
Справа № 201/14328/19
Провадження № 1-кс/201/7007/2019
УХВАЛА
28 грудня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого – слідчого судді Федоріщева С.С.
з секретарем
судового засідання – Разумняк К.П.
за участю:
прокурора – Соколянського Д.А.
слідчого – Кірієвського В.О.
захисника – Завгороднього О.С.
перекладача – Мікадзе М.Т.
підозрюваного – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019040650003230 від 27.12.2019 клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Кірієвського В.О., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Соколянським Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хелвачаурі, країна Грузія, громадянина Грузії, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, раніше судимого, із середньою освітою, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_1 , в не встановлений слідством час та у не встановленому слідством місці вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_2 , розподіливши при цьому ролі та визначили як об`єкт свого злочинного посягання майно, яке знаходилось у будинку АДРЕСА_2 .
Після чого в період часу з 06.30 год. до 13.30 год., 26.12.2019 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиняючи злочин за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи відповідно до раніше розподілених обов`язків, пошкодили не встановленим в ході проведення досудового розслідування предметом вікно будинку АДРЕСА_2 та проникли всередину, звідки викрали належне ОСОБА_3 майно, а саме 2,650 доларів США, 8.000 гривень, золотий хрестик, дерев`яний хрестик, кільце чоловіче золоте, парфум у кількості 2 флакони, мобільний телефон «Nokia» 1101, мобільний телефон «Nokia» 1650, на загальну суму 75.000 гривень 00 копійок.
Після чого ОСОБА_1 разом із співучасником злочину та ОСОБА_2 , доводячи до кінця свій злочинний умисел, разом з викраденим майном зникли з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_1 які виразилися таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у сховище, кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України.
27.12.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хелвачаурі, Грузії, громадянина Грузії, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КПК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 27.12.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003230 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;
3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.
Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.
Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, при цьому раніше судимий, не маючого місця реєстрації, проживаючого в іншій області, без офіційного працевлаштування та соціальних зав`язків, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.
Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 24 лютого 2020 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 76 840 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя С.С. Федоріщев
Судове рішення № 86702631, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 28.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/14328/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: