встановлено, що розрахунок заборгованості за аліментами, проведений державним виконавцем, є обґрунтованим, законним та відповідає положенням ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.195 СК України, частині 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, тобто права заявника не порушені.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, заявник не звертався до суду з таким позовом.

Враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства України та обставини, встановлені при розгляді даної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", Сімейним Кодексом України, ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ніжинського міськрайонного віддлу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Кошман О.І. про визнання незаконним розрахунку заборгованості по аліментах відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова