Рішення № 86704571, 06.11.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2004/19

№ 2/183/2232/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

29 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06 листопада 2019 року, просила суд:

- встановити факт спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 більше як п`ять років, а саме з 1985 року до часу відкриття спадщини;

- визнати частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватному спільному сумісному майні, а саме у квартирі АДРЕСА_1 рівними по 1/5 частці за кожним;

- визнати за позивачем право власності на 2/5 частки у спільному сумісному майні, а саме у квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що з 1985 року вона зареєструвалася та стала проживати в квартирі АДРЕСА_1 , як дружина ОСОБА_2 . Разом з ними у вказаній квартирі був зареєстрований та проживав до моменту смерті вітчим ОСОБА_2 – ОСОБА_5 . Після народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вони також були зареєстровані у вказаній квартирі. 16 січня 2007 року згідно з розпорядженням Новомосковської міської ради № 07943 від 12 грудня 2006 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 , згідно якого дана квартира належить їм на праві приватної спільної сумісної власності, зареєстровано в Новомосковському КП БТІ за № Ер № 17497898.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець четвертої черги звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , проте отримала від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої слідує, що з наданих до нотаріальної контори документів не можливо встановити факт спільного проживання та ведення спільного господарства, а також відсутнє визначення частки померлого у спільному майні. Отже, оскільки квартира знаходиться у спільній сумісній власності і за життя спадкодавця між нами не укладалося договору про поділ нерухомого майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, то на даний момент визначити частку померлого неможливо. Зазначає, що дійсно частки цієї квартири між співвласниками визначені не були. Інших спадкоємців немає, оскільки заповіту померлий за життя не складав, а до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася лише позивач.

Ухвалою суду від 29 березня 2019 року відкрите провадження по справі.

23 липня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, витребувано у приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксани Василівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, одночасно позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Новомосковської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кожен окремо звернулися до суду з заявами про визнання позову, визнали обставини викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Розглядаючи вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш ніж пять років до відкриття спадщини суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦК України, у судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Бака О.В. було заведено спадкову справу № 110/2018, матеріали якої свідчать про те, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_5 являється позивач по справі ОСОБА_1 .

30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Бака О.В. відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, належне ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що нею крім іншого, не представлено до нотаріальної контори документи, що підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.13).

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, в матеріалах справи міститься копія довідки № 7385, виданої 30 листопада 2018 року виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, у відповідності до якої ОСОБА_5 , 1934 року народження, постійно проживав і був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Факт проживання позивача за вказаною адресою з 19 квітня 1985 року підтверджується відміткою у її паспорті (а.с.8), а також довідкою з місця проживання.

Сама по собі наявність у позивача оригіналів усіх зазначених документів, свідчать на її користь, тому у суду є всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягала ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, якщо він протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1272 ЦК України).

У відповідності до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», надає роз`яснення, що при вирішені спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України, про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільними побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також, інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, та мали взаємні права та обов`язки.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що остання проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, на виконання вимог ст.1268 ЦК України, спадкоємець прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , а інших спадкоємців за законом судом не встановлено.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання права власності на частку майна померлого ОСОБА_5 у спільному сумісному майні суд виходить з наступного.

Суду подано копію свідоцтва про право власності на житло видане 16 січня 2007 року Новомосковською міською радою на підставі розпорядження від 12 грудня 2006 року за № 07943, зареєстрованого в Новомосковському КП БТІ за реєстровим номером Ер. № 17497898, у відповідності до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10).

У відповідності до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Тільки з визначенням часток кожного із співвласників, виникає право спільної часткової власності, у відповідності до вимог ст. 356 ЦК України.

Право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, належить співвласнику, відповідно до вимог ч.1 ст. 370 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором.

Наявність іншого договору щодо спірного майна не встановлено, підстав для зменшення або збільшення частки кожного співвласника також не знайдено.

При цьому, суду в достатній мірі наведено необхідність визначення часток саме в судовому порядку, оскільки один із співвласників помер.

Таким чином, суду доведено, що частки кожного зі співвласників квартири АДРЕСА_1 на момент її приватизації, були рівними, тобто кожен зі співвласників, зазначений у свідоцтві про право власності на житло набув право власності на 1/5 частку зазначеної квартири.

Вимоги ст. 364 ЦК України передбачають право співвласника самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності.

Стаття 328 ЦК України передбачене набуття права власності на підставах, не заборонених законом.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Бака О.В. було заведено спадкову справу № 110/2018, матеріали якої свідчать про те, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_5 являється позивач по справі ОСОБА_1 .

Даних про наявність іншим спадкоємців за законом або за заповітом судом не встановлено.

При цьому, 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Бака О.В. відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, належне ОСОБА_5 , крім іншого, у зв`язку з невизначеністю частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на вказане нерухоме майно (а.с.13).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне визначити частки кожного із співвласників у спільному сумісному майні квартири АДРЕСА_1 - рівними, відповідно припинити право спільної сумісної власності на спірну квартиру. А враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 помер, позивач по справі являється єдиним спадкоємцем четвертої черги і прийняла спадщину, тому за нею слід визнати право власності на 1/5 частку вказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 370, 372, 328, 1218, 1233 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визначити частки кожного із співвласників – ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільному сумісному майні – квартирі АДРЕСА_1 - рівними, тобто по 1/5 частці вказаної квартири кожному.

Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14, ЄДРПОУ 34359199.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Новомосковська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5, ЄДРПОУ 02891109).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.

Суддя О.В. Сорока.