Рішення № 86704575, 03.12.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2162/19

№ 2/183/2294/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення часток у спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:

- визнати частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у приватному спільному сумісному майні, а саме: квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рівними;

- визнати за позивачем право власності на 1/3 частку у спільному сумісному майні, а саме: квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/6 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець першої черги звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї дружини, проте отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої слідує, що оскільки у якості правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця на вказану вище квартиру, надано свідоцтво про право власності від 09 квітня 1998 року виданого Новомосковським житлово-експлуатаційним об`єднанням із якого вбачається, що квартира перебуває у спільній сумісній власності спадкодавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Отже, оскільки квартира знаходиться у спільній сумісній власності і за життя спадкодавця між нами не укладалося договору про поділ нерухомого майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, то на даний момент нотаріусу визначити частку померлого неможливо. Зазначає що дійсно йому, померлій дружині ОСОБА_3 та їхній доньці - ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 09 квітня 1998 р. виданого Новомосковським житлово-експлуатаційним об`єднанням і частки цієї квартири між нами з дружиною та донькою визначені не були. Іншим спадкоємцем першої черги за законом є дочка - ОСОБА_2 Вона не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за цією адресою.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року відкрите провадження по справі.

16 липня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 ., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, одночасно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є у справі.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Суду подано копію свідоцтва про право власності на житло видане 09 квітня 1998 року Новомосковським житлово-експлуатаційним об`єднанням на підставі розпорядження від 30 березня 1998 року за № 04873, зареєстрованого в Новомосковському БТІ за реєстровим номером № 136-1, у відповідності до якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.11).

У відповідності до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Тільки з визначенням часток кожного із співвласників, виникає право спільної часткової власності, у відповідності до вимог ст. 356 ЦК України.

Право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, належить співвласнику, відповідно до вимог ч.1 ст. 370 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором.

Наявність іншого договору щодо спірного майна не встановлено, підстав для зменшення або збільшення частки кожного співвласника також не знайдено.

При цьому, суду в достатній мірі наведено необхідність визначення часток саме в судовому порядку, оскільки один із співвласників помер.

Таким чином, суду доведено, що частки кожного зі співвласників квартири АДРЕСА_2 на момент її приватизації, були рівними, тобто кожен зі співвласників, зазначений у свідоцтві про право власності на житло набув право власності на 1/3 частку зазначеної квартири.

Вимоги ст. 364 ЦК України передбачають право співвласника самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності.

Стаття 328 ЦК України передбачене набуття права власності на підставах, не заборонених законом.

ОСОБА_3 – дружина позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8,12).

Після смерті ОСОБА_3 Новомосковською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 172/2016, у відповідності до якої позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини, іншим спадкоємцем першої черги, окрім нього, є донька померлої ОСОБА_2 , яка проживала та зареєстрована з померлою за однією адресою.

Даних про наявність іншим спадкоємців за законом або за заповітом судом не встановлено.

При цьому, 05 грудня 2018 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, після померлої ОСОБА_3 на частку в праві спільної сумісної власності на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з невизначеністю частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на вказане нерухоме майно (а.с.10).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне визначити частки кожного із співвласників у спільному сумісному майні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - рівними, відповідно припинити право спільної сумісної власності на спірну квартиру. А враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 померла, позивач по справі являється одним з двох спадкоємців першої черги і прийняв спадщину, тому за ним слід визнати право власності на 1/6 частку вказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 370, 372, 328, 1218, 1233 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення часток у спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визначити частки кожного із співвласників – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 у спільному сумісному майні - квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - рівними, тобто по 1/3 частці вказаної квартири кожному.

Припинити право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5, ЄДРПОУ 02891109).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя О.В. Сорока