Ухвала суду № 86702634, 28.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14321/19

Провадження № 1-кс/201/7005/2019

УХВАЛА

28 грудня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Федоріщева С.С.

з секретарем

судового засідання – Максимовою О.В.

за участю:

прокурора – Песоцького С.В.

слідчого – Савченко Т.А.

підозрюваної – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019040650003225 від 26.12.2019 клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Савченко Т.А., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Песоцьким С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, не одруженої, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючої, офіційно не працюючої, раніше судимої, із середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, 25.12.2019, в невстановлений слідством час, вступила у попередню змову з раніше знайомим їй ОСОБА_2 , розподіливши ролі у вчиненні даного кримінального правопорушення, відповідно до якої вона, як співучасник злочину повинна була зайти у супермаркет «Варус», що розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Героїв, 19, де знайти жінку похилого віку та визначити її майно об`єктом злочину, після чого передати інформацію про об`єкт злочину безпосередньому виконавцю вказаного злочину, а саме її знайомому ОСОБА_2 , а також надавати іншу допомогу в скоєнні злочину згідно виниклих обставин, необхідну для доведення їх злочинного наміру до кінця.

Так, 25.12.2019 приблизно о 15.50 год, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення, зайшла у вищевказаний супермаркет «Варус», де побачила потерпілу ОСОБА_3 , сумку з речами якої визначала об`єктом свого злочинного посягання.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 умисно слідкувала за діями потерпілої ОСОБА_3 та направилась за останньою до касової зони, де ставши за потерпілою, візуально прослідкувала який пароль ОСОБА_3 вводила при проведенні транзакції по оплаті товару банківською карткою і запам`ятавши необхідну інформацію у вигляді паролю, вийшла з приміщення супермаркету та направилась до другого учаснику злочину – ОСОБА_2 , якому передала відомості про особу потерпілої та іншу відому їй інформацію.

Після цього, інший співучасник злочину – ОСОБА_2 , отримавши інформацію про об`єкт злочинного посягання від ОСОБА_1 , дочекавшись, коли потерпіла ОСОБА_3 вийшла з приміщення супермаркету «Варус», згідно відведеної йому ролі у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, послідкував за нею, а саме в сторону буд. 19 по просп. Героїв.

Далі, ОСОБА_2 приблизно о 16 годині 30 хвилин, виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушенні, перебуваючи неподалік буд. 19 по просп. Героїв, реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, згідно відведеної йому ролі, підбіг до потерпілої зі спини, та відкрито, шляхом ривку, вирвав з руки ОСОБА_3 належну їй сумку, в якій знаходились документи на ім`я потерпілої, а також грошові кошти різнім номіналом та валютою на загальну суму приблизно 8400 гривень.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 разом з співучасником злочину ОСОБА_1 зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 та співучасник злочину ОСОБА_2 , вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрали чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду загальним розміром 8400 грн.

27.12.2019 року встановивши наявність достатніх доказів, враховуючи показання потерпілої ОСОБА_3 , огляд місця події, пред`явлення особи для впізнання, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрювана вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрювана в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 26.12.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003225 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрювана, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрювана ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред`явленої їй підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваної, яка підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, при цьому раніше судима, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, які будуть на неї покладені у разі внесення нею застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 25 лютого 2020 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваною ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 76 840 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваною ОСОБА_1 , з-під варти зобов`язати її прибувати за кожною вимогою суду та покласти на неї обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення її за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення нею обов`язків, покладених на неї у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя С.С. Федоріщев